Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Сплатна Рути Купуємо собі дарунки Воно, щоправда, не є Різдвяний час у нашому розумінні, це ж що йно початок грудня, але в Америці „Крисмус Тайм“ починається вже з початком листопада. Я здала со- 16і справу з того, що „Крисмус" вже близько, ще місяць тому, коли в нашій місцевій газеті я побачила величезне ц'ілосторінкове оголо шення, прикрашене „подобизною11 Се.нта Клоса (американський „Дід Мороз“, чи щось у тому роді) з написом: “Shop in November — Relax in December!” Так, надійшов знову час, щоб сповнити один із обов'язків меш канців Америки: робити святочні закуіпи, купувати дарунки, обдаро- вуїзати всіх, кого лиш можна, менш 'ЧИ більш непотрібними йому чи їй речами — бо ж інакше, якщо б ви не виповнили цього обовязку --- „бизнес“ може провалитися, а що то'ді? Отже купуймо всім, кому лиш можемо, дарунки на „Крис мус", підтримуймо веселого Сента 'Клоса, з ватяною бородою і в чер воному кабаті, який на кожному разі „шапінґ сентрів“ заохочує нас до купна дарунків! Так, що ще з (Початком листопа да я вже почала думати про „обо- вязок шалі'нґу” в користь тих, що висилають „Сента Класів" на ву лиці міст ІЗ платнею два доляри пятдесять на годину. Почала теж думати яро те, що коли вже скін- чи'ться„крисмусоіва“ купецька й дару,нкова метушня, 'прийдуть на ші Свята, і можна буде їх відсвят кувати по своєму. Прошу не вважати цього за агі тацію за „старим“ календарем. Справи календарні -з а лишім „Аме риці", у нас, в „Нашому Житті" маємо і так, Слава Богу, вистачаль- но багато тем. Зрештою у нас, в малому містечку, де ми проживає мо, не маємо «а щастя клопоту з цією проблемою. Гірше є, як ка жуть мені знайомі /пані, у більших містах: на одному кінці міста у „старокрайового" о. Миросла/ва обовязує „новокрайовий" кален дар, а на другому кінці міста, у „новокрайового" о. Джаїна, за те обовязує ще „старокрайовий" ка лендар. Цікаво, щоб то було, якби так парохіяни обох парохій почали себе в святочних періодах відвіду вати: у одного піст у другого мясниці, у одного Свята, у другого будні... Ні, ви таки маєте проблеми у великих містах, нема що казати! А повертаючись до дарунків і „крисмуссізого шапінгу“ — то свя точний настрій маємо, як вже зга дано, від кількох тижнів. Газети повні оголошень „Крисмус із фан" і лиш часом можна десь стрінути на вулиці таблицю з написом: „Памятай, що »Крисмус« це день народження Спасителя!“ Але для більшости людей, пе- редсвяточний час є часом найбіль ших клопотів: запросите гостей на Свят-Вечір і тоді треба, згідно з тутешнім звичаєм, під ялинку по класти щось для кожного: бодай коловську воду, бодай найлонову блюзку, іпару ,,ґаш'.в“ для наймо лодших, або бодай модель „спутні- ка“ чи щось у тому роді. Трохи це обдаровування клопіт ливе: хай тобі збереться до хати десятеро людей — годі 20—ЗО до- лярів ,,екстра“ трісне, як скляна банька на ялинці („джаст лайк дет!“ кажуть тут вже деякі наші пані і при тому обовязково тріска ють в пальці). Ми вже з моїми приятельками перейшли кілька різних фаз у по дарунковій оправі: .спершу всі ку пували лиш своїм найближчим, так як за давніх років, коли батьки ді тям, а діти батькам, якусь дрібнич ку клали під ялинку і був спокій. Потім — ми перейшли на нову ■моду: всі купували дарунки усім. При тому, очевидно, дарунки практичні: „міксер“, кавник, „пре- шер куікер“, електричну патель ню — (о, вибачте, 'знову загалича- нилась: нге ,,іпательню£, а сковорід ку) — і тому подібне. Обміркову валось іпляни, вивідувалось котра вже що має, і поставали конфлік ти: часом одна перебігла другу і купила третій, те, що четверта ма ла намір купити і були, звісно, об- рави... Ціла крисмусова трагедія! Потім ми перейшли- на систему „Максімум Два". Себто, ми дого ворились, що купуватимемо одна оідній дарунки лиш найбільше — за два доляри. Ну, нехай два з по ловиною. Наразі якось цей дого вір діє, але й так не знаю, як я ви тримаю цей „крисмус": два доля ри десятикратно — а стільки ж маю приятельок, не кажучи вже про ЇХ ДОНІ, Ї'Х чоловіків і ще деяку ближчу родину це разом зро бить так коло тридцять-сорок до- лярів. А при тому — хай мені хтось скаже: що я їм маю купити? Порадьте, дорогі пані! А „крис мус" вже не за горами: щойно вчо- ми дістали від обох найближчих погребників святочні календарі з гарними картинами на кожний мі сяць і з написом „Коміпіме.нтс фром Фюнерал Гоум!" Нема що казати, тут похоронні заведення дбають за 'добрий святочний настрій своїх потенціяльних клієнтів. * * ...А памятаю, добре памятаю ча си, коли не куатувалО'Сь ще „крис- мусових презентів” всім навколо. •Памяітаю якийсь давній, давній ве чір з юних днів, якусь розблислу у світлі бенгальських вогнів вели ку кімнату, ярке полумя свічок, срібне ангельське волосся на ялин- :ці, велике, чорне туловище форте- іпіяна в куті, з якого на цей вечір здіймали щоденну суконну засло ну і він виблискував чорним геба- ном... Памятаю сіяючі обличчя нас, дітей, коли нам нарешті дозволяли переступити поріг кімнати, що в ній стояла велика, пахуча, струнка й височенна — ялинка. Ще чую, 'хоч це вже роки — десятиріччя, гострий запах бенгальського вог ню, що сипав іскрами, та стеари нових свічечок, що горіли ярким полумям, а не матовими, скляними, е л с к т р и ч н им и блисками... А під ялинкою — дарунки! Мій Боже, не для багатьох — це ж не ■оула „крисмус парті" з численни ми гостями це було Різдво. 'Блискуча, червона стяжка, що Ма ма перевязувала нею дарунки для нас, дітей ще й тепер виблискує в моїх очах — хоч з усіх тих, що збирались колись під ялинкою в великій кімнаті, де стояв чорний олискучий форгепіян — залиши лась уже лиш нас двоє. Всі реш та... але чи є змисл розповідати
Page load link
Go to Top