Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Сплатна Рути Купуємо собі дарунки Воно, щоправда, не є Різдвяний час у нашому розумінні, це ж що йно початок грудня, але в Америці „Крисмус Тайм“ починається вже з початком листопада. Я здала со- 16і справу з того, що „Крисмус" вже близько, ще місяць тому, коли в нашій місцевій газеті я побачила величезне ц'ілосторінкове оголо шення, прикрашене „подобизною11 Се.нта Клоса (американський „Дід Мороз“, чи щось у тому роді) з написом: “Shop in November — Relax in December!” Так, надійшов знову час, щоб сповнити один із обов'язків меш канців Америки: робити святочні закуіпи, купувати дарунки, обдаро- вуїзати всіх, кого лиш можна, менш 'ЧИ більш непотрібними йому чи їй речами — бо ж інакше, якщо б ви не виповнили цього обовязку --- „бизнес“ може провалитися, а що то'ді? Отже купуймо всім, кому лиш можемо, дарунки на „Крис мус", підтримуймо веселого Сента 'Клоса, з ватяною бородою і в чер воному кабаті, який на кожному разі „шапінґ сентрів“ заохочує нас до купна дарунків! Так, що ще з (Початком листопа да я вже почала думати про „обо- вязок шалі'нґу” в користь тих, що висилають „Сента Класів" на ву лиці міст ІЗ платнею два доляри пятдесять на годину. Почала теж думати яро те, що коли вже скін- чи'ться„крисмусоіва“ купецька й дару,нкова метушня, 'прийдуть на ші Свята, і можна буде їх відсвят кувати по своєму. Прошу не вважати цього за агі тацію за „старим“ календарем. Справи календарні -з а лишім „Аме риці", у нас, в „Нашому Житті" маємо і так, Слава Богу, вистачаль- но багато тем. Зрештою у нас, в малому містечку, де ми проживає мо, не маємо «а щастя клопоту з цією проблемою. Гірше є, як ка жуть мені знайомі /пані, у більших містах: на одному кінці міста у „старокрайового" о. Миросла/ва обовязує „новокрайовий" кален дар, а на другому кінці міста, у „новокрайового" о. Джаїна, за те обовязує ще „старокрайовий" ка лендар. Цікаво, щоб то було, якби так парохіяни обох парохій почали себе в святочних періодах відвіду вати: у одного піст у другого мясниці, у одного Свята, у другого будні... Ні, ви таки маєте проблеми у великих містах, нема що казати! А повертаючись до дарунків і „крисмуссізого шапінгу“ — то свя точний настрій маємо, як вже зга дано, від кількох тижнів. Газети повні оголошень „Крисмус із фан" і лиш часом можна десь стрінути на вулиці таблицю з написом: „Памятай, що »Крисмус« це день народження Спасителя!“ Але для більшости людей, пе- редсвяточний час є часом найбіль ших клопотів: запросите гостей на Свят-Вечір і тоді треба, згідно з тутешнім звичаєм, під ялинку по класти щось для кожного: бодай коловську воду, бодай найлонову блюзку, іпару ,,ґаш'.в“ для наймо лодших, або бодай модель „спутні- ка“ чи щось у тому роді. Трохи це обдаровування клопіт ливе: хай тобі збереться до хати десятеро людей — годі 20—ЗО до- лярів ,,екстра“ трісне, як скляна банька на ялинці („джаст лайк дет!“ кажуть тут вже деякі наші пані і при тому обовязково тріска ють в пальці). Ми вже з моїми приятельками перейшли кілька різних фаз у по дарунковій оправі: .спершу всі ку пували лиш своїм найближчим, так як за давніх років, коли батьки ді тям, а діти батькам, якусь дрібнич ку клали під ялинку і був спокій. Потім — ми перейшли на нову ■моду: всі купували дарунки усім. При тому, очевидно, дарунки практичні: „міксер“, кавник, „пре- шер куікер“, електричну патель ню — (о, вибачте, 'знову загалича- нилась: нге ,,іпательню£, а сковорід ку) — і тому подібне. Обміркову валось іпляни, вивідувалось котра вже що має, і поставали конфлік ти: часом одна перебігла другу і купила третій, те, що четверта ма ла намір купити і були, звісно, об- рави... Ціла крисмусова трагедія! Потім ми перейшли- на систему „Максімум Два". Себто, ми дого ворились, що купуватимемо одна оідній дарунки лиш найбільше — за два доляри. Ну, нехай два з по ловиною. Наразі якось цей дого вір діє, але й так не знаю, як я ви тримаю цей „крисмус": два доля ри десятикратно — а стільки ж маю приятельок, не кажучи вже про ЇХ ДОНІ, Ї'Х чоловіків і ще деяку ближчу родину це разом зро бить так коло тридцять-сорок до- лярів. А при тому — хай мені хтось скаже: що я їм маю купити? Порадьте, дорогі пані! А „крис мус" вже не за горами: щойно вчо- ми дістали від обох найближчих погребників святочні календарі з гарними картинами на кожний мі сяць і з написом „Коміпіме.нтс фром Фюнерал Гоум!" Нема що казати, тут похоронні заведення дбають за 'добрий святочний настрій своїх потенціяльних клієнтів. * * ...А памятаю, добре памятаю ча си, коли не куатувалО'Сь ще „крис- мусових презентів” всім навколо. •Памяітаю якийсь давній, давній ве чір з юних днів, якусь розблислу у світлі бенгальських вогнів вели ку кімнату, ярке полумя свічок, срібне ангельське волосся на ялин- :ці, велике, чорне туловище форте- іпіяна в куті, з якого на цей вечір здіймали щоденну суконну засло ну і він виблискував чорним геба- ном... Памятаю сіяючі обличчя нас, дітей, коли нам нарешті дозволяли переступити поріг кімнати, що в ній стояла велика, пахуча, струнка й височенна — ялинка. Ще чую, 'хоч це вже роки — десятиріччя, гострий запах бенгальського вог ню, що сипав іскрами, та стеари нових свічечок, що горіли ярким полумям, а не матовими, скляними, е л с к т р и ч н им и блисками... А під ялинкою — дарунки! Мій Боже, не для багатьох — це ж не ■оула „крисмус парті" з численни ми гостями це було Різдво. 'Блискуча, червона стяжка, що Ма ма перевязувала нею дарунки для нас, дітей ще й тепер виблискує в моїх очах — хоч з усіх тих, що збирались колись під ялинкою в великій кімнаті, де стояв чорний олискучий форгепіян — залиши лась уже лиш нас двоє. Всі реш та... але чи є змисл розповідати
Page load link
Go to Top