Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
роки. Знаємо тільки з натяків, що вона тяжко іпереболіла смерть то вариша по званні і засланні Юлія- на Балицького, якого могила зо сталась у далекому Сибірі. Я знов розказувала їй про свої дитячі «ураження, описувала їй, як ми її боялись. Пригадала й ту сце ну, коли вона мене незаслужено похвалила. — Це мене не обходить, скіль ки Ви вчились. Головне, що вміли! Розказала я їй також, як вона мені раз веліла прийти до себе, до дому. Жила вона тоді в зачудован нях св. Юра у свого свояка о. Пе- трушевича. На своїй годиш того дня вона дуже сердилась на меле і .накричала. Я боялась вже йти до неї і для -більшої відваги взяла з собою свою приятельку Ґеню. По стояли ми в коридорі під дверима з биттям серця і: відважилися вкін ці постукати.. Нам відчинила усміх нена пані Малицька. Гостила нас чаєм і тістечками, зовсім не та, що 'була рано. Малицька сміялась із цих моїх вражень. Радо говорила імені про мою дочку та її успіхи. ,,Це моя внучка", говорила часом. З ви'бухом війни Малицька пере стала вчити в нашій школі. Пере став існувати й Кружок ім. Ганни Барвінок. Почалось іважке життя під режімом нового окупанта. Та не перервались наші взаємини з нею. Найрадше згадую її імянинидня 3. червня, коли ми, вчительки її давньої школи відвідували її — попрошені — в її ^мешканні на вул. Лісній. Там вона жила в невелич ких двох кімнатах, що були дуже скромно, але чистенько влаштова ні. Звичайно приносили ми квіти, а Бона частувала нас чаєм і солодо щами. Хоч ми прийшли на „хвиль ку", то за милою гутіркою заси джувались до пі'З'ного вечора. При ходила вона також на мої імянини. Так як бачу її дрібну іпо'стать і змучене життям лице. Приносила МЄ і НІ все китичку осінніх фіялок і бажання, .написані своїм характе ристичним письмом. Зберігаю їх разом із листами своєї матері до сьогодні. Памятаю 35-літній ювілей нашої школи, що ми перевели в 1933 р. Управителькою була тоді Софія Федорчаїкова. Казала, що часи не певні, невідомо, чи діждемо 40- ліття. 1 дійсно — незадовго ви- бухла йійна, що розвіяла нас по всьому світі. Зїхалося багато ко лишніх учениць нашої школи, від бувся в залі будинку гарний кон церт, була й спільна вечеря. Ми, колишні учениці видвигнули дум ку, щоб купити хату десь у горах «а відпочинок для вчителів нашої школи і назвати її відпочинковим будинком ім. К. Малицької. Вже навіть зібрали були 300 зол. і зло жили до байку. Та коли вибухла війна, ми зараз вибрали ті гроші. Частину їх з трудом удалось пере дати1 Малицькій, яка лишилась без засобів до життя і міняла авої ре чі на прожиток. Решту грошей пе редали ми нашому катехитові о. Гсочинському, що теж опинився в тяжких життєвих умовинах. Нераз за большевиків ми1 згаду вали, що воно добре, що Малиць ка тепер не вчить у нашій школі. Нових порядків, що їх запровади ла нова влада, вона не могла б сіпокійно знести і при своїй прав домовності спричинила б собі й школі якусь халепу. А ми все ж таки посередно пере жили через неї -одну немилу при году. Якось у передсінку канце лярії зібрались учительки під вік ном, де Степанида Пашкевич про читала нам патріотичну 'молитву, Ірина Дюнн, фільмова краля, промовляла на 12-ій асамблеї 06- єднаних Націй в Ню Йорку, як де легатка Зєдинених Держав і член Комітету Довіря і несамоуправних територій. Вона представила ситу ацію на полудневому заході Аф рики і заявила, що Америка зав жди піддержує допомогу втікачам і .виселеним з Палестини арабам. Виступ Ірини Дюнн в міжнародніх дебатах зробив велике вражіння на дипломатів, а британський амбаса- дор до ОН Се.р Лирсон Діксон за хоплено сказав: — „Більше, ще більше жінок треба допустити до міжнародніх звязків!" — (мбд) Альдзію Ґібсон, родом із кольо рової дільниці Гарлем-, теннісову сла/ву і іпобідницю у Вімбледоні, вітав м-ейор Ню Йорку Ваги ер і населення .великою нарадою з му зичними бандами, військовою, мор ською і летунською та іпобережни- переписану Малицькою. Треба бу ло цю молитву три рази переписа ти й розіслати своїм знайомим. Аж тут увійшла совєтська вчителька Віра Лукіянівна, яка в нас учила історії і до нас: — Що це ви читаєте? Дайте й мені! А що іписьмо Малицької було таке характеристичне та ще й про- тибольшевицького змісту, Степа нида відмовилась його показати. Потім ходила чутка, що цей факт також причинився до її вивозу. Нераз згадую кружок ім. Ганни Барвінок та вчительський збір школи ім. Шевченка! Яка гармонія там панувала! Всі дбали тільки про добро школи та її рівень. А як по думаю, що в такому невеличкому будинку містились 4 кляси народ- ньої школи, 5 кляс виділової, 4 роки семинара, канцелярія та кабі нети, то з дива вийти не можу, що все гак справно проходило. А на подвірї в окремому будинку місти лась ще канцелярія УПТ. Хай цей мій спомин буде китич кою осінніх фіялок на могилу ве ликої вчительки, що осяяла моє дитинство та лишила свій слід на душах галицького жіноцтва. Софія Ґібайло-Дорошенко Филаделфія, вересень 1957. ми Гвардіями, що враз 'із мотоцик- лями поліції посувалися по Брод- вею. Алдзія сиділа .в авті з пред ставниками Американського Сою зу Теннісової Гри та посадником міської управи Мангегтену Дже- ком. За нею їхали її мама і батько, робітник у гаражі. На бенкеті в го телі Валдорф Асторія мейор піри- пняв їй бронзову медалю за за слуги. Алдзія відповідаючи заяви ла: — „Буду цю відзнаку носити з гідністю і честю" — (мбд) ОСОБИСТЕ Голові 3 Відділу СУА та б. член ні Гол. Управи п-ні Марії Марусе- вич та її чоловікові п-ві І. Мару- севичеві складаємо з нагоди 45- ліття їхнього подружжя щирі по бажання і кличемо „Многая літа“. Головна Управа СУА Успішні Ж ІН К И Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top