Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Слідами великої вчительки Проминув буревій (Першої сві тової війни. Для мене це був час еміграції (Відень), семина рійної науки та вчительської праці. Довгі роки не зустрічала я своєї давньої вчительки. Відомо, що восени' 1914 р. імоскалі по- приході, до Львова заарештували її разом із іншими нашими визначними1 людьми і ви везли на Сибір. І коли я вже за міжня знов замешкала у Львові, зустрілась із нею несподівано у бібліотеці НТШ, де в неї було діло до мого чоловіка. Вена пізнала мене і здивовано звернулась до нього: — Це Ваша дружина? А моя найкраща учениця! Мене це дуже збентежило, бо ж відомо, як рідко можна 'було по чути тюхвалу з уст цієї вчитель ки. Тому згодом з радістю поївела я свою донечку до школи ім. Шев ченка, хоча міська школа ім. Шаш- кевича була дуже близько від на шого мешкання. Школою ім. Шев ченка опікувався Кружок ім. Ган ни Барвінок. Це був Кружок Рід ної. Школи, що складався з учите лів, та громадян, здебільшого бать ків дітей. Головою Кружка була тоді сама Малицька, секретаркою Іванна Яросевич, а я стала скарб ничкою. Управителькою школи бу ла п-ні Прокеш. Оця співпраця знову зблизила мене з даївньою моєю господинею кляси. Скільки нам довелось ра зом лережити, переболіти й натур куватись удержанням школи! Вчи телі нераз urn два-три місяці не ді ставали платень. Що то управа Кружка не вигадувала, які тільки імпрези не влаштовувала, щоб придбати фондів! Нераз зі сміхом говорила Малицька, який то: ми мали б успіх, коли б ми, члени Кружка разом із лею виступили в якійсь 'пєсі, як артисти! Але на шу веселу .вечірку таки памятаю. Тоді то Малицька 'розказувала, про свої косметичні заходи та й були інші- веселі точки. Одною з них буїв звіт із наших відвідин у мист- ця Лященка, що жив і працював Африці, але обїжджа« великі' міста зі своїми виставками. Ми обі з секретаркою пішли до нього ,,на жебри“ і дістали картину. Був це балакучий старший пан, що гово рив малоросійським жаргоном. Розпитував нас, хто це була Ганна Барвінок, що її наймення носить Кружок й виявилось при тій наго ді, що його знання української літератури дуже не,поїзне. Але кар тину .пожертвував і цьому ми раді ли, бо могли розіграти її та при дбати деякі фонди. На тому ж ве селому вечорі ми перевели ліцита- цію й так 'мудрували, щоб вона ді сталася присутній на цьому вечорі Галині Журбі. Це вдалося нам! Стало краще з грошевими засо бами Кружка, коли управа Рідної Школи 'поділила місто :на райони. Ми дістали середмістя., в якому були наші центральні установи і працювало багато службовиків-у- країнців. По той івідсоток 'від їхніх платень кожного місяця я ходила сама, збирала і передавала до каси Кружка. До членів Кружка ім. Ган ни Барвінок ходила курі'єрка. Константина Малицька не була управителькою школи ім. Шевчен ка, але мала завжди великий авто ритет у кругах Рідної Школи. У- права мусіла числитись із її погля дами й бажаннями. Памятаю, що по якомусь часі, коли настав цей поділ на .райони, (прийшов до нас містоголова Р. Ш. Преосвященний Будка з домаганням, щоб ми 'зі брані гроші відводили до канцеля рії Рідної Школи, а щойно звідтіля діставали їх на потреби школи. Малицька рішуче запротестувала проти цього. Ці гроші, пояснила, добуваємо на підставі нового по ділу та нашим власним зусиллям. Отже тому вони (Повинні служити для .потреб школи, щоб учителі діставали в час свою платню. Це її становище мусіла Гол. Управа признати. Та й в інших оправах вона, була дуже [рішуча. Памятаю одну її розмову з представником Гол. У- прави, що прийшов вияснити іме нування нової вчительки, яку Гол. Управа хотіла школі накинути. Ма лицька тієї вчительки не бажала. У кваліфікаціях її була згадка, що вона закінчила акробатичний курс. — Нам тут линвоскоків непо трібно, —■ сказала Малицька. — Нехай іде до цирку. Головна Управа мусіла уступи ти. Памятаю ще один випадок. У нас учила Степанида Пашкевич, вчителька з університетською о- світою. Гол. Управа домагалася від ■неї кваліфікаційного іспиту. — Хто мав би її іспитувати? Канцелярія Рідної Школи, що не має до того кваліфікацій? спита лась Малицька і це домагання при пинилось. Як касієрка. Кружка ім. Ганни Барвінок я .приходила денно на 2-3 години, щоб полагодити біжучі оправи. Звичайно сиділа там від 11 год. аж до того часу, коли діти виходили -зі школи і разом із доч кою верталась до дому. Тоді то я зустрічалась із Малицькою у вчи тельській канцелярії. Часом тіраш- лялось, що в неї були „очка“ між годинами і наші .розмови тривали довше. Щойно тоді зрозуміла я її краще і багато дечого довідалась із її життя. Раз розказувала івона, як то ко ма малою дівчинкою жила зі своєю матірю на Берна,динській площі там, де колись був Краківський го тель. По сусідству з ними жила теж вдова, полька із синочком, з яким гралася мала Костуня. Хлоп чик приходив до них до хати і мати Малицької якось одного дня при горнула йото- й 'поцілувала. — Я відчула заздрість, іцо моя мати любить ще когось другого крім мене. То ж постановила по мітитись. При пеіршій нагоді, ко ли ми бавилися на подвірї, я зна йшла причину, щоб його добіре набити. А коли мене картала моя ■мати, бо мати 'хлопчини пожалі лась, я сказала, що набила хлоп ця тому, що він поляк. Розказувала також .про дивний сон, що їй приснився в тюрмі на Баторого, коли сиділа там, заареш тована москалями. Десь ніби (вона вчить у якійсь чужій школі, у зо всім невідомій околиці. Пізніш по казалось, що той будинок і та о- кояиця — це власне були ті, де вона вчила на засланні. ” Окрім таких малих епізодів Ма лицька ніколи не оповідала нічого про ‘Свої особисті переживання. Не любила фотографуватися і то му так мало маємо її світлин. Не говорила також ніколи про свої
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
