Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Нова суспільна працівниця Світ став малий — переконує мось усе наново. Так легко пере совуються люди й події на наших очах. Оце недавно тому завітала знов до Филаделфії гостя здалека. Мо лода вчителька з Бразилії ■—■ Надія Шульган. Прибула не зі свого рідного міста Прудентополісу. А шлях її до Филаделфії провадив із Мексика, де провела останні два роки. Чи не малий світ тепер, ска жете? Панна Надія вже трохи нам ві дома. Вона авторка книжечки про Люрд та членка Чина Катехиток у Бразилії. З редакцією „Нашого Житгя“ вона вже давно в контакті. А тепер приїхала познайомитись га оглянути Північну Америку. Подивляємо її прекрасну укра їнську мову. Надія Шульган наро дилась у Бразилії, а й її батьки приїхали туди малими дітьми. По ходять із Сокальщини. Молода дів чина покінчила вчительську семі нарію у ІІонта Ґросса, а потім ді стала стипендію до вищої школи домашнього господарства у Ріо, яку й закінчила. —■ У нас вдома розговірна мова українська, — каже панна Надія. Більшість молодих людей мого ві ку говорить добре по-українськи, в Інституті св. Ольги вважаємо дуже на те. Там гуртуються дівча та з кольоній, себто по тутешньо му —■ з фарм. того народнього .вбрання та його засад. Це є доказ, що любов і по шана до нього збереглася .й живе ■серед нашого суспільства. Коли б більше було такого' зрозуміння й серед наших матерей, тоді й мала б кожна українська дитина сталевий народній стрій і знала б твердо йо го засади. А коли лиш тут і там ко трась мати подумає іпро те, чи при нагідно позичає стрій, тоді й /не може зрозуміти його духа й есте тичних правил. Ваша .правда, що цих засад тре ба вперто й послідовно боронити. Ми старались із двох лих вибрати менше. Але його треба викоріню вати з грунту. Тому .радіємо Вашо му голосові й поручаємо матерям застановитись над ним. — Ред. Прохаємо її розказати дещо про Інститут. — Це властиво по новому мож на назвати гуртожитком. Україн ські поселенці розкинені по про вінції Парана й не могли б учити дівчат, коли б не було такого Ін ституту. Дівчата в ньому тільки мешкають, а ходять до різних шкіл у місті. Подібний Інститут побуду вали Катехитки у Понта Гросса. Цікаво нам довідатись також про Чин Катехиток. — Це світський Чин жінок, що зложили обіт служити Богові й на родові у щоденному житті. їх центр у Прудентополі. Катехитки переходять спеціяльний вишкіл, щоб могли навчати дітей релігії. В розкинених господарствах Па рани священик не міг би дітей згуртувати. А Катехитки об'їжджа ють фарми і підготовляють дітей до першого св. Причастя тощо. Кагехитка може вийти заміж і ос нувати свою родину. Цей Чин ду же гарно розрісся у Бразилії, але й в Аргентині вже маємо 5 Кате хиток. Розпитуємо про побут у Мекси ку та його причини. — У Крефалі існує школа су спільної служби, яку оснувало ЮНЕСКО для країн латинської Америки. Курс триває 18 місяців. Кожна країна висилає своїх сти- пендіятів, звичайно вчителів. Із Бразилії було нас 7 осіб, а в ціло му курс начислював 69. Школа ЮНЕСКО у Крефалі вже має світову славу. Про неї згаду ють часто на конгресах, на неї по- кликуються спеціялісти суспільної служби. Радісно почути, що укра їнка з Бразилії покінчила її та ще й вислана спеціяльно своєю кра їною. Це знов доказ про здібності і", осяги української молоді у віль ному світі. На наші запити панна Надія роз казує. Плян навчання обіймав тео ретичні предмети (педагогію, со ціологію й психологію), що три вали 9 місяців. Потім слідувала піостимісячна практика. Перш у- сього студенти подорожували по країні й оглядали школи й інші суспільні установи. З подорожі треба було зложити докладний звіт та дати оцінку всім суспільним проявам. Та найважнішою була праця в мексиканському середови щі. В тій цілі ділили їх на групи 5 осіб (кожен студент з іншої країни та з іншою спеціяльністю: гігієною, господарством і т. д.) та поселювали їх у різних містечках чи селах. Треба було обійти роди ни, оглянути господарства, запри язнитися з мешканцями. Щойно здобувши їх довіря, можна було розглянути їх труднощі та разом із ними подумати над тим, як за радити цьому. На закінчення цієї практики -— знов докладний звіт, що свідчив про рівень та вироб лення студента. А на кінці диплом на теза, на яку давали місяць часу. Надія Шульган опрацювала тему „Слухово-зорові засоби навчан ня", яку треба було обороняти перед іспитовою комісією. — Якою мовою провадилось на вчання? — Еспанською. Це панівна мова латинської Америки, а ми з Бра зилії зі знанням португальської мови мусіли до того достосува- іись. Та ще мушу зазначити, що навчання у Крефалі проходить без релігії. Це засада ЮНЕСКО — з огляду на мішане студентство Надія Шульган Nadya Shulhan, young teacher from Brazil, has recently graduated from UNESCO school of social work at Crefal, Mexico.
Page load link
Go to Top