Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Жінка без жіночих прикмет Хвиля листів „звідтіля" розво рушила знов зацікавлення підсо- їїєтськиім побу'том. Жадно ловимо кожну вістку, розгадуючи, що кри ється поза нею. Слідкуємо за вра женнями з подорожі, що' тепер ча сто появляються в часописах. Щоб зробити собі картину життя-буття нашої жінки, нашої родини іпіід со нетами. А матеріялу до того все більше й більше. Недавній семинар гро мадської праці у Москві подав офіційні далі жіночих о сигів- в GCGP. Імпонуючії цифри! Поміж фахівцями; з вищою освітою жінки займають 53%. Коли, поділити це на різні фахи, то в освіті 72%, в здоровній службі 76%, в госпо дарстві 69%, у судівниіцтві 31%. Оцей похід до високо кваліфіко ваної праці знаходить свого1 від повідника у промислі, торгівлі, транспорті й сільському господар стві. В кожній галузі відсоток жі нок дуже високий. „Народно е хо- зяйство СіООР“ подає, що кількість працюючих жінок виносить 45% усіх працівників, а коли зважити, що жінки становлять 51% усього населення СССР, тоді видно., що тільки дуже малий відсоток жі.нок є без зарібкової праці. Водночас подорожні звітують про інші факти. Майже вісі вони привозить світлини жіін . о к , що пра цюють на будові, вантажать тя гарі на залізничих стадіях, асфаль тують дороги, замітають вулиці. Це все нотують, як дивовижу, що зв'язана з господарством країни. Дальше — заробітна платня со- вєтського робітника, а тим самим робітниці має дуже малу покупну силу, бо мінімум 300 рублів в іди о- відає в дійсності 24 дол. (покуп на сила рубля відповідає 8 ам. центам). Отже й при вищих заро бітних нормах життєвий стандарт совєтської працівниці дуже низь кий. Це й відбиваєтьсія у зовніш ньому .вигляді жінки. Воїна пр-єд- ставілиється сіро, без принади, зо дягнена дуже просто й без при крас. „Жінка без жіночости“ пи ше про неї професор Наттер із університету Вірджіінія. Мимоволі зіставляємо ці оба факти. Чиї вони звязані з собою? Чи високі осяги в виробництві, у науці, в господарстві мусять при носити з собою втрату жіночости? Чужинці стараються це собі пояс- ніовати, не завжди влучно1 і лиш приблизно, вгадуючи властиву при чину. Знаючи ум о. виїни підсовєтського життя, легше нам відповісти на це питання. Зрештою й самі подо рожні непрямо подають роввязку цього. Недавно тому у місячнику “Ladies Home Journal” появився опис совєтськосо мешкання для пересічної родини і здивував за хідній світ. Бо й справді, до тепер ніхто з захі'дніх гостей не міг попасти не сподівано1 ;в мешкальний дім. І по бачити мешкання, з трьох кімнат і кухні, в якому живуть 3 родини. У повоєнній Німеччині, що терпіла від недостачі ментального, про стору, ця трудність уже уступила. А в OCGP івоіна триває десятиліт тями. Кухня, в якій господа рить три господині! Ось як виглядгє передпокій до цього мешкання: „малий простір, приблизно чотири на сім фітів, був заповнений міш ками з картоплею, баліями, мітла ми. А кухни, приблизно на 9X 10 фітів, в якій стоїть газова пічка на чотири пальники. При стіні три не великі столики (один для кожної гооподині), під ними полиця на посуду, а інад ними друга на та рілки і .горнятка. Зворушливо, що ці полиці були завішані принище- ними але чистими завісочками. Бі ли пічки — злив на воду“. А як живуть родини в кімнатах? ,,На просторі 12X12 фітів уміще но два ліжка і невеликий столик. Ліжка переділені шафою. Одне лііжко вживає власниця мешкання з чоловіком (старше подружжя), а друге оба дорослі сини, з яких один спить вночі, а другий вдень, бо працюють на переміну. У кім наті важко- протиснутись. Але на вікні білі завіски, а на. підвіконні багато зелені.“ Мешкання вважається одним із кращих, коли зважити, що власник згаданої кімнати інженер, що за робляє 1.800 рублів місячно. А як живуть ті без СПСЦІЯЛЬНОСТИ? Скільки мешкань є без газових пальників і коридора? Те саме торкається одягу й ін ших ужиткових річей. „На виста вах тандитний товар“, пише проф. Наттер, „а перед ними понурі покупці14. Це часта вулична кар тина в GCCP. Бо ж відношення за робітку до цього товару таке не корисне, що лиш невелика части на населення може з нього кори- стати. А як із нормою праці? Проф. Наттер присвятив особливу узагу господарству країни і ствердив, що „видатність праці совєтського робітника багато нижча, як у по: дібних фабриках в Америці.“ На його думку це залежить від трьох чинників — гіршого вишколу, гір7. шої організації праці і слабшого устаткування. Робітничий простір переповнений, дуже брудний і зле освітлений. Немає зовсім забез- пеки робітника перед випадками, ані робітної одежі. Але додає він на кінці: „навантаження працею велике і натиск на (виконання тієї норми дуже виразний". Здається не треба вже дальших дослідів. Навантажена важкою працею., фактично позбавлена ви бору звання, совєтська жінка не має легкого- заробітного1 шляху. А вдома чекає її хатня робота у пе реповненій кухні- та жура за про- кормлення і з одягнення родини. При; цьому низький заробіток лед ве вистачає на скромний прожи ток. Не диво, що з роками страти ла вона признаки „жіночости“. „Навіть молоді дівчата “, пише американка Ґулд, „не дбають про стрічки, кольорові шалики, ху стинки, що надають жінці всюди такої принади. Рідко бачила, я групи молодих людей, що так ма ло1 прояівляли1 б сміху й веселощів, як студенти в СССР.“ Яке там мусить бути суворе і тверде життя! Коли нарід, що створив- таке багате народне ми стецтво, що з таким вишуканим смаком зодягався — забув про те, закинув усі прикраси. А молодь,’ ота життєрадісна молодь Україні* загубила овій сміх! Але увага! Чи не згадує п-нї Гуяд про чисті завісочки у пере повненій кухні або про- зелень у тісній кімінатці? Ні, бажання краси, дрімає глибоко' в душі кожної жін ки. Його не зможуть викорінити хочби які суів'орі життєві умовини. Про це згадувала Валлі Шліс, опи суючи нутро свого бараку у Вор-
Page load link
Go to Top