Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— Зайчику, скажи мені, чи не чув ти .ідонебудь про 'мою маму? Зайчик зупинився, похитав голів кою та відповів. — Ні, хусточко, не чув я ніко ли про те, щоб хустинки мали мам. Запитай краще метеликів, вони скрізь літають, може .вони бачили твою маму. Я знаю, що всі звірят ка, пташки мають мам. А сьогодні клопоту в нас багато, бо ми го туємо подарунки для наших мам. Будь здорова, я шукаю салатки для своєї мами, майнув лабкою та пострибав далі. Сонечко гріло тепло-тепло. Всі жучки, комашки вилізли зі своїх хаток погрітися в .соняшному про мінні. Хустинка побачила хрущи ка, питалася його, чи не бачив він її маму, але й він нічого не міг їй сказати. Раптом затріпотіли низько-низько над хустинкою чи їсь крильця. Це пролітав метелик над хустинкою, побачив на ній гарні квіточки, подумав, що живі та й опустився і сів на хусточку. Він спробував .напитися соку з кві точки, що була намальована на хустинці, та нічого не «вийшло, бо квіточка була не справжня, а лиш намальована. — От дивна квітка, гарна дуже, але не пахне зовсім і соку ніяко го в собі не має, — пробурмотів метелик та став чистити свої крильця лапками. Хустинка несмі ливо обізвалася до метелика. —■ Любий метелику, я дуже ра да що ти трошки опочив на мені. На жаль, мої квіточки несправжні, а намальовані, тому ти не міг до бути з них соку. Але я хотіла те бе спитати, де моя мама? Ти .скрізь літаєш, може ти знаєш це? Всі сьогодні вітають своїх мам, я теж хотіла б привітати свою. — Гм-гм... — відповів метелик. —■ А як же ти звешся? —-Я? Всі звали мене „шовко вою хусточкою “ — Шовко-о-о-ва, шовко-о-о-ва, — протягнув метелик, — а може я твій родич? Мене теж звуть шовкопряд. — Ех, ви чудні, — пролунав десь згори голос — нічого ви не знаєте, а я знаю *все, все. Це говорила товстенька гусінь. Вона сиділа на гілці шовковиці та все .мотала якісь блискучі ниточки. Так дивно крутила своєю -голов кою та все тягнула ниточку й за вивала її як маленьку торбинку- ліжечко. — От, ви й не знаєте, що обоє рідні мені, бо хоч ти, метелику, може й не повіриш, а колись ти був таким, як я. А тебе, хустинко, зробили з шовкових ниток, що напряла така ж гусінь-шовкопряд, як і я. Бачиш, як я роблю ниточ ки? Я багато, багато їм листячка шовковичного дерева, а тоді по чинаю прясти нитки. З них зроблю собі ліжечко. Коли воно готове, тоді ляжу собі в ньому спати. Зроблюсь тоді худа-худа, а під час сну в мене виростуть ніжки, вусики та крильця, зовсім такі, як у тебе, метелику. Тоді покину своє ліжечко та почну скрізь літати. Нас багато метеликів-шовкопря- дів, а ліжечка наші — коконами їх звуть люди, —■ збирають, миють, чешуть і з цих ниточок роблять шовкову тканину. З шовкової тка нини виробляють хустинки. — То ти... моя мама, моя мама! — підстрибнув метелик. —■ Я по лечу, розкажу другим метеликам про це, — і метелик звився швид ко вгору і полетів собі геть. А ху стинка прошелестіла: —-То це ти мене зробила, ма ленька гусінько! Дякую тобі, що ти мені розповіла про це. Тепер я знаю, звідки я взялася. Але де ж моя Наталочка? І в цей мент пролунав десь не далеко голос Наталочки: —■ Десь отут, бабуню! Я вчора тут бігала. Мабуть, згубил«а її в траві. A-а, ось вона! — і дівчинка підняла з трави хусточку. — Ди вись, бабуню, хустинка моя ціла, навіть не заплямлена... — радісно гукнула Наталочка. Вона знов завязала хустинку на головці. І побігла додому. Хустинка раділа, що знову по вернулася до дівчинки, хотіла їй розповісти про те, що почула від гусені, але сьогодні не було часу. Разом з Наталочкою вона була на Святі Матері. Там було багато ді ток. Всі співали, говорили вірші, давали своїм мамам дарунки. На талочка подарувала своїй мамі рушничок, а на рушнику .вишила метелика зовсім такого, як був той, що був на хустинці, коли вона лежала в садку. І хустинці було весело й любо, хоч своєї мами вона так і не зна йшла. Н. Наркевич Наталочка подарувала своїй мамі рушничок, а на рушничку вишила метелика...
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
