Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Памяті пяністки (З приводу 10-ліття трагічної смерти Марії Жаботинської) Марія Жаботйнська, родом Се- мененіко, належала до кола видат них піаністок, добре відомих у Ки єві та Львові. Вона походила з ро дини заможних дідичів Миргород ського повіту і дістала добру му зичну освіту: спочатку в музичній 1 школі в Полтаві, а потім у Київ ській консерваторії. Там вона пра цювала під керівництвом відомої пі'Я іністки, проф. Штосс-Петрової. По закінченні консерваторії вона виступала в Києві з концертами і віддалась педагогічній праці. Вона скоро здобула імя видатного педа гога й мала завжди багато приват них учнів. Крім того 'вона викла дала в кількох музичних школах і в Київській консерваторії. Перед молодою, гарною, талановитою жінкою слався шлях успіхів. Вона була одружена з професором Сіль ськогосподарського Інституту — Петром Жаботинським, видатним .фахівцем у ділянці сільсько-госпо дарських машин. Молоде подруж- !жя втішалося родинним щастям і завойовувало поважне місце в житті. Війна 1941 р. внесла зміни. У ; пригніченому житті Києва мало хто прагнув музики, не було по треби і в конструкції сільсько -го сподарських машин. До того насу вались большевики. В 1943 р. Жа- ботинські покинули Київ і пода лись до Львова. У Львові знов життя посміхну лось їм. Марію Жаботинську за прошено на професора консерва торії ім. Лисенка, де в о н а с т а л а викладати. Талановита піяністка, вона швидко просунулась у перші ряди. Життя налагоджувалось. Втікачі з Києва знаходили для се- сцені. Незалежно від мене так зложились умовини сценічної пра ці. Але моє слово досягає публику з естради й тут я знаходжу знов звязок з нею. В оцих кількох рядках розгор нувся мистецький шлях людини, що щиро й віддано служила укра їнській сцені. її „різьблене слово" осягає нас і досі й допомагає нам ,відчути й розуміти великих наших поетів. JI. Бура бе пригожу атмосферу в Галичині. Але родина Жаботинських не була спокійна: професора, переслідував страх перед катастрофою у звязку з наближенням фронту. В січні 1944 Жаботинські виїхали до Вар шави. Але й там пережили вони повстання і врешті опинились у Берліні. Життя в місті, яке постійно бом бардували, де один повітряний на пад змінявся другим, де населення проводило півжиття в бункерах — було страшне. Нерви професора ■не витри,мали, він захворів на тяж ку нервову хворобу, його переслі дували галюцинації, він боявся, що до Берліну прийдуть червоні. Коли це сталося, він захворів оста точно і в 1946 році помер. Марія Жаботйнська, яка звикла до по стійної ніжної уваги та опіки, за лишилася цілком самітньою. Друга половина 1945 та 1946 pp. були страшні. Цитую з листа одної з близьких знайомих роди ни Жаботинських: „...Багато лю дей зникло невідомо куди. На цьо му грунті загинула нещасна Марія Адріянівна. За кілька днів перед її страшною смертю большевики забрали родину її близьких зна йомих, які мешкали в одному бу динку з нею. На неї це зробило страшне враження. Перед тим вона вже трохи прийшла до себе після смерти чоловіка, почала навіть да вати лекції, але коли сталось це нещастя, вона провела дві доби в стані близькому до божевілля. Все чекала, що прийдуть по неї. Всі спроби заспокоїти її викликали протилежні наслідки. Вона відхо дила від таких людей і почувала ■себе ще більш самітною. Дві ночі тремтіла, чекаючи, що от-от, прий дуть за .нею... і нерви більш не ви тримали. На третій день вона ви йшла іна дах будинку, де мешкала, і кинулася звідти на панель... На цвинтарі поклали її поруч з чоло віком. І можете уявити собі, що сталося? В день похорону за нею 'приїхали з МВД!...“ Такий був трагічний кінець мо лодої талановитої українки, для якої життя обіцяло стільки щастя, успіхів, радости, україніки, що з рідної Полтавщини' й Києва при несла до Львова, Варшави, Берліну блискуче вміння піяністки-вірту- оза, видатного педагога, щоб усе поховати на цвинтарі Берліна, во ліючи загинути страшною смертю, ніж опинитися в руках МВД. Що значило потрапити до їх рук, зна ла вона дуже добре, бо на самому початку совєтської окупації Укра їни розстріляно її батька, дідича Адріяна Семененка, та брата, мо лодого старшину. Із смертю Марії Жаботинської українське мистецтво втратило не пересічну, небуденну постать, яка за .нормальних умов могла дати дуже багато. Доля Марії Жаботинської вра жає своїми протилежностями: кра са, щастя, успіхи ---- і втрата всьо го, безпритульне мандрування по Европі, жах перед наступом боль- шевиків і, нарешті1, самогубство, тоді, коли напружена нервова си стема сигналізувала наближення небезпеки... Виходу не було: вона знайшла смерть на бруку Берліна, страшну, але негайну, воліючи її, як довгі роки тортур і смерть у концтаборах Сибіру. др. Н. Полонська-Василенко П о д я к а Глибоко зворушені вшануванням 100-літ.ніх роковин народин Софії Русової, яке перевели всі україн ські жіїночі організації в Монтре- алі, складаємо щиру подяку ініція- торам і виконавцям цього свята. Ми зобовязані п-ні Олені Залізняк за ініціативу, а Організації Укра їнок Канади ім. О. Басараб, Лізі Українських Католицьких Жінок, Союзові Українок Канади, Просві ті ім. Лесі Українки, Жіночій Сек ції при ЄГД, Т-ву Жінок ім. Лесі Українки при церкві св. Покрови, Жін. Т-ву ім. Лесі Українки в Ла- шін, Пластові і МУН за переведен ня свята. Не маючи змоги подяку вати всім, що доклали старань для організації й переведення академії в память нашої матері, ми — діти Софії Русової — складаємо всім цією допогою щиру подяку. до. Любов Русова-Ліндфорс др. Юрій Русов Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
