Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Конференція Суспільної Служби Американська Конференція Су спільної Служби щороку в травні відбуває свій зїзд. Раз у рік зїж- джаються представники всіх дер жавних і міських установ, добро вільних агенцій, шкіл і станиць, щоб підвести підсумки проробле ної праці та намітити дещо на май бутнє. Членом її є також Злуче ний Американсько - Український Допомоговий 'Комітет, що висилає своїх представників. Цього року відбулись наради від 18. до 24. травня у Филадел фії. У велетенському б у д и н к у Ко мерційного Музею в підземеллі відведено залю на канцелярію з'їз ду і виставу. А в сусідній Конвен ційній Галі «а чотирьох поверхах радили комісії та відбувались па нелі, дискусії і тому подібне. На перший погляд вражала ма совість почину — кількісна й якіс на. Здавалось, що в цій суміші проблем і груп трудно зорієнтува тись. Але по часі видно в цьому продуманий плян. Суспільна служ ба країни обіймає такий широкий засяг, що тільки при дбайливому поділі та спеціялізації можна по долати поодиноким її завданням. Президенткою Національної Конференції Суспільної Служби є Маргарита Гікі, редакторка су спільних справ у Ледїс Гов-м Джор- нал. Її виступ відкрив ділову ча стину зїзду 27. травня темою ,,Перспективи суспільної служби". Її виступ доповнили два промовці з-поза середовища. Промовляв го- вернор стейту Пенсилвенія про становище офіційних чинників до суспільної служби і президент Міжнар. Конференції Суспільної Служби, канадієць Девідсон, про завдання суспільної служби в ви ду великих суспільних, політичних і економічних змін у світі. Є пять великих ділянок суспіль ної служби в Америці. Це є опіка над дітворою, допомога старим людям, служба для хворих, опіка над морально хиткими і допомога новим імігрантам. Кожна з цих ді лянок має різні степені й відділи праці. Але в загальному можна було весь матеріял зїзду звести до цих галузей. Правда, між ними немає точних границь. Одна переплітається з другою, одна залежна від другої. До того дійсність видвигає все но ві проблеми. Тому в праці суспіль ної служби видно гнучкість і рух ливість, таку саму, як і в житті країни. Спостерігати! Каже про грама одної доповіді, — нотувати всі прояви та розглядати їх рівно часно... Ось виринуло зло, що прийня ло застрашливі розміри — моло деча злочинність. Донедавна це ще не було такою поважною пробле мою країни. Тому перекидаються на це поле більші сили. Опіка над занедбаною дитиною стає одним із головних завдань суспільної служби. А способи праці? О, тут ішло головне намагання зїзду. Знайти методи, оцо оправдують себе у кожній галузі. Наприклад, як на ладнати дозвілля дітей у великих містах? Чи старим людям краще жити в товаристві своїх ровесни ків, чи в родинному крузі? Як під держувати звязок із тими, що ви пущені з тюрми? Чи й як повинні працювати вилікувані нервово хворі? Як дають собі раду імігран- ти старшого віку? Тим цілям служили звіти, ди скусійні зібрання, фільми, діяґра- ми. Наприклад, шкільна секція На ціональної Асоціяції Суспільних Працівників звітувала про труд нощі співпраці з батьками. Пра цівники, що мають досвід у гур товій роботі, розказували про о- рудування групою, а спеціяльна сесія обговорила техніку добре веденого зібрання. На діяграмах зображено осяги тієї чи іншої га лузі. А фільми демонстрували по одинокі випадки та їх полаго дження. Звісно, що учасники зїзду му- сіли поділитись. Сьогодні можна вже говорити про спеціялізацію працівників суспільної опіки так, як говоримо про спеціяльність лі каря чи хеміка. Хто набрав досві ду в допомозі старим людям, той «є зможе багато сказати про опіку над дітворою. Або ті, що працю ють з імігрантами не мають досві ду в праці з каліками. Зїзд розгорнув не тільки різно- гранність проблем, але також по казав цілу скалю суспільних пра цівників, що діють у ЗДА. Є вже багато ви.соко-освічених і кваліфі кованих сил, що поставили собі це за своє професійне завдання. Але багато більше працівників, що си лою свого звання натрапляють на людські проблеми та чують у собі покликання до розвязки їх. Це священики, черниці, лікарі, мед сестри і вчителі. Але найбільше може звичайних смертних, що хо чуть допомогти ближньому. Це одиниці з жертвенним серцем і щедрою рукою, що хочуть відда ти свій час, своє вміння та гріш, щоб двигнути людину з нещастя або запобігти йому. І тільки у сполуці цих усіх еле ментів може успішно розвинутись суспільна служба. Фахове знання одних, досвід других і запал тре тіх зливаються в одну велику ру шійну силу. Переріз її діяння дає щорічний зїзд. Для нас найцікавіша ділянка но вих імігрантів та їх вростання в грунт. її реферувала Американ ська Федерація Інтернаціональних Інститутів на кількох сесіях. Ішло тут про гуртову роботу з ново прибулими, а також демонстру вання, трудних випадків з-поміж них. Долучено фільми про пересе лення, що показували намагання й реакцію різних національних груп. Зїзд став переживанням для всіх його учасників. Фахівці чи за цікавлені вийшли збагачені з на рад. А недосвідченій людині він дав враження великої сили, що спрямована на провірку і лікуван ня суспільного лиха. Л. Бурачинська КЛОПОТИ ШВАЙЦАРОК Вся увага швайцарських жінок звер нена тепер на право голосування, яко го не хоче їм признати парлямент. Тепер вийшов закон, що обовязує жі нок нарівні з чоловіками до участи в цивільній обороні країни і швайцарки надіються, що тим шляхом удасться їм підготувати право голосування для себе.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
