Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Дарунок лля тата Марусинка — сирітка. ї ї мама вмерла, як Марусинка була ще ду же маленька. Вона живе з татом і бабунею. Вони дуже люблять дів чинку та прикладають всіх сил, щоб Марусинка не почувала того, що вона сирітка. Та одного разу Марусинка при йшла зі школи заплакана й сумна. — Що з тобою, дитинко? — за питалась бабуня. — Чи хто тебе скривдив? —• Ні, бабуню, я так... — була відповідь. І довго не могла довідатись ба буня в Марусинки, чому вона пла кала. Аж ввечорі в ліжку, коли скін чила свою молитву, дівчинка ска зала бабуні, чому вона плакала в школі. — Сьогодні вчителька дала нам малювати картки на День Матері. Учні стали хвалитися дарунками, які вони приготовили для своєї мами. А що я скажу? Картку ту, що намалювала я дала Ганнусі, бо вона зовсім не вміє малювати, а як стали дівчата мене питати, що я подарую мамі, то я не витримала й розплакалась. Тетянка ще посмі ялася з мене, що не маю дарунку. Всі мають маму, всі в неділю бу дуть її вітати, а я?... — І знову полилися сльози з синіх оченят Марусинки. — А ти не плач, маленька! Це сумно виростати без мами, але ти маєш тата, що любить тебе, догля дає, прикладає всіх сил, щоб за ступити тобі маму. А є діти, що не мають ні мами, ні тата. ї то Господь не дає їм загинути! Добрі люди їм допомагають. А ми з тобою, давай, придумаємо, як би нам вшанувати твого тата в його день. Це свято буде за місяць в червні. Часу є до волі. Ти добре граєш на фортепія- ні. Вивчи якусь гарну нову пєсу спеціяльно для тата на його день. Я дам тобі паперу, намалюй для нього гарну картку, а я спечу на це# день пиріжок. Нарвемо квітів, усе приготуємо, а як тато встане, то ми його, вже готові, привітаємо в їдальні. Бо тато теж дорогий для діток, так як і мама! Ну, а тепер спи, моя маленька! Бабуся поцілувала та перехре стила Марусинку й по-тихеньку вийшла до своєї кімнати. Дівчинка довго ще не могла за снути. Вона вже не плакала, не су мувала. В думках вона вже уявля ла цей веселий привітний день, коли вона вквітчає стіл, поставить на ньому гарний пиріжок та по кладе власноручно зроблену карт ку, а сама сяде за фортепіян і як тільки тато переступить поріг, за грає йому гарну пісню. Тато ко лись казав, що любить цю річ. Во на трудна, але Марусинка її ви вчить обовязково. З такими світлими думками дів чинка заснула. А у сні бачила чу дове зелене поле, вкрите барви стими квітами. Вона збирає квіти на День Тата, а ось і він іде по полі. Марусинка біжить до нього, а сонце їй просто в очі. Вона за плющилась, а як відкрила, то по бачила, що то був сон. Та ніч ми нула й любе сонечко збудило її. Весела й бадьора вискочила дів чинка з ліжечка та й побігла до школи. Тепер вона знала, що сказати дівчатам, як почнуть з неї смія тися. Ніна Наркевич У ВІНКУ Стежечками та доріжками По зеленому саду — Ту пу, ту пу, ту-пу ніжками — Я піду, та й піду, та й піду... Ту-пу, ту-пу, та й дочапаю Аж до самого лужка, Заряснілого кульбабою. І сплету я з кульбаби вінка. Синім рястом, забавляючись, Я віночок перевю, Та й надіну, не вагаючись, На біляву голівку свою. І до копанки — обніжками, Що по них — густий чебрець, Ту-пу, ту-пу, тупу ніжками — Я піду та й піду навпростець. Гляну в копанку — здивуюся: Там — красуня... та чия? Задивлюся, залюбуюся: Чи це я, чи це, може, не я?! О. К о б е ц ь Марусинка біжить до нього, а сонце їй просто в очі.
Page load link
Go to Top