Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
На свіжому воздусі Починається час мандрівок. Ко ли тільки 'починається субота, а нераз і в пятницю ввечорі — все на колесах! А кому всміхається тижнева чи двотижнева .відпустка, ТО Й 'ОібО.В'Я'ЗКОВО іплянує якусь по дорож. Над море, в гори або про сто — в невідоме... Чи брати їжу на дорогу? Зда валось 'би зайвим тут, де на кож ному закруті „мотель11 чи „ланчо- нета“. Але стародавня наша при повідка каже „як маєш в торбі, то 'сядеш і на горбі“ А на свіжому повітрі все так смакує! Американський харчевий про- мисл випрацював різне знаряддя для такої цілі. Є в продажі не тільки .малі, легко переносні лед- нички. Але великий вибір термо сів, воскованого чи алтомініового паперу, щільно закриті посудини, тарілки з плястики. Для перевозу харчів годиться найкраще старо світський кошик, бо крізь його шіпари доходить до них повітря, В рі'зних американських парках знаходяться печі, на яких можна собі загріти, або зварити їжу. У продажі € навіть маленькі кухон- ки, що їх можна везти з собою в довшу иодороїж, а до того спір- тові кубики, що можуть загріти їжу. Отже є багато можливостей приладити собі їжу на свіжому по вітрі. Треба тільки охоти й до брої волі! Звичайно підставою нашої їжі на свіжому повітрі — це канапки, або як називає Галина Журба, ■— нагрініки. їх можна приготувати вдома і вкласти до леднички, за винувши у восковий папір. Час треба так обчислити, щоб канап ки зробити найвище 4 години пе ред спожиттям. На 'свіжому повітрі можна пода ти й гарячу страву. Американці любуються в ковбасках або січе никах, смажених нашвидкоруч. Та кож гаряча шинка, бейкон, смаже на риба або курка трапляються на ілікнікових гостинах. Це все зале жить 'від іпечі та винахідливости гошодині. До цього годиться зе лена салата, що ЇЇ помитою слі'д привезти з собою, я тут тільки ваіправити. За лакоминку будуть правити овочі. Підбираємо такі', що їх лег ко обібрати, як .помаранчі, бана ни, черешні, сливки. Звичайно треба памятати про напої. Холодний чай у термосі, свіжо зварена кава, содова вода, овочеві соки. До них добре подати якісь сухі тісточка- або кекси. Зайво пригадувати, що подання цієї їжі .вимагає нашої уваги. Хоч нам часто бракує стола чи стіль ців, проте не сміє нам забракнути хоч би м'алої скатерті, на якій роз- ложимо їжу. Це підновить апетит і свідчить про домашню культуру. Тарілочки з плястики не забира ють багато місця, паперові сер ветки теж. Щоб оминути вилок, подаємо мясні1 страви на буліці, пе- реложивши їх листком' зеленої са лати. Щоб прохолодити напої, вло- жити фляїшки у струмок. У нашій ледничіці немає багато місця! Ось який стравоспис подає аме риканський журнал для пікніку: Стравоспис для пікніку: Сок із помідорів, до того крекеси Канапки Січеники на булці Твердий сир із бейконом Овочі Мосшко або кава з сухими тісточ- ками. впровадити відділ доброї поведін ки у нашому журналі, що обіймав би також насвітлення нашої тра диції, наших звичаїв. Ці справи хвилюють нашу громаду, як дока зує запит п-ні Дари Рак про Вели кодній стіл у ч. 4, 1957. Ваша правда, що війна і мандрівка ви рвала наших людей із свого се редовища. Через те багато справ призабулось, а багато правил по требує провірки через відмінні у- мовини, в яких живемо. Хоч стара ємось зберігати давні звичаї, про те товариські форми мусимо до- стосувати в певній мірі до країни, в якій живемо. Як бачите з допису Зірки в ч. 10, 1956 — незнання деяких форм здивувало чужинця і він пояснив собі це з некористю для нас. Ред. Чи ви вже подарували міській бібліотеці „Дух Полумя" — твори Л. Українки англ. мовою? У НАШІЙ ХАТІ Із листів до Редакції В ОБОРОНІ МОЛОДИХ г о с п о д и н ь Свого часу подали Ви статтю „Вміли ви, кумцю, зварити, та не вміли подати“ (ч. 10, 1956). Там авторка повчає наших господинь, розсіяних по всьому світі, як вони мають приймати чужинців, що за гостять до їхньої хати. Мовляв, треба зберігати точно наші звичаї та вміти їх пояснити. На Великдень повинна бути писанка на столі ітд. А не подумали Ви, що наші го сподині, „розсіяні по всьому світі", нераз не мали де цього навчитись. Адже багато з них вийшло з дому молоденькими дівчатами... Мало котра має при собі матір чи тітку, що такі речі памятає. Також пи санки не всюди пишуть. Як тут їм поступати? К. Бондаренко, Крістіянсанд, Норвегія. Вже давно носимось із гадкою Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
