Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— С Ф У ж о — Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Девятий рік видання Число шосте Жіноцтво у поклоні Дня 2-го червня на іцвинтарі в Оттаві представниці українського зорганізованого жіноцтва у віль ному світі вшанували Олену Ки- сілевську, Голову СФУЖО і про відницю українського жіноцтва. Жертвами усього жіноцтва станув на могилі Покійної нагробник, який у тому дні урочисто посвя чено. Звязані духово з Покійною, представниці українського жіноц тва своєю присутністю заявили їй, що ті ідеї, для яких працювала Покійна, живі і Щ'О їх продовжу вати буде молоде покоління до ча су, доки наша Батьківщина не бу де свобідна та провід українсько го жіноцтва не буде на рідних землях. Олена Ки'сілевська — це мар- кантна постать в українському жі- ночо.м'у русі. Її вроджені прикме ти піднесли її на передове місце серед українського жіноцтва. Але вона здобула його собі також по стійною, наполегливою працею. Мало хто з громадських діячів до жив того ща'стя, щоб 72 роки пра цювати громадськи, постійно йти вперед і до кінця життя діяти у проводі. А це було можливе тільки при її великих прикметах духа. Не зважаючи на свій вік, вона диви лася все вперед, уміла схопити нові умовини життя та була моло дою духом. В її діяльності треба відмітити три етапи. Олена Кисілевська, уроджена Сі'менович, вийшла з родини гро мадських д іяч і в - с в ящ е ниіків, що не тільки дбали про духове життя своїх парохіян, але були для них провідниками у громадських спра вах та батьківськими опікунами. Родинне середовище, громадські проблеми, які Покійна мала наго ду чути в тому середовищі, і брати та їх товариші, що вибивались у тодішньому студентському житті, дали їй перше громадське настав- лення, яке вона задержала ціле життя. Це громадське на ставлення родини дало змогу їй стати учас ницею й співосновницею першого жіночого товариства в 1884 році в Станиславові, яке організувала то дішня провідниця Наталія Кобрин- ська. Цей момент у її житті зава жив на її будучій діяльності. Мо лода Олена Сіменович-'Кисілевська стає матірю і виховниіцею своїх трьох дітей. Але недуга вимагає основного лікування і коли, вона не має змоги активно кинути се бе в вир громадського життя, роз виває свої письменницькі і редак торські здібності. Дописує до „Ді- ла“ й ін. часописів під псевдонімом О. Галичанка, та видає друком свої перші твори. В часі І. світової війни працює в Комітеті Допомоги Раненим Во якам 1 у Відні та редагує календар для стрільців. За цю першу свою ■громадську працю дістає срібну медаль Червоного Хреста. Поворот на рідні землі і постій ний осідок у Коломиї включу € її в другий етап діяльности. Вона стає до праці- в місцевій жіночій організації „Жіночий Кружок". Починає тут працювати але її ор ганізаційні здібності вказують їй ширші завдання. Вона відчуває потребу преси для жіноцтва, а що жіночі організації тодішнього ча- су ще не мали змоги видавати її з рамени центральної організації, то вона починає видавати її в Ко ломиї. У 1925 р. виходить попу лярний місячник „Жіноча Доля“, що з часом переходить на двотиж невик, а дальше „Жіноча Воля", „Світ Молоді" та цілий ряд кален- дарів-альманахів. При допомозі стреси вона розробляє організа ційні кличі та особистими поїздка ми поширює сітку Філій і Кружків Союзу Українок. У 1928 р. Олену Кисілевську вибрано сенатором до Варшав ського Сойму. Це дає їй більшу свободу руху в громадській пра ці і вона вповні використовує ЇЇ для жіночої організації. У тому ж році загальні збори Централі ви брали її організаційною рефе рентною і на тому -пості вона пра цює м-айже до 2 . світової війни. Вона працює над поширенням і об'єднанням жіночих організацій із різних теренів, а що більше — звертає увагу на українців, що поселились у Північній і Півден ній Америці. У своїх газетах вона порушує всі болючі проблеми жі ноцтва, а зокрема сільського. Об 'їздить усі терени Західної Украї ни, знайомиться з провідницями жіноцтва, приєднує їх як співро бітниць для жіночої преси та від відує Волинь, Полісся, Підляшшя, Буковину, Закарпаття та усі за- кутини Галичини. Дальше відві дує українців у Чехо-Словаччині, знайомиться з провідними жінками Придніпрянщини, з якими вяже Її довголітня прияйнь і співпраця, а в 1929 році відвідує Канаду і ЗДА. Всюди дає поштовх до тво рення жіночих організацій, а там, де вони є, піддержує їх. В „Ж іно чій Долі“ постає відділ американ- сько-канадійський, де дописують громадянки і діячки жіночих орга нізацій. Вона постійно бере у- часть, їнтересується проблемами і о рг а н ііз ац і я м и з аг а л ьн о -гр ом а д - ськими, як „Просвіта", „Рідна Школа", „Сільський Господар" „Відродження", кооперація та бе ре участь у всіх з'їздах. Ці про блеми знаходять своє дзеркало в жіночій пресі. Друга світова війна приневоли ла Олену Кисілевську покинути рідну Батьківщину і поселитися між своїми приятелями в Канаді. На світовому конгресі українсько
Page load link
Go to Top