Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Що з квартетом „Верховина1*? Квартет „Верховина" здобув собі за короткий час велику попу лярність. Талановита диригентка, милозвучні голоси співачок і гар но дібраний репертуар полонили публику. Тому й не диво, що ві стка про декомплетування цього квартету пройняла всіх жалем. Але приятелі його не попада ють у зневіру. — Хто знає Оленку Глібович, його диригентку, той пе вен, що квартет оживе знову... Вона вже видобуде голос, хоч би з-під землі. О, недаром вона з За карпаття! Чомусь у нас про закарпатців така думка. Зрив 1939 р. повязав їх те плим вузлом крови з серцем Укра їни. Тому зі щирим сентиментом розглядаємо все, що вони вносять у нашу культуру. Із Великого Бичкова молода Оленка Арделян винесла знання народніх пісень. У гімназії в Мо- држанах вона зустрілась із твора ми українського хорового мистец тва, що його вчила там Платоніда Щуровська. Потім студії в кон серваторії і диригентський курс у Празі. А потім почалась мандрівка. Студії консерваторії в Берліні у р. 1942-45, помішниця проф. Гна- тишина при веденні мішаного хо ру і врешті жіночий хор у Брок- дорфі, англ. зони, де вчила тео рію музики у школі. А потім ви їзд до Канади, засновання жіно чого хору ,,Арфа“ у Торонті і вкінці квартет, що про нього мова. Оце в коротких рисах шлях Оленки Глібович. Але шлях „Вер ховини" щойно починається. Оцей мозольний шлях невсипущої, му зичної праці. — Перш усього треба було ді брати голоси, розказує молода диригентка. Чотири голоси одна кової сили. Це здається нетрудно, правда? Але треба знайти музи кальних жінок, а головне — охо чих до того діла. Бо ж знаєте, скільки це вимагає праці? О, так, це можна собі уявити. — А друга трудність — це ре пертуар. У нас його майже немає. Приходиться шукати, придумува ти, гармонізувати. У великій мірі допоміг нам проф. Гнатишин, що зладив для нас кілька пісень. Де які пісні чужих композиторів я сама переложила на українську мову, щоб включити їх у нашу програму, як „Баркаролю“, „Ор- хідеї“ чи Вальс із „Веселої вдо ви". — А третє — це була техніка квартету. Признаюсь, що ні я са- ма, ні мої співробітниці не знали її на початку. Треба було вироб ляти це вміння впертою працею, студіюванням зразків та музичною інтуїцією. Можливо, що й цього нам бракувало на початку. Але тим більше вдоволення в нас, що до всього дійшли ми власними си лами. — Спершу виступали ми тільки в радіопередачі Шарвана, який також причинився до створення квартету. Бо можна було не ввер тати уваги на вигляд нашої чвірки, а тільки на музичну сторінку. Це нам дуже помогло зясуівати собі всі музичні вальори й недоліки. А потім уже, коли запросили нас вперше на імпрезу в Торонті, ми вже набрали відваги. Згодом наш репертуар зріс до 27 пісень і ми могли відважитись на власний концерт. Слідувало турне по мі стах Канади й ЗДА. Всі його памятаємо. Оцю неве лику групку співачок, що внесла стільки радости в наше життя. Бо й не тільки послухати їх хотілось, але й бачити у барвному гуцуль ському строю чи елегантній вечір ній сукні. Оленка Глібович усміхається у відповідь на цей комплімент. — Костюм — це важливі рямці для квартету. Над ним приходиться теж дбайливо попрацювати. І ще й сполучене це із поважними кош тами. Бо його теж треба міняти, як і репертуар. Але що це за слухи з декомпле- Стефанія Жовнір-Клос, піяністка квартету „Верховина" Stephanie Zhovnir- Closs, the pianist of the quartet.
Page load link
Go to Top