Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Зразковий приклад (У 100-літні роковини народин Софії Русової) Про родину Русових я чула ба гато від мого чоловіка Дмитра Іва новича, що відносився до неї з великою пошаною. Він пізнав їх за своїх студентських літ у Петер бурзі. Пізніш і я познайомилась із Софією Федорівною в Києві та нераз зустрічалась із нею в різ них місцях, де сходились кияни, її постать належала тоді до чіль них громадян, а її громадська ді яльність була всім відома. Але не про громадсько-політичну діяль ність Софії Русової хочеться зга дати. Про це багато писали й пи шуть. Мені хочеться звернути у- вагу на її родину і виховання її дітей. Родина Ліндфорсів, де народи лась Софія Федорівна, походить із тих шведів, що залишились на Україні 'після програної битви під Полтавою. Теж і чоловік її, Олек- сандер Русов, з походження не був українець. Але стихія нашого Відродження пірвала за собою цю молоду пару ентузіястів. Вони по любили Україну і наш народ. І коли Олександер Русов віддав У- країні своє знання, свій великий розум, тоді Софія Федорівна, від дала їй своє серце і свою кров. Бо вона виховала дітей в патріо тичному дусі і впоїла так міцно любов до України, що й слідуюче покоління натхнулось нею до творчої праці. Бо й справді — скільки дала нам родина Русових? Старший син Русових Михайло' помер на почат ку блискучої наукової каргєри. Зате син Юрій — відомий учений і громадський діяч, тепер є про фесором університету в Монтре- алі. Він одружений із внучкою на шого відомого вченого Володими ра Антоновича Наталею Геркен- Русовою. Вона — малярка і зна вець мистецтва. Дочка Русових Любов покінчила консерваторію в Москві (фортепіян і спів) і ме дичний факультет у Монпелліє. Памятаю її виступи в 'Києві, де во на чарувала публику своїм чудо вим співом. Співала переважно композиції М. Лисенка. А третє покоління? Син Юрка Русова Романчик з першими по вернувся до Києва, коли наша мо лодь пробралась туди, щоб „зли тись знову із своїм народом44. Мо лодий організм не витримав труд нощів цього походу і юнак перед часно згас, не виявивши своїх сил. Та цим, своїм кроком засвід чив знову любов до рідної землі, що їх впоїла своїм внукам Софія Федорівна. Бачили ми її теж у внучки — Ніни. Сама молода мати, з немовлятем на руках, вона при була до Золотоверхого. Не ляка ючись труднощів дороги, вона хо тіла діткнутись землі, що натхну ла її іпредків. Оця Ніна, дочка Лю бов Олександрівни, по фаху здіб ний агроном, вийшла, заміж за та лановитого мистця Михайла Миха- левича, внука відомого україн ського діяча й лікаря Михалевича. Вони мають уже дітей, яких вихо вують українцями. А друга внучка Оля? Це та тен дітна дівчинка, що темної, холод ної ночі переходила з бабою Збруч, втікаючи від большевиць- кого наїздника. Виростаючи під любовною опікою Софії Федорів ни, вона виросла в гарну дівчину, Іщо вийшла пізніш заміж за сотни ка Базилевського. Про його перед часну смерть ми недавно тому про читали в газетах. Оце ж і є зразковий приклад. Багато українських родин на емі грації стоїть перед таким самим завданням. Діти ходять до чужої, школи і перебувають у чужому оточенні. Але вдома повинна лу нати українська мова та розгорта тись ідеали^ дорогі українській людині. Б О’ дітей виховує в першій мірі родина. її традиції, її ідеали (присвічують молодому поколінню. Пригадую1 собі часи, коли моє покоління виростало й формувало свій світогляд. Ми ж учились у російських школах і перебували їіідо впливом чужої культури. Але стихія українського Відродження діяла на молоді душі. Це було своє, рідне і близьке, дарма, що не мало офіційного признання. І з то го змагання виросло стільки вче них, письменників, композиторів і малярів! Бо в кожного в душі від билась українська традиція, що зберігалась у родині. Це велика сила! У ці трагічні для України часи, коли ворог-окупант з корінням, ви риває наших людей із рідної зем лі та нищить і викривлює україн ські таланти, то для України, я,к там, так і тут, на еміграції, ціннаї кожна українська родина, кожна українська одиниця. Бо з неї мо же вирости колись скарб, що ста не у пригоді, а то й виручить у важку хвилину. Оці мої скромні й коротенькі, рядки в соту річницю народин Со фії Русової нехай стануть зеле нок)1 гілочкою на її могилу за зразковий приклад, що вона по ставила нашим матерям на чужині. Наталя Дорошенко Наш коментар На семинарі громадської праці жінки, що його перевели можно владці СССР у вересні м. р. (гл. ч. 10, „Н. Ж “.) відчитано між ін шими також доповідь „Економічні права жінки в СССР". Участь жін ки в господарській системі СССР змальована там дуже цікаво. За- граничним делегаткам, шо прибу ли, заробітковий шлях жінки пред ставлено дуже привабливо. Прочитавши вийнятки з допові ді, що були поміщені в журналі „Міжнародні Жіночі Вісті", упра ва СФУЖО рішила зайняти стано вище до того. Запросивши до спів праці нашу економістку Олену Трофимовську — за її даними зладила коментар до доповіді. Опертий виключно на совєтських джерелах збиває цифрами й дани ми кожне твердження доповіді, а а також дає пояснення до деяких мало зрозумілих явищ, як праці жінки у чоловічому званні. Коментар розіслано визначним діячкам Заходу й делегаткам, що брали участь у семинарі. ВИРІВНЮЙТЕ ПЕРЕДПЛАТУ! Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top