Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Нові дороги Азії Два роки тому дві українські жінки — інж. Надія Шехович і Олена Процюк — зустрілись на конгресі МЖСоюзу з азійським світом. На конгрес у Коломбо при був тоді квіт азійського жіноцтва. Це була перша міжнародня зу стріч на азійському терені і то.му особливо уважно до неї готува лись. Тим цінніше для нас, що й українські делегатки могли у цьо му взяти участь. Азійське жіноцтво! їх гладкі чорні зачіски і кольорове народне обрання загально відоме. Але їх проблематика? Вперше виступили їх труднощі — звичаєві пересуди, перенаселення, анальфабетизм. А рівночасно — право голосування й місце у парляменті. Цей вахляр кличів вмістив на одному конгре сі весь шлях жіночого руху. ГТриспішеним шляхом прохо дить все в Азії. Наші делегатки відчули в розмовах — те шукання. Що вибрати їм? Чи тверді, доско налі форми заходу чи приманчиві .кличі, що лунають зі сходу? Пер ше імпонує, але не притягає. А друїге манить своїм розмахом, хоч і мало ще відоме. Крізь наради конгресу прохо див змаг. Передові діячки захід- нього світу узброїлись у терпели вість і завзяття. їх великий досвід і вироблення — це були поваж ні атути, щоб здобути душу азій ської жінки. Але наші делегатки знайшли простіший шлях. Щирі стю й безпосередністю вони зєд- нали собі .приятельок, а черпаючи з болючого досвіду українського жіноцтва вони розказували й о- свідомлювали. Перша зустріч у- країнок на азійському терені за лишила свій слід. А тут знову пролинув через у- країнську .пресу звіт про азійські ■країни та їх життя. Слава Стецько увійшла у склад делегації АБН на зїзд Антикомуністичної Ліґи А- зійських Народів у Сайгоні. Знов українська жінка зіткнулась із а- зійським світом і поділилась сво їми враженнями із українським читачем. Крізь її призму побачили ми краєвид Азії та відчули чар її старої культури. Азія! Це слово вміщує у собі так багато! Воно .потрясало нас у минулому, але хвилю'Є нас і тепер. Що діється на цьому величезному континенті? Які переміни прохо дять у цьому світі на наших очах? Найго стріте відчулось це на з'їзді АПАКЛ-у (Антикомуністич ної Л іґи Народів Азії). Його пе реведено у Вієтнамі, країні, що перейшла недавно тому .потрясен- ня громадянської війни. На цьому грунті особливо гостро відчува ються гасла протикомуністичної боротьби. Не тільки делегати з'їз ду, що прибули з різних країн пів денної Азії. Але місцеве населен ня, що перенесло на своїй спині весь тягар війни — живо вітало зізд. А ,,вєтнам‘ські дівчата“, що їх описує Слава Стецько, служи ли йому з усім своїм молодечим запалом. Слава Стецько подає сильветки делегатів і нариси промов. Перед нами виростають постаті, що йдуть сміливо своїм шляхомі і ба- чуть виразно свою мету. Але най більше 'цікавила усіх делегатка Туреччини Назлі Тля бар, що пал ко доказувала потребу протико- муністичної дії турків. І в інших делегаціях взяли участь жінки. Прибули з Філілін, Гонґ-Конгу, Сінгапуру. Промовля ли й дискутували, виконуючи про відну й допоміжну роботу. А по тім — подорож Сла.ви Стецько за вершилась відвідинами Формози, де вона зложила привіт найбільш відомій протикому ні стичній діяч ці Азії — дружині Чян Кай Шека. Звіт Слави Стецько відкрив нам нову частину Азії — оту, що вже не хитається. Bona не така незнач на, як.здавалось би. Блистить світ лими іменами передових діячів, але мобілізує й сотні й тисячі „безіменних". Оті ,,в€тнамські дівчата“, що так скромно й без звучно допомагали делегатам — це запорука дальшого ро'звою. Бо з тих „метеликів” напевне виро стуть згодом громадянки-патріот- ки своєї країни. А їхні діти вже простуватимуть твердо своїм шля хом. Недавно' тому Слава Стецько складала у Мюнхені звідомлення зі своєї подорожі. Громадські дія чі, політики й журналісти прийшли послухати її. Кожен витягнув ви сновок із її слів, звязуючи його з тими чи іншими сподіваннями на азійський континент. Нам він теж насувається. Нелег ко було в Коломбо впрова дити Україну, як рівнорядний чин ник на міжнародній терен. Не тіль ки проблема нашого статусу, не тільки факт, що .в міжнародніх жі ночих організаціях немає жіноц тва з-поза залізної заслони. Але й пересуд, що його залишили там для нас наші ближчі й дальші су сіди. Із звіту Слави Стецько це видно ще виразніше. Дарма, що конгрес АПАКЛ-у .мав за мету протикому- ністичну боротьбу. Здавалось, що цей клич не лишить місця для міжнаціональних порахунків. А всеж вони виринули там, де най менш можна було цього сподіва тись. І потрясли нашими з таким трудом навязаними звязками. Із цього висновок — треба про це памятати. Немає мі'сця на світі, що не вимагало б нашої приявно- сти. Всю'ди треба проломлювати перегороду несвідомости, що її створили історичні умовили. Треба діяти, плекати звязки, домагатись. Тільки живим ділом і розмахом можна проломити рямці, в яких закостеніла політична думка світу. Це завдання взяли ми на себе, ко ли ішли в нашу мандрівку. І вже починаємо виконувати його в різ них площинах, під різними кли чами. Дарма, що висліду ми зараз не побачимо. Та кожен наш крок, кожна зустріч і розмова проклав д'ає шлях для дальшого контакту. І від нас залежить, як зуміємо це використати, щоб засвідчити своє право на життя. Л. Бурачинська Вже вийшло з друку: Ірина Павликовська НА ГРОМАДСЬКИЙ ШЛЯХ Нарис історії жіночого руху Багато ілюстрована книжка. Ціна 1 дол. замовляти в Централі СУА.
Page load link
Go to Top