Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
рухом голови: — Тут недалеко, я скажу адресу, під наймають кімнати. Можете навіть мешкати, як хочете. То не наші люди, але там порядно. Я сам там мешкав, як приїхав...** VI — Я думаю, що Нью Йорк кожного ошоломлює на початку — відповідає на питання тіана Бордо. —■ Мені, очевидно, важко щонебудь сказати, тому, що я тут вродився — каже він і приглядається до чогось, що тримає в руках. — А як вам подоба ється Америка? — питає. Легка посмішка проховзуеться по її губах і сповзає в їх кутки. Як вам подобається Америка?! Це питання вчула вперше від'митного урядовця, коли він перевіряв її речі. Всміхнувся до неї. Прийшов до своєї праці після нічного відпочинку, з дому, в якому про все подбала його дружина, де підростали його діти. Був у доброму настрою. Увечорі плянував за грати в карти з приятелями, на .кінець тижня мав святкувати своє тридцятдворіччя. Приглядався більш до неї, як до її річей, бо нічого недозволеного не привезла і дружньо, 'підбадьорливо всміхався до неї. Його розсаджувала гордість на свою велику, мо гутню батьківщину, до якої так багато людей при їздило на поселення з різних частин світу. Він завис Цікавим поглядом на її уістах. Не від речі було зайвий раз почути похвалу і захоплення його чудовою батьківщиною! Христя всміхнулася трохи безрадно. За нею була розлука з батьками, самотність на розхитаному кораблі, а перед собою не мала навіть зарису май бутніх днів. Край, до якого приїхала, був наразі тільки перевтіленням Нінчиних карток у дійсність. Все, що вона знала і бачила, був обмежений кус- ничок цієї великої країни. Вирізок портових влаш тувань, рух човнів, різного роду пароплавів і верхи дальніх хмародерів. Над тим гордо рисувалося па мутному небі: U. S. Вона ледве розуміла те, що до неї говорив. Його англійська мова звучала, як щось нове, несхоже на те, чого вчили її в школі. ,,Р“ було кучеряве, „е“ грубе, або розтягнене, „а“ зявлялося тоді, коли чекала на „о“. Але вона відчула, що він чекає зич ливих слів, чекає похвали з почуттям патріота свою краю і це було їй зрозуміле. Сказала, щоб зробити йому приємність: Подобається їй! Він всміхнувся задоволено: „Вам буде добре тут!** — впевнив її. Прийняла це, як пророцтво. „Як тобі подобається Америка?“ — вчула вдруге від Діни. Молода дівчина поцікавилася тим, як тільки познайомилася з нею. Мені ще крутиться голова, втома затуманює все, я навіть не догадуюся, де сонце тут сходить! — сонно думала Христя. — Як? — не відставала Діна. Поруч неї 'сидів її наречений, двад- цятьдворічний юнак, схильний до жартів і сміху на віть у поважну хвилину. „Це я розумію!“ — похвалив Діну веселим го лосом. „Я саме дум'аю про те, що мені не поставлено такого питання ні в однім краю Европи! — промо вила нарешті Христя. „Там це неможливо! ■—- авторитетно вирішив Дінин наречений. В Европі тільки й чуєш, що війна, окупація, наїзд! Як нудно і не по-сусідськи! Якщо б там комусь подобався сусідній край, напевно схоче його привласнити собі! Там сваряться над малесень кими клаптиками! Тому ніхто не хоче, щоб його край подобався- другому! В Америці не те — продовжу вав він із якоюсь веселою гордістю. — У нас землі досить і ми чужої не потребуємо. Сусідні стейти просять нас, щоб ми прилучили їх до нашого пре красного Союзу Держав! У нас треба тільки мати гроші і ти „он ді тап оф ді ворлд!“ Як хочеш так і жий! Роздай гроші бідним, пий, вложи до щадничої каси, працюй над якимсь винаходом, основуй якесь товариство, або будуй, милу тобі церкву. А хочеш, поклади гроші у дірявий черевик і спи на вулиці!“ „Не подобається тобі?“ — допитувалася Діла. „Певно, що подобається** — щиро признала Христя. „Словом — доповнив окреслення молодий чоло вік — жий 'згідно з власним бажанням і волею, але памятай — не торкай волі другого!“ „Це правильно —■ сказала Діна і пригорнулася до нареченого. Я саме тепер зробила одну постанову: Як одружимося поїдемо на медовий міісяць в Укра їну! Добре, любий? Там у селах, люди ходять в ко льористих одягах, як у театрі, уявляєш? Доповниш свою колекцію кольорових світлин! Пошукаємо там за другою бабусею .. „Як вам подобається Америка? •— вчула втретє Ьід жінки, що піднаймала кімнати. Христя була схви льована всім пережитим і збула якбудь її питання. Це не була розкішна Евина вілля. Триповерхо вий дім був втиснений поміж інші вищі й нижчі ка- мяниці, а на хіднику, як оком сягнути, не видно було дерева. Довкола був галас бідної дільниці, а під му рами можна було помітити порожні, або розбиті їіляшки, чи плахти газет, якими вітер, що віяв від океану, замітав вулиці. Величезні світляні реклами гасли і засвічувались цілу ніч і спершу відбирали Христі сон. Світло продиралося навіть крізь спущені паперові стори і в кімнаті у рівних відступах ставало напереміну то ясно, то темно. Були це таблиці з ко- льосальними обличчями, пляшками, печивом, чи ав- тами, що заохочували до купна пива, цигарок, гу мових коліс, пасти до зубів, тощо, які відстрашу вали Христю. Бензинова станція на розі вулиці, по стачала їм завжди нового запаху оливи і бензини. Обабіч вулиці паркували авта. У неділі, деякі су сіди втікаючи, здається, від хатніх обовязків, які на кладали на них жінки, засідали в авті, читаючи газети, або ліниво погля'даючи перед себе. Інший, їхав до бари, що була на дальшому розі того ж кварталу, купував там морозиво і повертався назад. Увечорі на вулиці попадалися болій, що розхитаним кроком наближалися до людини і влізливо, ввічливо, або нахабно, домагалися грошевої допомоги. Вже самі їх підпухлі від пиття алькоголю обличчя збуджу вали в неї відразу і страх. Власничка дому, з косами довкола голови, проши вала людину своїми темними очима. Стежила за кож-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
