Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— СФУЖО — Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Девятий рік видання Число восьме Конгрес СФУЖО Вже близько десять років добі гає, коли, на світовому ‘конгресі жіноцтва у Филаделфії в 1948 ро ці створено Світову Федерацію Українських Жіночих Організацій (СФУЖО). Був це час, коли війна розірвала звязки українського організовано го жіноцтва на еміграції з Батьків щиною, а 'праця жіноцтва на. рід них землях .перервалася через те, Що українські землі опинилися: під большевицькою займанщиною. Ве лика кількість українських ски- тальців ішла на поселення в далекі континенти, і треба було створити центр та дати, опертя українським організаціям, які щойно формува лись у різних країнах світу. Але головне — українське жіноцтво, що вже від 20-х років працювало організовано на. американському континенті, зрозуміло свою велику відповідальність у даній хвилині й тому Союз Українок Америки скликав Світовий Конгрес. Українське жіноцтво .після кіль калітньої війни і великих потря- сень та тяжких ударів, що їх за знала Батьківщина, вважало за по трібне сказати своє слово і зайня ти становище до подій на рідних землях та взяти на себе відпові дальність заступати думку україн ської жінки у вільному світі. Оця конечність спонукала його ство рити Світову Федерацію Україн ських Жіночих Організацій. Українське жіноцтво іможє бути горде, що в часах великого при гноблення й 'гострого розрізничку- вання українського громадянства задержало рівновагу і сповняло ці завдання, які стояли, перед ним і які на нього наложив Світовий Конгрес. СФУЖО обєднало сьогодні 12 центральних організацій на чоти рьох континентах світу і мимо від далі й труднощів особистого кон такту удалося обєднати україн ське жіноцтво так, що воно в заг садничих справах виступало спіль но. На перше .міісце йшла справа оборони інтересів Батьківщини й української жінки серед вільного світу. Світова Федерація навязала контакт з міжнароднім^ організа ціями, а поодинокі організації в своїх країнах піддержували звяз- ки з своїми краєвими організація ми. Цілий ряд акцій перейшло 'спільно, чи. це маніфестаціями і ві чами в обороні жшок-вязнів у концтаборах СССР, чи як протест проти виселювання української молоді на цілинні землі СССР — це все було насвітлене спільними акціями всіх членів-організацій. Також інтереси матері-емігрант- ки, її тяжке положення в початках поселення, проблеми її заробіт- ньої праці і її труднощі у вихо ванні дітей у тих умовинах, насві- тлено відповідними анкетами, які подано до відома спеціальним ко місіям міжнародніх жіночих орга нізацій. Велика виховна відповідальність іматері і задержання впливу в у- країнській родині на новім місці (поселення — це також проблема, яку опрацьовувано впродовж того ‘часу, як одну із головних проблем української іміграції. Продовження кличів україн ського жіночого руху знайшли свій відгомін у таких збірних від значеннях: 70-ліття українського жіночого руху, 100-ліття народин Наталії Кобринської, 100-ліття на родин Софії Русової, 1000-лптя охрищення княгині Ольги та цілий ряд інших культурних імпрез. О- станній рік впровадив величаво свято Жінки-Героїні як загально- громадську імпрезу. Завдання СФУЖО, як і жіночих організацій у вільному світі, не було легке, бо вони працювали без опертя об рідний грунт. Та все ж факт, що більшість провід них жінок недавно вийшла з рід ного краю, надав їх'ньому змаган ню внутрішнього вогню й сили. Одначе сьогодні мусимо зясува- ти 'собі, що це вже близько 15 літ, 'як ми покинули рі'дні земля, а 'близько десять років, як ми посе лилися на нових місцях поселення. Дехто йшов -з тією думкою, що це короткий час, який треба перетри- вати і що хід історії змінить поло ження в рідному краю. Одначе ми усвідомлюємо собі, що історичні події не йдуть так швидко, як ми цього бажали б, а українська емі грація щораз більше вживається в життя країн нового поселення. Діти родяться в тих країнах, .мо лодь виховується в тих школах і сьогодні перед проводом кожної організації стоїть нова проблема — як знайти дорогу до своєї мо лоді, як не затратити з нею звязку та як наблизити молодому поко лінню ідеї, задля яких батьки за лишили: рідні землі. Ці проблеми стоять перед кож ною організацією. Цю проблема тику треба широко розглянути й вирішити за допомогою таки самої молоді, яка наростає, має увійти в громадське життя і обняти в май бутньому провід. Якими дорогами йти? Як знайти підхід, щоб наші проблеми стали їх 'проблемами? Нам треба перевірити свої ме тоди праці, вислухати голосу таки самої молоді та знайти спосіб співпраці з ними для передачі про воду в їх руки. Впродовж близько десяти років Управа СФУЖО зуміла офіційною дорогою, особистими листами та зустрічами з громадськими діячка ми кожної країни поселення навя..
Page load link
Go to Top