Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Скажіть своє слово „Початок має зробити Ґетого „Фавст“ — мого перекладу. Той твір так ламятний для мене, — що годі було мені не зробити ним початку, — і думаю, що буде (по другий раз) щасливий. Ти, бачу, тмятаєш єще ту маленьку кніг/кочку, по не знаю, чи знаєш її символічне значення для ме не/* Дальше оповідає про події в „А- кадеміческому Кружку“ — студент ській організації — а про працю в ньому він писав: „На перше (пред ставлення) опреділено мою драму трехактову: Три князі на один пре стол. Я цікавий, який буде успіх того кусника. Шкода, що Ти не будеш мог ла бути на представленню (десь коло 20)... ГІрощаючися з Ольгою, в кін ці листа висловлював він ось яке ’бажання: „Нехай Бог, крім Твоєї любови, не шле мені щастя, — но, всяке щастя, всяку радість най пішле Тобі!“ Але від визнання лю бови Франко помалу переходив до творчого кохання і д о творчої лю бови. Він це розумів дуж е просто... ті, що любляться, п о винні одно одному помагати, повинні спільно творити не тільки природою дані законні вартості, але й також і духові цінності. Том у то Франко з а о хочував Ольгу до письменниць кої праці, д о збирання весіль них пісень та перекладів з н і мецької мови. Він писав і д о її батька, щ об він Олі дав стільки часу, щ о в ньому могла б такою працею займатися. У листі з 4 травня 1876 року він йому пи сав: ' „Осмілююсь ще просити панни Ольги, чи не були б ласкаві списати решту ладканок, — але зовсім фоне тично, з всякими (вставками і добав ками, як напр. й межи словами і пр. І передати їх якнайскорше чи то на руки Славка, чи й на мої. Таксамо прошу о кінець перевода повісти". (Докінчений буде) Василина Вергун-Модрицька Подяка Управа 33 Відділу ім, Лесі Українки у Клівленді складає оцим щиру подя ку п. дир. В. Радзикевичеві за прекра сний реферат про творчість Лесі Укра їнки на нашому літературному вечорі, як також за все прихильне ставлення до жіночого руху. Управа 33 Відділу Лю блю складати часописи й журнали. Лю блю у вільний час їх. переглядати. І так тепер на вакаціях переглядаючи річники „Н. Ж .“, знаходж у багато пи тань і проблем на виховні- теми, яких ми д о сі не розвязали. Якось так трапляється, що про ці справи дискутують зд е більш ого педагоги. Вони при глядаються д о власних дітей, або зустрічаю ть їх у ш колах у- країнознавства. М оже й дійсно вони в тих справах найбільш авторитетні. Але нераз вони констатують свою неміч. Без доп ом оги батьків, а властиво матерей, не може вдатись ви ховне діл о. Тому й матері 'повинні виска- зуватись. Із великим вдоволен ням прочитала я поради Н адії І щук п. н. „М олодій матері “ в чч. 10, 11, 1955. Видно, що ав торка пережила все це зі свої ми внуками і- передає молодим матерям свій досвід. Також В і ра Драч у статті „М атері-укра- їн ці“ вказує на всякі м ож ливо сті, як зберегти лю бов до д а лекої Батьківщини у душ ах д і тей. Із щ оденних зустрічей із ма терями та розм ов із ними знаю, щ о багато з них продум ує над тим. Д еякі з них знайшли свій власний п ід х ід до дітей. Д ругі знов дивую ться, щ о не можуть прищ епити дітям певних зац і кавлень, щ о були такі природні колись у том у віці. Ч ому матерям не забрати слова? -Коли б висказались одні і другі на сторінках наш ого журналу, тоді напевне була б із того велика користь. Кожна мати дивиться своїми очима на виховні справи. Тому їй напев не буде цікаво тіровірити це крізь досвід других матерей, розглянутись в інших м ож ли востях та придбати щ ось н о вого. Розпиш ім о анкету у вихов них справах! Нехай матері ви- сказуються про свої осяги й труднощ і! Наприклад, така ш ироко д и скутована справа, як — коли вчити дітей українського пись ма? Чи вдома, ще заки підуть до початкової школи, чи вже коли опанують латинську а зб у ку? Скажете може, щ о це пи тання .повинні вирішити вчите лі? Ні, власне нехай вискажуть- ся про те й матері. Нехай р о з кажуть такі, що вивчили дітей вдома, а й такі, що їх діти на вчились письма у доповняльній школі. Велику ролю у виховних за ходах матері1 грає молитва. На вчити дитину перш их слів м о литви — це святе її завдання. У школі дитина вивчає молитву англійською мовою. Яку іпо- винна тепер вдома вживати? Дитині важко 'переключитись і вона починає звикати до ан глійської молитви. Як мати тут поступає? Чи залиш ає справу виборові дитини, чи припиль- новує щ овечора ЇЇ української молитви? Є ще одне виховне завдання, що його могли б виконати не тільки матері, але всі членки СУА. В ходим о в осінній сезон, коли починають діяти школи українознавства. Лиш мала ча стина наш ої дітвори входить туди й навчається українського письма. Чи не могли б членки СУА пригадувати батькам цей обовязок ? В ідділи СУА повин ні поставити собі це за почесне завдання. Обійти всі українські родини в місцевості й ласкавим словом і добрим прикладом за охотити батьків д о впису. Оцих кілька дум ок постало в в мене на початку ш кільного року. Хоч у нас дуж е багато р о биться для збереж ення дітвори, проте в цих заходах найменше видно матерей — перш их ви- ховниць дитини. А її вплив чи не найсильніший у перш их р о ках та в дальш ому веденні- д и тини. Чому не послухати її го лосу й порад? Олена Климишин Комплет журналу (7 чисел) „Громадянка" коштує 1 дол.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
