Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Мій акваріюм На вікні поміж квітами стоїть мій акваріюм. Це невеличка банька з водою, а в баньці — маленькі рибки, невеличкі й більші камінчики, що творять д н о, зелені листаті рослини. Рибки е всякі: кругленькі, ши рокохвості, червоні (від хвоста до голови все в них червоне), подовгасті, довгопикі, з тем ною спинкою і золотими боч ками, як крутнеться у воді, то аж світить тими своїми золоти стими кольорами. Чорні, як ву глики, тонкохвості та широко- голові, з пишними великими вусами, як колись наші запо рожці мали, — вюнка та мо торна така рибка! Як бовтне своїм хвостом та як мотне ву сищами, то аж акваріум хита ється! Дуже потішна риба. Вдень сидить під каменем, а вночі, як усі рибки затихнуть, виходить у води і гуляє-гуляє, на всі лади вихиляється. Хто не зайде до мене в ха ту, малі чи великі, перший свій погляд кидають до мого аква ріуму. — О, які .гарні рибки! — ви гукують захоплено вголос. Я задоволено усміхаюсь, не приховуючи своєї гордости. —- Отакий би й нам! — про довжують захоплюватись від відувачі. — Де його дістати, як його зробити? — засипають мене питаннями. Я вже чуюсь немов досвідче ним рибознавцем і починаю відповідати. — Аваріум мати — не проста річ. Саму баньку, правда, при дбати не важко, і камінчиків, і рослини — все можна купити в спеціальному склепі, де про дають усяку-всяченну звірину і пташину: черепахи, риби, їж а ки, ящірки, птахи, мавпочки, кролі, зайці, миші, іцурі і на віть змії. Це, кажу, можна ку пити, а от як доглядати за риб ками, як і чим їх годувати __ то це вже інша річ. Коли я це кажу, мої слухачі переглядаються й недовірливо спрямовують свої погляди на мене, мовляв, чи правду я ка жу? Дехто завважує: — Та що ж — хлібця їм, му шок, червячків... — Е, ні, — кажу, не так лег ко. Рибина, що дитина, коли хочете знати.. От дитина їсть капусту, картоплю і ще що там. Дайте їй сиру картоплю а'бо си ру капусту — не їстиме! А зва ріть чи зісмажте — будь ласка, смакуватиме так, ще* аж при цмокуватиме. Отак і рибина. їй треба давати спеціяльно купле ну страву, в таких залізненьких коробочках. Там червячки теж, але підсмажені, сушені, немов справжній делікатес. Воно й справді, як подумати, рибка маленька, як зїсть великого жи вого червячка — то й пропаде відразу, бо не зможе й о т пе ретравити. Ото таку червячко- ву сушенину й слід давати риб кам в 'акваріумі. Але це ще не все. Так само, як дитина не мо же їсти стільки, скільки б хоті ли її очі або скільки б з нас хто захотів у неї упхнути, — так само рибині не можна багато давати їсти. Бо рибина манень- ка-дурненька, як їй насипати багато їсти, то вона переїсться, кадме її, і вона тоді вмре. Так було в моєму акваріумі. Кинув я рибкам їсти в день раз, потім другий, потім третій, а вони понаїдалися і повмирали. Те пер я маю практику і знаю, що рибкам в моєму акваріумі тре ба дати зїсти лиш один раз — і досить. — Диви, яка історія, — ди вуються відвідувачі мого аква ріуму. -— Як усе живе — потре бує норми, порядку. — Аякже! — кажу. — Та й це ше не все. Рибі у воді ще й ди хати треба. В природніх річках, морях і океанах риба має при родне ловітря, що1 виробляєть ся різними водними речовина ми. А в акваріумі, штучному, сказати б, морі, такого повітря нема. Тому треба теж купувати спеціяльний, такий прозоро- камінчикуватий матеріял, який дає кисень — необхідну для кожного живого створіння ре човину для дихання, А коли все це взяти разом — стане ясною вся складність утримування й догляду за рибками в моєму акваріюмі. Це — ціла наука, — гордо додаю я. Дехто зневірено махає ру кою. — Як таке діло, то й не вар то з тим возитися! Я думав — це так собі, налив води, вкинув рибки, хліба, мух — і хай собі живуть. А так — не варто. . . Я трохи ображуюсь такою ОЛЕСИН ГОРОД В кучерявої Олесі Городина гарна, Працювала ціле літо Так пильно недарма. Червоніють помідори Між зеленим листям, А квасоля пишається Зернятком-намистом. Накопала мала Леся Картопельки горщик, Ще й червоних буряків Додала на борщик. А капуста біле листя Щільно завиває, Будуть з неї голубці — Це ж усякий знає! Кучериком своїм манить Зелена петрушка. „Не забудь: зі мною, Лесю, Буде добра юшка". Ось прибігли діточки Д о Лесі в гостину. Той горошку чемно просить, Той жовту морквину. Гарна дівчинка Олеся, Добра господиня, Все в городі в неї є, Навіть смачна диня. Н. Наркевич Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
