Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НЕЗВИЧАЙНА ЗУСТРІЧ Чи ви чули, дітки милі, Вдома як мене зустріли, Як вернувся я з табору У осінню тиху пору? Зустріч повна дивних див, Я такого і не снив! Книги, зошити — ну й штука! — Стриб з полиці — прямо в руки! — Відпочив, — гукають, — досить, Бачиш, он на дворі осінь! Вся скінчилась твоя гра — В школу вже тобі пора! Я й сюди, й туди прошуся: — Ще хоч трохи пробіжуся! Книги, зошити — ну й штука! Стриб з полиці — п>рямо в руки! Та ніхто не хоче й слухать, Наче всі заткнули вуха. І ручки, і олівці Скачуть, наче горобці. Букви, числа і малюнки, Всі мені гукають лунко: — Відпочив, ти хлопче, досить, До науки школа просить. І усі мене взяли Та й до школи повели! П етро Кізко СТЕПАНКО Буває, що зранку Малий наш Степанко, Не хоче вставати із ліжка. „Ще рано вставати!... Ще можна поспати, Ну, хоч полежати ще трішки... “ „Вже пізно, Степане, — Сказала раз мама, — Дивись: уже всі повставали. І навіть комашки, Звірята і пташки Собі вже сніданок придбали". І соромно стало Малому Степану. О, гіршим не хоче він бути! І ось подивіться: Степан не бариться, Стоїть вже одягнений, взутий. * Аж тут знов пригода. Нова перешкода: Вмиватись не любить Степанко. А Мурчик біленький Завжди чепурненький, Бо миється вдень і щоранку. Він лапками жваво Уліво і вправо Все вушка і носик свій тре. Степанко це бачить І часу не тратить: Уже він в лазничці, Рушник свій бере, Втиоається жваво І зліва і зправа Та й з Мурчиком снідати йде... Буває, що зранку Малий наш Степанко До школи зібратись Не може ніяк: Десь плащик подівся, Сніданок згубився. — Залишусь я вдома. Хай буде вже так... Степанко блукає, Роботи шукає, І нудиться наш неборак. А в школі напготи Що сміху й роботи! І весело, гамірно так. * * * Вже з полудня сонце. Степан — у віконце. Аж Петрик до нього Відвідати йде. — Чому ти удома? Чи хворий, чи втома? І гарний малюнок На столик кладе. І пісню гарненьку, І віршик новенький, І купу новин Той Петрусь додає. Задумавсь Степанко, А другого ранку Раніш від усіх Наш хлопчина встає. Вже вдягнений, чистий І все вже на місці. — Ну, Мурчику любий, Здоровенький бувай! А я поспішаю, Бо часу не маю. Як сонце з полудня, Мене виглядай! М. С-ко ОСІНЬ Холодний вітер хмарки гонить І дощик в шибки стукотить, А наша кучерява доня За книжками тепер сидить. У школі так новин багато: їй розповів малий Івась, Як їздив він по рибу з татом, Який піймався їм карась. Опися квіти показала. Що влітку насушила їх. Поо кожну квітку все вже знала, Від пишних, гарних до дрібних. У школі вчитися цікаво Читать, писати й рахувать. Учитель в них такий ласкавий, Співати вчить їх, малювать. Промине осінь непомітно, Зима в науці пролетить. З весною сонечко поивітно Засипле золотом блакить. Ніна Наркевич
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
