Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
УНАИІІЙ ХАТІ Статистика виказує, що по над 75% усіх видатків роблять жінки. У Злучених Державах Америки ці видатки вироста ють до суми багатьох міліярдів долярів щорічно. Якщо б жін ки скерували ці міліярди у від повідному напрямі, вони мог ли б зробити справжню еконо мічну революцію! Нажаль жіноцтво не осві- домлює собі цієї своєї сили. В загальному воно мало ціка виться економічними питання ми. І хоч маємо між собою ба гато справних „бизнесменок“, проте жінок, що -вибились би в економічному світі на визначне місце, у нас майже немає. Пригляньмось довкруги се бе. Рекляма продуцентів май же всеціло наставлена на пси хологію жінки. Послуговуєть ся гарними, ніжними, але й пу стими фразами, що не кажуть нічого про якість товару, не відкликаються до критичного розуму. Фабриканти звертають більше уваги на кольор, фор му і взагалі зовнішній вигляд предмету, ніж на його доціль ність, реальну вартість, техніч ну досконалість. Часто стаєть- ся, що зовсім безвартісний то вар „йде“, бо він гарно опако- ваний, гарно виглядає. Це приносить великі втрати для суспільства і для пооди ноких родин чи осіб. На ринку переважає гарно викінчений, але мало вартісний товар. Тому постали навіть „самоохоронні" товариства покупців-'спожива- чі'в, що при допомозі фахової провірки оцінюють вартість різних продуктів і у своїх жур налах поручають своїм членам тільки ті найкорисніші. Або пригадаймо значення клича „свій до свого“. З його допомогою цілі нації визволю- вались із-під економічного гне- ту. Із становища рабів вони ставали гооподарями у своїй країні. І хоч тут рабство вже ні кому не загрожує, проте на кожному кроці бачимо, як ду же потрібно нам на нашому шляху багатих установ і за можних людей. А їх може ство рити нам лиш заможне купец тво чи власний промисл. Дуже часто жіноцтво недоці- нює цього гасла. Задля вигоди чи через неувагу не припильно- вує того, щоб закуп ішов че рез свої крамниці. Дає себе спокусити нібито дешевшою ціною чи кращою якістю това ру в інших крамницях. І через таке незацікавлення економіч ними. питаннями приносить на шій справі велику шкоду. Ще одне питання, дуже важ ливе з господарського огляду — це ощадність. Ми як одиниці все ще обертаємо дуже незнач ним капіталом. І хоч українська жінка в засаді ощадна, проте ощадности нашої родини не творять поважного економіч ного чинника. Ощадність — це в першу чергу психологічна проблема. Не кожний вміє собі дещо від мовити чи контролювати себе і свої витрати. Тому дістаючи платню, треба відразу зробити собі скромний бюджет, якусь частину відложити, як ощад ність, а решта мусить нам ви стачити. Ощадности не вільно держа ти в панчосі, тільки негайно треба вложити їх до нашої фі нансової установи. Тільки тоді наші збірні заощадження бу дуть виконувати теж і важливу суспільну функцію. Вложивши ощадність до кре- дитівки, ми вже включаємо її, хоч непрямо, в господарг ську дію. Але далеко корисні ше примінюємо капітал, коли інвестуємо його в різні, а в пер шу чергу українські підприєм ства. Тоді користь із нашого капіталу подвійна: ми особисто одержимо більший зиск і для нашого господарства буде ко ристь (нові варстати праці, творення більших капіталів). Ось напр. за ініціятивою у- країнських інженерів засновано у Канаді Акційну Гірничу Спілку для добування і пере- рібки титанієвих руд. Оті акції є в продажі й у ЗДА та добре розходяться. Тепер вони про даються з великою знижкою. За кілька літ можна зискати на них вдвічі чи тричі стільки. Ко ли порівняємо, що банки чи кредитівки дають тільки 3% чи в^ найкращому разі 4% річно від уложеної суми, то це значно краще опроцентування нашого капіталу. Але за такими корисними можливостями треба шукати, треба цікавитись економічними справами, треба навчитись ду мати по-господарськи. З якого боку ми не підходили б до по рушених справ, ми завжди д і йдемо до висновку, що україн ське жіноцтво мусить виявити куди більше зацікавлення го сподарськими проблемами, ніж це робимо досі. Користь із цьо го буде для нас самих, для на ших родин і для нашого су спільства. Ґена Пекучі питання
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
