Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— С Ф У Ж О ------- Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Восьмий рік видання Число десяте Міжнародня Організація Жінок Універсанток У Парижі радив у серпні ц. р. конгрес М іж народньої Ф едера ції Ж інок Універсанток (In te r national Federation of University W om en). Ця організація постала в 1920 році -по перш ій світовій війні з ініціятиви англійських та аме риканських жінок із вищ ою о- світою. Воєнні п одії поділили були світ на два ворож і табори. Зараз по війні жінки взялись зарівнювати прірву, щ о поста ла між поодиноким и народами. Вони перш і відновляли давні міжнародні організації і твори ли нові. Основниці Ф едерації Ж інок- Універсанток поклали с о б і за ціль — „пош ирювати по ціло му світі взаїмне порозуміння і приязнь між жінками з вищ ою освітою , б е з огляду на расу, релігійну приналежність та п о літичні погляди. Сприяти р о з виткові їх спільних інтересів та створювати до б р і відносини м іж їх країнами". В продовж ЗО літ існування розвинула організація ж иву і всебічну діяльність. На числен них з'їздах, курсах і викладах навязувався особистий кон такт, закріплювались спільні інтереси жінок-універсанток із різних країн, спеціяльно у спра ві нових ділянок ж іночої праці й винагороди за неї. Д байливо перепровадж увана акція сти пендій, оперта на інтернаціо нальній базі, уможливлювала стш іендисткам — п родовж ува ти студії в визначних універси тетах чуж их країн, провадити спеціяльні досл іди в чужих ін ститутах. П ід цю пору Ф едерація обєд- нує 135.000 членок із 34 країн. М іжнародні конгреси відбува ються що три роки. З-пом іж провідниць Ф едерації заслуж и лись особливо її основниці. Це є світлі імена, що відзначились у науці різних країн. П роф . Ка- роліна Спирджен із Л ондону, нагородж ена найвищ ою н аго родою Англії за літературні д о сліди, Вірджінія Ґилдерслі-в із Ню Йорку, голова американ ської виховної ради і член аме риканської делегації на основні збори ОН у Сан Франціско. Дальш е Еллен Ґледіч, п р оф е сор анорганічної хем ії в Осло, відзначена нагородою Нанзена за досліди над радіоактивними мінералами і багато інших. Г о ловою Ф едерації була від 1947 року канадійка д-р Вилберт Д аґлес, п роф есор астрофізики, голова королівсько - канадій- ського товариства астрономів. Всі ті жінки зайняли виїмкові пози ції завдяки своїм зд іб н о стям. Але більш ість членок Ф е дерац ії — це вчительки серед ніх шкіл, лікарки, уряднички. Для них однорічна стипендія для дальш их студій чи виїзд д о чуж ої країни та праця д о рогою обм іну буває справж ньою великою доп ом огою . О собливо п ід час др угої сві тової війни і по ній Ф едерація розвинула живу доп ом огову діяльність для членок, щ о п о терпіли від воєнних подій і для універсанток з-п ом іж т. зв. ДП по таборах Німеччини. На за прош ення ІРО Ф едерація нале жала до комісії, щ о займалася справами інтелектуалістів ДП, тієї, як вони кажуть „забутої еліти“ та інтересувалась спеці яльно справами переселення, затруднення і евентуального перевиш колу ж інок Д П із ви щ ою освітою . Активність і чисельність ор ганізацій ж інок-універсанток у різних країнах різна — залеж но від кількости інтелектуалі- лісток та активности ж інок у суспільному житті. Найбільш численні вони в Англії й А м е риці. Мала Ш вайцарія розвину ла значну активність у ділянці доп ом оги і стипендій, даю чи зм огу чужинкам учитись у сво їх університетах. Слаба п овоєн на Австрія відновила також д і яльність та доп ом агає своїм членкам та деяким ДП із т. зв. „ф ольксдойчіви. В Канаді існує аж 57 клюбів жінок-універсан- ток, нераз по два в одном у м і сті, англійські і французькі. П еред літами, в перш их р о ках існування Ф едерації, укра їнки робили заходи, щ об туди увійти. Проживаючи т о д і п о стійно у Відні, я навязала була контакт із централею Ф едера ції, а потім Із товаришками в краю, які оснували у Львові у- країнське товариство та зголо- сили свою готовість вступити до Ф едерації. Справу прийнят тя українського товариства розглядали на зїзд і в Брюсселі, однак відложили д о слідую чо го конгресу том у, щ о голова у- країнського товариства не при їхала (польська влада відм ови ла ви їздової візи ). На ч ергово му конгресі поріш или справу у- країнок відмовно з тієї самої причини, через яку не прийма ють українців д о інших міжна- родніх організацій. їх статут передбачує тільки представ ництва держ авних народів. П е реговорю вала тоді з ‘централею Ф едерації Ганна Чикалееко- Келлер, що жила постійно в Н і меччині, бо делегатка з краю знов не могла прибути на кон-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
