Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
(Примусу, як це робили Рош ке- вичіі з Ольгою. Як дивився Фракко на лю бов, то найкращ е про це г о в о рить лист д о Ольги, в якому він писав: „Любов така, якою повинна бути у людей образсиваних і свобідаих від у- сйких пересудів, повинна опиратися на стислій науковій аналізі власних характерів, цілей, змагань, це раз і, ґіодруге, на докладнім пізнанню люд ської природи, взагалі, на пізнанню тих прав натуральних, котрим підля гає людський дух і людське тіло. То ді всяка зміна, котра незнающих лю дей поражає, мов грім з ясного неба, а не раз навіть зводить їх з розуму, — для них буде ділом природним, конеч ним і справедливим, не відбере їм су покою, бо ПОЗВОЛИТЬ їм слідити при чини в перших звязках і обрахувати наперед наслідки. Такі тільки люди можуть любитися сильно, спокійно, д&вго, так як любиться своє життя, соїнце, воздух, природу, думку, котрій посвятилося свої сили, переконан ня, — бо кохана людина буде для них також частиною всього того*, значить, потребою життя. Але силування, при сяг, приречень ніяких тут не повинно бути". Ж иття стелилося п еред Оль- кою, як ш ирокий невідомий шлях, щ о провадив до велико го міста з крутими вуличками. Ступити на ’цей шлях не було в неї ані сил, ні навіть відваги п і ти разом з Іваном Франком, з тим, котрого любила. П ід на пором батьків Ольга вибрала легш у дор огу. Вона рішилася вийти зам іж за богослова Во~ лодимира Озаркевича, сина священика і посла Івана О зар кевича. Коли Ольга просила Франка, щ о має відповісти Озаркевиче- ві, він д о неї писав: „Люблю Тебе, тільки не так, як дав ніше, а сто раз сильніше, сто' раз глибше, щиріше, сердечніше... Рішай ся і будь переконана, що все буду Те бе любити і вічно буду Тобі вірити і потраплю для Твого добра так само терпіти, як Ти для мого..." Ольга вибрала Володимира Озаркевича і рішилася вийти за нього заміж тому, бо вже хотіла вирватися з неволі бать ківського дом у. На її вінчання, яке відбулося 14. IX. 1879 р. Франко написав вірш, в якому свій жаль за втратою перш ого кохання висказав такими сло вами: „Нераз нагадую ті дни, Коли ми враз гуляли, — І в самоті нераз они Відрадою ми стали. Немов листки два на воді, Так ми в життю зійшлися, Но серця наші молоді На віки враз зрослися. За скоро розділила нас Рука могуча долі, Но наш ой приязни весь час Не ослабить ніколи. Згадай же й часом мене! Я згадаю тебе тоже, ■— А нині прийми моє Сердечзноє: „Щасть Боже!" Після вінчання в душ і Ольги ■почалася боротьба, щ е більш а, як була перед тим. Придавлена і навіки здавалось втрачена лю бов д о Франка, розгорілась дивною силою. Листування з Франком посилилось. Листи що один, то все ставали палкі ші, Щ И р ІШ І . Д ІЙ Ш Л О ' вкінці до того, щ о вона зважилася ще стрінутися раз з Франком і п о радитись та рішитись... Стріча мала відбутися в Коломиї, к о ли Франко поїхав д о Ґеника в Березові. Але т о д і Франка аре штували і етапом відставили до Д рогобича. Т оді він п ере жив страхіття, щ о їх описав у оповіданні „На дні" і в ньому вплів історію своєї ’п ерш ої лю бови, назвавш и Ольгу — Ган ною. Дальш е життя Ольги пішло назовні буденним ходом . Р о динні і господарські справи за ставляли до щ оденного занят тя. Вона стала господинею і м а мою. Зацікавлення до літера турної праці щ е було, але часу бракувало. Франко п ерепису вався з нею, заохочував до співробітництва в тих часоп и сах, де він співробітничав, у „Зорі" і в „Д іл і41, посилав ви дання „Бібліотеки найзамітні- ших повістей" і е ро'ці 1886 ви дав під ЇЇ дівочим прізвищ ем збірку лолинських „ладканок“, де сам написав передмову. З появою цеї книжки почалися ш епоти, підозріння і Ольга ра ди спокою щ ораз більш е й більш е віддалялася від життя, що її цікавило. Вона навіть не позволила Франкові, ради сп о кою, друкувати свого реф ерату в „Ж итті і Слові" (про Анти- гону), а видрукувала його в збірнику Кобринської „Наш а Д о л я 1*. Ради спокою вона м усі ла навіть на книжці, щ о ЇЇ п о дарував був Франко, знищ ити посвяту. Ольга Рош кевич не стала письменницею, але зате вона була творчою силою , щ о р о з будила у Франкові гарячі п оч у вання д о всього, щ о давало життя. У Франковій літературній творчості лю бов д о Ольги Рош кевич відбилася в збір ц і „З вершин і низин" в р озділ і „Картка лю бови", в деяких вір шах „Зівялого листя" і „З днів журби". П ід впливом кохання до Ольги Франко переклав „Скін богів" Гайне і цей п ере клад присвятив О льзі та напи сав оповідання „На дні", д е під постаттю Гані, представив він Ольгу. Ольга померла ЗО. травня 1935 року в Миклашеві, сп окій но, майже непомітно. Ті, щ о ЇЇ знали, розказую ть, щ о вона б у ла мовчазна, сумна і химерна, а в дійсності вона була н ещ а слива. Перечитуючи листи Франка до Ольги та порівнюючи їх з його творчістю бачим о, яка ве личезна сила чуття в його сл о вах, як чітко п обіч себ е стоять лю бов і світогляд, жінка d су спільна праця, жінка і літера турна творчість і т. д. Щ о ж и т тєві обставини склалися інак ше, це вже не вина Франка. Франко на це все міг тільки сказати такими словами: „Не довго жив я в свіггі ще, Та встиг чимало' вже зазнати, Не що й дало мені життя, Та все ж дало досить багато. Дало мені пізнать добро, Дало побачить світ науки, Бажання правди у душі І діві тверді робочі руки. Дало і приязнь, і любов Взаїмну, хоч і не щасливу. Сказало: „Сій, хоч не твойов Руков пожате буде жіниво..." Василина Вергун-Модрицька Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
