Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ольга Рошкевич в житті і творчості І. Франка (Докінчений) Під впливом Франка Ольга почала збирати народні пісні і, як видно, почала перекладати твори. Йому дуже треба було мати переклад Золі, бо, неве личкий гурток прозрївших мо сквофілів і він, задумали вида ти альманах-календар, як ла стівку, що мала звіщати пере могу національно-політичного духа, що його розбудив М. Драгоманів своїми листами до редакції „Друг41. Такий альма нах вийшов під назвою „Дні- стрянка“. У листі з 9 червня до о. Рош- кевича Франко написав ясно й, отверто про руку його доньки, Ольги. На жаль, нема листів о. Рошкевича до Франка з того часу і не знати, що о. Рошкевич відповів Франкові, Та з наступ них листів Франка треба дога дуватися, що відповідь була позитивна і Фіранко 'бував у Ло- лині, в хаті о. Рошкевича. З ли ста 1877, з весни, виходить, що Франко за всяку ціну старався добитися якогось становища. Він радив і Ользі подумати про якесь заняття, яке не тільки зробило б її ближчою йому, але в разі необхідної потреби могло б запевнити їй удержан ня. Він про це дослівно писав; „Ти ж сама знаєш, що приятніше і СБОбІД'НІШе жиється, хоч у купі з дру гим, але, знаючи, що не з твоїх рук я їм, і маю власну волю у всьому". У тому самому листі він даль ше писав: „Єдина, не заперта і доступна для Тебе дорога це писательство. На цій дорозі Ти ще не пробувала своєї си ли, — то ж і сказати годі, чи і що Ти можеш на ній вдіяти. Але подумай і те, що виступаючи перша на тім паті, Ти можеш зробити великий ®плив на дру гих жінок, що Твоє образовання, ■віграівді не спеціяльне, але більше за гальне, дає Тобі перед поперед усіма майже женщинами у нас, і вкінці, що й моя рука, оскілько це в перших по чинах потрібно, не відкажеться ніколи від помочі для Тебе“. Ольга під впливом слів Фран ка справді взялася до літера турної праці. Вона перекладала не тільки твори Золі, але й опо відання Марії-Софії Шварц „Сімнадцяті і двадцять перші уродини", що були видрукова- ні в згаданому альманаху „Дн£- стрянка“ (ст. 33— 50) під псев донімом Надежда. Ольга визнавши перед Фран ком свою любов до нього, вли ла в його душу не бувалої доте пер сили і енергії до праці. В згаданому листі він писав: „Твоя фотографія стала для мене правдивіш джерелам потіхи і радо- сти. Що вечора, коли уже всі сплять, я з піїв години задивлююся на неї і забуваюся зовсім; я тогди такий ща сливий, — чую, я,к нові сили будяться, ноіві мисли напливають! А за це все лиш Тобі, Тобі одній дякувати! Я пригадую собі Твої слова, що Твоє „окончательне" образовання, розши рення Твойого світ огляду і т. д. це моє діло. Це був для мене за великий і незаслужений комплімент, — так воно Зовсім не є, — впрочім не о тім бесіда. Я лиш подумав собі тоді, що дійсно це була би немаловажна річ для мене зважити, кілько поиятій і вражінь я завдячую Тобі, — кілько нового еле менту увійшло в моє життя через зна йомство з Тобою.“ Вже з цього уривку листа видно, що між Франком і Оль гою відбувався взаїмовплив. Франко на Ольгу впливав тим, їдо привозив або пересилав книжки західньо-европейських письменників для неї, а вона впливала на нього своїм лагід ним словом і коханням. З їх ли стування видно надто виразно, що вони готувалися до велико го життєвого бою за свободу свого народу від чужовладства, за свободу людини від пут, які на неї накладали другі люди, за свободу праці, думки, науки, за свободу серця і розуму. Вони дискутували між собою живо ці нові/ високі думки, слідили їх розвиток в сучаснім їм світі, раділи, коли ще хтось1 був та кий, як вони. Повний мрій і на дій лист Франко закінчує таки ми словами: „При щирій любові щаютя повинно рости, не зменшуватися! Нічого ту жити за минувшим! Ми молоді, світ нам ще усміхається, — жити хорошо, любити хорошо!“ Та в цю любовну іділлю гро мом ударив арешт Франка. У тодішніх умовинах арештуван- ня й ревізія під замітом проти- державноїдіяльности було важ ким обвинуваченням у лояль ному українському суспільстві. Всі двері Рошкевичів замкну лися перед небезпечним соція- лістом — Франком. Та не тіль ки двері замкнулись, але й о- панцирилися сторожкою ува гою строгого батька, скріпле ною поміччю сільського пош таря, що мав конфіскувати кожну посилку для Ольги й від неї. Немало в тому помагала й мати, яка хотіла бачити свою дочку щасливою, але не за та ким „соціялістом". Ольга була сама. Сестра Михайлина і брат Ярослав, хоч може й співчува ли їй, але вони не могли їй ні чого помогти, бо самі були під контролею батьків. Листування Франка з Оль гою від часу, коли він вийшов з тюрми, відбувалося різними шляхами. Вони обоє придуму вали фантастичні способи ко респонденції і сходин, неначе вони були членами якоїсь стро го законспірованої організації. Листи писались так конспіра тивно, що на те, щоб їх відчи тати, треба було пригріти лист над вогнем, а потім потерти соком з цитрини або цибулі; або треба було приготовити спарений папір зі смальцем і натерти лист, на якім було кіль ка слів котрогось із товаришів Франка, щоб вийшов довгий лист Франка. Та найпевніший спосіб, це були книжки. Товариші Фран ка, Василь Полянський і Осип Олеськів привозили або при силали зі Львова книжки, а в них були позначені точками поодинокі букви, з яких треба було зложити лист. В першому своєму листі по виході з тюрми Франко писав Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top