Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ВСІ ТІчКНИІЖІКИіІПрОЧИІТала, ЯІКІ бу ли: в читальні. А їх -чимало було! Теїпер уже стільки 'немає, бо ті, заборонені червоною владаю, вона;, Гаїндзя, опалила. І, як во<на де оповіщала, то ‘ії очі так якось сміхотливо щулились. Він так і знав, що не опапила вона, а заховала оті, заборонені книж ки. І йоіміу іце приємно' було. Щобільше — -він «гордий був на неї. Гандзя! Наїче із Шевч енко- вого „Кобзарія" ожила й яви лась юсь тут, у захіїдніх обла стях землі української. Гандзя! Так же сміхотливо щулить очі, як сеотра його Катруся. Мабуть тому такою бли&ькою та рід ною стала йому. А батьки її які привітні до нього! Сьогодні ра зом із усією ріднею посадили його при Великодному столі. І пригадалась -рійна мати, як пе ред роками, на Великдень, ді тям своїм, замореним голодом, по крашанці дала. А наїски не було з чого спекти. Вони, діти, приглядались до тих писанок, НЯ’Че до святощів якихось. А мати оповідала '.про великодні звичаї, П'оо людей, одягнених у СВЯТКОВІ ОДЯГИ, 'Про ГОМ'ГН В е л и коднях дзвонів. Вони Ж, ДІТИ, наче казки слухали, отого мате риного оповідання, бо чи ж м о гли повірити, щоб дійсність к о лись така була? Та же дійсність, відколи памятали вони, завжди була жорстока й страшна. А згодом ще страшнішою стала. Мати з Катрею з голоду повми рали1, а його з меншим братом забрали до дитбудинку. Здається, .небагато часу ми нуло і материна казка ожила. Сьогодні ожила вона, у той мент, іяк оці1 люди, наче батьки рідні, посадили його при Вели кодному столі. А Гандзя, оця чорноброва, вродлива Ган'дзя, так же .збиточно диівилась на нього, як Катруся колись. І з та ким довіїрям ставилась до ньо го — навіть не боялась, що чер воно армієць він. Йому навіть дивно було, що такі необережні вони-. А Гандзина бабуня, зідха- ючи, згадала чомусь давні, пан- щизняні часи. Як то ді'дич-по- ляк ключі від церкви жидові віддав, а той, коли захотів», тоді й відчинив церкву. А на Велик день народ довго-довго під церквою- ждав на жида Зельма- на, поки той приїхав церкву відчинити'. Ятілка з того часу залишилась: „їде, їде Зель ман../. Ніяк не міг догадатися, чому саме ця ягідка старенькій на думку прийшла. Та його думки враз розлетілись, наче споло хані горобці. Бо ось дівчата, окруживши церкву, не знати котрий уже раз, наблизились саме до того місця, де стояли червоноармійці. Гандзиіні бро ви піднялись від здивуваг-іс-ія вгору — не сподівалась мабуть добачити тут полтавця. Вона так якоїсь загадо'чно посміхну лась, закинула^ питомим їй ру хом, голову і заспівала: їде, їде Зельман, їде, їде його брат, їде, їде Зельманова родина. Діївчата в ту ж мить устави лись у два ради — один напро ти одного. Ті, з першого ряду, в якому й Гавдзя була», спі/вали: Чого хоче Зельман, чого хоче його брат, Чого хоче Зельманова родина? Ті, з другого р/яду, наближу ючись до перших, відповідали: Панни хоче Зельман, панни хоче його брат... І знов перші питали: На який ґрунт, Зельман?.. А другі відповідали1: На циганський, Зельман... Тимчасом поміж хлопцями счинив'ся рух. Вони поглядали в напрямі села. Із Костевого — тобто Ганідзиіного батька — о- біїйстя, що ген-ген1 на горбку, ДОНОСИЛИСЬ іЯКЇСЬ крики. Прибіг малий хлопчина, задиханий та дереляканий і1 зупинився біля Га-ндзиної бабуні. — Ваших вивозять! — насилу сказав і розплакався. Якась молодиця в ту ж мить побігла до дівчат, тих, що ягіл- ки виводили, і сказала крайнім оці два слова: „Костевих виво На Гуцульіци-ні молодь у неділю збирається біля цермвн I n H u t s u l i a t h e g i r l s g a t h e r a o o u t t h e c h u r c h
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
