Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Великодня пригода — О! який препоганий гусак! Почекай, я тебе ще /провчу! Не подарую! Відплачу я тобі! За- що ти мене так скривдив, так зневажив?! А імама: — І не смій гусака рушити. Він тато, він 'боронив своїх д і тей! А -по хвилі: — А чи ти думаєш, що якби так хтоісь хотів тебе інам забра ти, то твій тато не боронив, би тебе завізято? Ні, іми не дали б тебе нікому нізащо в світі. Бо ти наша дитина. На ці слова Михась 'почав ви правдуватися перед мамою за те, що віїн наробив їй такого клопоту на саїм Великдень. Потім щ е кріїпше пригорнув ся до імами і зачав за(сипляти у неї іна іко'лінаїх. А через сон ще шептав собі: „Гиля, ігусятка, гиля!“ Олена Цегельська ДИТЯЧІ РОЗМОВИ Як я виросту великим. Мамі справлю черевики, — Говорив Юрко завзято Так, щоб чули всі у хаті. А Грицунь казав так часто, — Хустку я куплю іквітчасту, І сережки і намисто, Як я стану трактористом. Маму більш за всіх люблю, Мамі квіток я куплю, — Так Галюня кароока Стрекотіла, мов сорока. Мамі вишию сорочку, — Говорила Ліда, дочка, — І куплю ще у крамниці Я шовкову їй спідницю. Ось, як я закінчу школу, — Додавав малий Микола, —■ Буду гроші заробляти І нову збудую хату. Виросту таким, як тато, Ти не будеш бідувати. Мамо, мамочко кохана, Я тобі усе дістану. Підхопив розмову вітер І поніс по цілім світі І містами, і ланами, Як шанують діти маму. Віра Ворскло Засвітило сонечко ранком у віконечко. Поіклала мама в ко шик ласку, писаночки, ковбас ку, та покликала донечку Па раску: — Від батька, від себе та від мене занесеш бабусі Свячене! І іпішла Параска: в кошичку ковбаска, писанки і паска. А дорогою дивуються горобчики „Цьвірінь!“, що в Параски ви шита запаска. Іде Параска, ви- Покотшіася з горбочка -паска, а за нею стежкою всі писанки й ковбаска... йшла іна горбок, а до неї Бров ко чпесик: іокіїк та сікоїк! — Куди ідеш та щ о несеш ? — Несу я ласку, іписаіночки, ковбаску, від батька і від мами і від мене — несу бабусі Свя чене. — А не буде там нічого ,і для мене? — Бровко питає, хвости ком .маїхає. — Писанки -матуся «написала, 0 л еінямиї, іпіівін ик ам и, сонцями прибрала, не на те трудилась моя ненька, щоб ізїв Бровко ни- саініки смачіненьїко! — Подивись, Парасю, ще раз на Свячене: може найдеться :там ще щ о і длія мене? — Бров ко 'питає, хвостиком махає. — Білу паску — де великі речі! Цілу ніч -місила мама, ще й пекла у печі! Ой, багато мала з нею праїці — чи ж годиться пасочка... собаці? — Подивись, Парасю, ще раз на Свіячене: я голоден — не бу де (НІЧОГО в кошику ДЛЯ імене? — Лиш ковбаска, вся смач ненька, із салом — сама мама її довго начиняла, ще й пекла... Я знаю — їсти ти. готовий, та не дам ніяк ковбаски... псові! — Поглянь, Парасю, в ко шик, ще ж бо не порожній ів-ін! — Бровко (благає, хвостиком махає... — Не порожній, ще на дні остаївіся... хрін. Виїкопаїла я його в городі — може стане Бров- кові в пригоді?... Дала Параска Бровкоіві ласо щів тих, Бровко лиш понюхав та „аіпчихіх'х"! В носі закрутило, в очах за темнило, пчихнув Бровко та штовхнув Параску. Випустила воїна з рук кошик, паску, писан ки, ковбаску... Поікотилаїоя з горбочка паска, а за нею стежкою в>сі писанки й ковбаска, а за ними кошик 1 Параска, а за* ними, гавкаючиї, Вр сивко-/пес... Котили'ся, котиигиіся день у- івеїсь, аіж імусіли стати», бо доко тились до бабусиної хати. Встала тоді Параска, іпоклала в кошик паску, писанки, ков баску, і скаїзала: — Бабуоеньїко, від міам-и і від мене И від батька несу я Свя чене. І сказаїла, що пригода при- ключиїлаш, іяк то всі воїни із гор бочка покотилися. А бабунія — нум Параску 'ці лувати, посадила ЇЇ на покуть у хаті, а Б роаш ві біля порога дала велику кість. Там він її і досі смачно 'їсть! Леся Храплива
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
