Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
„Гиля, гусятка, гиля!” А у кас, там, в Україні, то не так на Великдень, як тут. ,0, ні! Там і соїншко «краще сяє, там травичка івіже зеленіє, лоза роз вивається, лотач ідаіте. Там ла стівки- вже (повернулись з ви- ір’і'ю, щебечуть. І ібузьки на кріїв- лях хат повагом походжають, клекочуть, розповідають 'про далекі краї. Там ©еселі, кругло лиці, малі хлопчики і дівчатка йдуть із матінками, до церкви. А етотім (Граються на такім цвинтарі, під церквою, то .в га- гілки, то їв Жучка, то Зельмана. То з горбочка іп-о траівичці ко тять крашаїнки і стежать за ни- миі: чия розбилася, а чия ні1. А мами (посідають собі кру гом .церкви), гуторять і тішаться своїми дітьми. А то обдарову ють їх то ласочкою, то пиріж ками, то солодкими медіенич- ками. їм так добре грітися до сонечка, відпочивати іпо тяж кій праїці. Бо іце ж свята, це Ве ликдень! 1 Миїхаїсевіа. мама відпочивала собі і Михась. грав'ся біля мами. Але івидно щось пригадав собі, бо коли мама не 'звертала на нього уваги, почав від неї від- далюваїтись. Помалу, боком, нишком-тишком., віддалився і вийшов за 'Церковну браму. А там ужіе скоро* побіг. Там неда леко, на горбочку, був їхній па- стіївничок, а ниіжче -протікав свіженький потічок. 1 от, чи дей пастівниічок та потічок так манили Михася? — О,, ні, не це! — А там, знаєте, паслися мамині гусятка. Пасли ся, скубали даьобками травич ку і попивали водою зі стру мочка. Ах! Хіба ж ви ніколи не ба чили малих гусяток, та таких, які щойно вилупиїлися з Я Й Ц Я )? Хіба ж не знаєте, що *це за кра са? Жовтенькі вони, мов саме золото, а вкриті, мякесеіньким пушком, мов шовк, мов окса мит. А які «вони* малюїсі, які сві жі, яік5 люб^ як витягають ший ки і* щось собі розповідають: сі-сі-сі-йр... їх хочеться брати на руки, пригорнути до сер денька, голубити, цілувати в •золотий дзьобок. Такі вони слаївіні, таїкі діреікраісні! Михась зна© івід маїми, що гу сят не треба /брати на руки, б-о це їх мучить. Але коли побачив їх, іко ли наблизився, не витр и- мав. Тихенько зтіїдкірадаївся, що- раїз ближче :і, приговорював: — Гиля, гусята, гиля! Ой, як я вас люблю! Мої >ни любі пулятка! А гусяггка (відповідали: — Oi-ri-Jci-icip! Михась думав1, що /воїни 'про сяться таїк до нього1, на руки1, та їй приступив ближче, але о- бережно. А чоіму? А, бо то зна єте і гуштка мають обож роди чів, а то: гуіеку-маїму і. гусака- тата. Аякже! Гусіка — то ще нічого, досить чем/на, але гусак! Го-іго! Краще не наближатись; івін дуже сер дитий. Тато-гусак шильно сте реже отоїх дітей. Михась тірохи боїться отого -гусака, але ду має: — Е, може *я -його -якось підманю, може не догляне. Зре штою, я лиш раз пригорну гу сятко до себе, іпоіпещу і- пущу. Не буїду мучити, *0 (ні! І раптом схилився, ухопив те, іцо було найближче, та став до нього щось щебетати, /пестигги. Аж тут наш о гуска, як не по бачить, як не заґеґає: Ґе-ґе-ге! — На іп о ім іч ! На поміч! Отой хлоіпчисько краде мені МОЄ ди тятко! Ґвалт! Рятуйте! А іна цей ікрик і ґвалт гусак - тато тс не суне та просто до Михася. Та .як не заісичить: Тсе- тсе-тсе! Як не наробить ще більшого в:ід гуски галасу своїм хрипким голосом: Ґге-пге-ґге! (гусаки бувають закригой). Як не почне лаяти: — Ах, ти зло дюго, драбуго! Провчу я тебе, як красти наші діти! — Розпу стив крила, витягнув шию* за шипів і до боно! Заатакував Ми хася. А наш хлопчик зразу так пе релякався, що стояв мов укопа ний, не МІГ !3 місця рушитись. А тут гусак уже гострим дзьобом клює по ногах, б є крилами. Аж тоді Михась у ноги! Але, на. жаль, забув пустити з рук гу сятко. Це ще більше розлютило гусака. Миттю скочив Михасеві на плечі та почав бити крилами й дзьобати його. Михась упав на землю і випу стив і з рук гусятко-. Але гусак бє далі лежачого, кусає, си чить: — А маєш! А не руш! А добре тобі так! А Михась кричить: — Мамо! Мамо! Рятуйте лю ди!... На цей крик надбігли люди. Михась якось схопивіся, утікає. Ба!, але гусак учепиївюя його з-заду за штанятка і заки люди веліли його прогнати, таки 'ціл ком подер Михасеві нові шта- нятіка. Надбігла і Михасева мама. ОбтріЬала його, обтерла запла кане личко і повела додому ми ти та перебирати. Бо і якже ж він виглядав: Личко замурзане болотом, покривавлене, соро чина розхістрана, пошарпана, штанята подерті, а цілий поку саний, знівечений. Ох, ох! А ще до того по дорозі діти сміялися з нього і кликали: — Гусяр, гусяр! А наш Ми хась герой! А Михась був на війні! Боровіся з гусаком! З тієї іцілої пригоди гусак ви йшов нобіїдником. Довго ще сичав і ґеґав, і витягав шию, і розповідав своїм дітям, як то він прогнав лютого ворога, на пасника. А дома Михась уже був без печний на колінах у мами та й почав віДгр ожуватися гусакові: ПОДАРУНОК ДЛЯ ДІТЕЙ! Нова збірка віршиків К. ПЕРЕЛІСНОЇ „ОЙ, ХТО ТАМ ?“ 21 віршик! 54 малюнки! ЦЕ ЧУДОВИЙ ПОДАРУНОК ДЛЯ ВАШОЇ ДИТИНИ Ціна 80 цт. Замовляти: К. PERELISNA 4509 Buell Drive Fort Wayne, Ind. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
