Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
„Гиля, гусятка, гиля!” А у кас, там, в Україні, то не так на Великдень, як тут. ,0, ні! Там і соїншко «краще сяє, там травичка івіже зеленіє, лоза роз вивається, лотач ідаіте. Там ла стівки- вже (повернулись з ви- ір’і'ю, щебечуть. І ібузьки на кріїв- лях хат повагом походжають, клекочуть, розповідають 'про далекі краї. Там ©еселі, кругло лиці, малі хлопчики і дівчатка йдуть із матінками, до церкви. А етотім (Граються на такім цвинтарі, під церквою, то .в га- гілки, то їв Жучка, то Зельмана. То з горбочка іп-о траівичці ко тять крашаїнки і стежать за ни- миі: чия розбилася, а чия ні1. А мами (посідають собі кру гом .церкви), гуторять і тішаться своїми дітьми. А то обдарову ють їх то ласочкою, то пиріж ками, то солодкими медіенич- ками. їм так добре грітися до сонечка, відпочивати іпо тяж кій праїці. Бо іце ж свята, це Ве ликдень! 1 Миїхаїсевіа. мама відпочивала собі і Михась. грав'ся біля мами. Але івидно щось пригадав собі, бо коли мама не 'звертала на нього уваги, почав від неї від- далюваїтись. Помалу, боком, нишком-тишком., віддалився і вийшов за 'Церковну браму. А там ужіе скоро* побіг. Там неда леко, на горбочку, був їхній па- стіївничок, а ниіжче -протікав свіженький потічок. 1 от, чи дей пастівниічок та потічок так манили Михася? — О,, ні, не це! — А там, знаєте, паслися мамині гусятка. Пасли ся, скубали даьобками травич ку і попивали водою зі стру мочка. Ах! Хіба ж ви ніколи не ба чили малих гусяток, та таких, які щойно вилупиїлися з Я Й Ц Я )? Хіба ж не знаєте, що *це за кра са? Жовтенькі вони, мов саме золото, а вкриті, мякесеіньким пушком, мов шовк, мов окса мит. А які «вони* малюїсі, які сві жі, яік5 люб^ як витягають ший ки і* щось собі розповідають: сі-сі-сі-йр... їх хочеться брати на руки, пригорнути до сер денька, голубити, цілувати в •золотий дзьобок. Такі вони слаївіні, таїкі діреікраісні! Михась зна© івід маїми, що гу сят не треба /брати на руки, б-о це їх мучить. Але коли побачив їх, іко ли наблизився, не витр и- мав. Тихенько зтіїдкірадаївся, що- раїз ближче :і, приговорював: — Гиля, гусята, гиля! Ой, як я вас люблю! Мої >ни любі пулятка! А гусяггка (відповідали: — Oi-ri-Jci-icip! Михась думав1, що /воїни 'про сяться таїк до нього1, на руки1, та їй приступив ближче, але о- бережно. А чоіму? А, бо то зна єте і гуштка мають обож роди чів, а то: гуіеку-маїму і. гусака- тата. Аякже! Гусіка — то ще нічого, досить чем/на, але гусак! Го-іго! Краще не наближатись; івін дуже сер дитий. Тато-гусак шильно сте реже отоїх дітей. Михась тірохи боїться отого -гусака, але ду має: — Е, може *я -його -якось підманю, може не догляне. Зре штою, я лиш раз пригорну гу сятко до себе, іпоіпещу і- пущу. Не буїду мучити, *0 (ні! І раптом схилився, ухопив те, іцо було найближче, та став до нього щось щебетати, /пестигги. Аж тут наш о гуска, як не по бачить, як не заґеґає: Ґе-ґе-ге! — На іп о ім іч ! На поміч! Отой хлоіпчисько краде мені МОЄ ди тятко! Ґвалт! Рятуйте! А іна цей ікрик і ґвалт гусак - тато тс не суне та просто до Михася. Та .як не заісичить: Тсе- тсе-тсе! Як не наробить ще більшого в:ід гуски галасу своїм хрипким голосом: Ґге-пге-ґге! (гусаки бувають закригой). Як не почне лаяти: — Ах, ти зло дюго, драбуго! Провчу я тебе, як красти наші діти! — Розпу стив крила, витягнув шию* за шипів і до боно! Заатакував Ми хася. А наш хлопчик зразу так пе релякався, що стояв мов укопа ний, не МІГ !3 місця рушитись. А тут гусак уже гострим дзьобом клює по ногах, б є крилами. Аж тоді Михась у ноги! Але, на. жаль, забув пустити з рук гу сятко. Це ще більше розлютило гусака. Миттю скочив Михасеві на плечі та почав бити крилами й дзьобати його. Михась упав на землю і випу стив і з рук гусятко-. Але гусак бє далі лежачого, кусає, си чить: — А маєш! А не руш! А добре тобі так! А Михась кричить: — Мамо! Мамо! Рятуйте лю ди!... На цей крик надбігли люди. Михась якось схопивіся, утікає. Ба!, але гусак учепиївюя його з-заду за штанятка і заки люди веліли його прогнати, таки 'ціл ком подер Михасеві нові шта- нятіка. Надбігла і Михасева мама. ОбтріЬала його, обтерла запла кане личко і повела додому ми ти та перебирати. Бо і якже ж він виглядав: Личко замурзане болотом, покривавлене, соро чина розхістрана, пошарпана, штанята подерті, а цілий поку саний, знівечений. Ох, ох! А ще до того по дорозі діти сміялися з нього і кликали: — Гусяр, гусяр! А наш Ми хась герой! А Михась був на війні! Боровіся з гусаком! З тієї іцілої пригоди гусак ви йшов нобіїдником. Довго ще сичав і ґеґав, і витягав шию, і розповідав своїм дітям, як то він прогнав лютого ворога, на пасника. А дома Михась уже був без печний на колінах у мами та й почав віДгр ожуватися гусакові: ПОДАРУНОК ДЛЯ ДІТЕЙ! Нова збірка віршиків К. ПЕРЕЛІСНОЇ „ОЙ, ХТО ТАМ ?“ 21 віршик! 54 малюнки! ЦЕ ЧУДОВИЙ ПОДАРУНОК ДЛЯ ВАШОЇ ДИТИНИ Ціна 80 цт. Замовляти: К. PERELISNA 4509 Buell Drive Fort Wayne, Ind. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
