Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Будьмо з дітьми обережнішими осягнула це теміпо й одержала диплом,, тоді івічителька сказала м<еініі, що .воїна /не раїдить іти до роботи, де тільки механічно об слуговують ці машини. Радше треба (підібрати драцю більш самостійну, де машина є тільки допоміжним засобом. — І так івоіно- й стаїлося. Я праіцюію теїпеїр калькулятором у ф'абіриці молочарських ма шин. Моїм завданням є обчи слити кошт кожної частини і до цьоіго ія ^вживаю машин. Але тут особливої шівидкости <в оруду ванні машинами іне 'потрібно, бо працю іпляную сама і :ваіга їії ле жить у чомусь іншому. — Але є рііані (можливості ііїраїції, де орудування машиною запоївнює івесь час. Наприклад, у великиїх ікрам'ниіц'ях, де треба- об'числкивати торги. Там пра цівниці ів -Є і С ь день орудують ма шиною ‘І «потрібний (великий по спіх. Або є ,ще інші оте діяльно сті . Н аіп-р иікл аід, обч ис л кування платень. До цього треба теж великої івіпраіви і вміння оруду вати машиною. Розпитую про кошт наївічаїн- іня. Залежно .ві/д часу, як воно триває. Студент складає івписо- ве, а іпотім‘платить 10 дол. тиж нево. Абсольївеїнт завжди зали- шаєтьіся їв- еіві'дешйї -школи-. Ко ли -втратить іпрацю, може знов звернутись до- школи з іпрохан- ІНЯІМ 'ПОруїЧИТИ його кудись. А наївіть, коли 'переїжджає до ін шого міста, то може знайти там ту саму школу (<вони розкинені по цілій Америці) і прохати ото- ручити його -на іпірацю. Інформації іпаїні Малини м о жуть послужити неодній нашій читачці, що шукає виходу з оїд- номанітноісти фабричної іпраці. Треба тільки 'пошукати їв теле фонічній ікнижіці школи конто- метріі і- зажадати її (програмки. Л.Б. ПЕНСІЙНИЙ ВІК ЖІНОК Усюди дискутують тепер проблему пенсійного віку жінок, бо загальне ви черпання жінок каже її провірити. У Скандинавії границя віку досить висо ка, бо коло 70. В середущій Европі вона вагається між 60-65 роками, а тільки Італія звільнює жінку від праці вже в 55 роках. Перечитала я, як завжди, „сама со бі", бо дітей не маю, журнал „Весел ка" ч. 2. за 1956 р. до кінця — дивлю ся — гарне фото: гарна дівчинка і на головок: „Отримала першу нагороду4*. За що ж цю малу нагороджено? Чи таю підпис під малюнком: „Отримала на Міжнародній Жіночій Мистецькій Виставці в Ню Йорку 9-го листопада ПЕРШУ НАГОРОДУ ЗА ЗДОРОВЯ, КРАСУ й ГАРНУ НАЦІОНАЛЬНУ НОШУ“ (підкреслення моє, О. LLL). Постало питання, за що людина може бути нагороджена? Очевидно, лише за те, що вона досягла своїми силами, що вона ОСОБИСТО зробила, що € її ВЛАСНИМ здобутком! Чи ж краса, здоровя і гарна національна но ша є ОСОБИСТІ досягнення цієї ди тини? Чи ж можна нагороджувати дітей за красу? Чи це справедливо по відно шенню до тих дітей, які не народились гарними? Чи краса залежить від нас, а не дається нам при народженні? На города стимулює дитину до кращих вчинків, до удосконалення цих своїх властивостей. Що ж робити негарним дівчаткам? Як ця нагорода за красу вплине на них? Нагорода за здоровя? Уявім собі дитину, хвору на поліо, чи іншу хво робу, яка привязала її на довгі роки до ліжка. Ця дитина одержує „Весел ку", читає з радістю, бо таки гарний журнал для дітей, але, що вона відчує, дочитавши до останньої сторінки, де фото дівчинки, що одержала нагороду за здоровя?.. Тоді вже треба бути по слідовним до кінця: за красу й здоровя нагороджувати, а за фізичні недоліки й хвороби карати. Здоровя людини залежить від її ор ганізму і від того, як батьки дбають про дитину. Отже, думаю, що це за слуга мами й тата. А гарної націо нальної ноші дитина, напевно сама не зробила. На мою думку, такі нагороди шкід ливі для дітей, бо привчають їх стя гати славу, яка їм по правді не нале жить. Чи було б доцільніше нагороджува ти дитину за кращі успіхн в школі, в українській школі, за глибші знання історії свого рідного народу, віршиків, казочок? За кращу поведінку, за до помогу мамі в господарстві в міру сил і можливостей дитини? Я б спитала ді тей, перше, ніж дати їм нагороду, хто з них уже вміє тримати голку в руках, зашити свою панчішку, помити посуд після кави, чи чаю, допомогти мамі пе ретерти тарілки, застелити своє ліжеч ко, прибрати самій свої ляльки і кни жечки на належне їм місце й т. д. Дорослі захоплюються дітьми, як оцією дівчинкою, не думаючи про те, яку шкоду вони роблять їм. Це ж все впливає, виховує, а часом викривляє на все життя не тільки таких „геро їнь" і „героїв , а й інших дітей. „Веселка — журнал дитячий, й малі читачі повинні б брати приклад з цієї дівчинки! Скільки дівчаток — читачок тепер будуть пильно дивитися на се бе в дзеркало, вивчаючи, чи й вони можуть розраховувати на нагороду за красу й скільки при цьому розчару вань буде? Скільки дівчаток-читачок тепер будуть вимагати від мамів гар них нош, не розуміючи, що не кожна мама може їм придбати її. Одна мама має змогу гарно вбрати свою дитину взагалі й зробити їй національну ношу, а друга, хоч і розуміє потребу укра їнського вбрання, мусить заробляти на життя собі й своїм дітям, не має часу, щоб вишити його, й грошей щоб купити. Мені здається, що й так у нас багато надається уваги зовнішності за раху нок внутрішнього життя. Не так давно я зустріла в крамниці 3-річну дівчинку з бабунею. Дівчинка гарненька й при вітна — я не витримала й почала з нею розмовляти. 1 як я була прикро вра жена, коли бабуня сказала, що ця дів чинка мріє стати „Міс Америкою", ко ли виросте! А я запитала, чи не мріє ця дівчинка успішно скінчити школу, а потім каледж? Бабця зніяковіла й „виправдала" дівчинку — вона ще мала! Безперечно, вона мала й газет не чи тає, самі ж дорослі вбили їй у голову такі мрії — а бабця виглядала люди ною інтелігентною! Чи ж варто було нашим бабцям, і то найкращим з них, витримувати бо ротьбу з родинами, оточенням, то дішніми поглядами на жінку, щоб про класти жінкам ширший шлях у життя? Боротися, виходить, для того, щоб їхні правнучки мріяли лише про те, щоб стати „Міс Америками"? А чи не руйнуємо наслідків їх бо ротьби ми — внучки й онуки — отта- кими необдуманими й неоправданими вчинками, як нагороди дітей за красу й здоровя? Варто було б бути обережнішими з дітьми! Олена Шпаківська Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top