Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
В один весняний день... Крізь широке, відкрите вікно сво- бідно вбігав вітер і перебирав лист ками довгих записаних аркушів на не великому столику. Мала рука, прикра шена перстенями, клала на аркуші то тягарець, то книжку і дальше верта лась до писання. Великі, дуже великі букви заповняли все нові, чисті сто рінки. — А тепер прочитаємо від початку, говорила голова СФУЖО, поправля- ючи окуляри. її добрі очі усміхались. — Ось і перша сторінка: Вона читає. Рівномірним голосом ідуть стрічки написаного. Поволі встає перед очима її дитинство в поділь ському селі. Старосвітська священича родина, приязні взаємини з селом. Або знов шкільні мури у Станиславові і любі їй вчительки, що залишили слід у душі. Або перші громадські кроки у Коломиї, що навчили її багато... Голова СФУЖО пише свої спомини. Я хочу їй допомогти в тому і в субо ту рано приходжу. Та вона читає мені вже написане. І переживає ще раз своє минуле. А я слухаю уважно її голосу, щоб уло вити те, що вона хотіла б від мене по чути. Нераз шум дитячих голосів із вулиці наповнює всю кімнату. Це ж субота. А тоді діти цілий день на вулицях, бо це ж весна! і Закрити вікно? Та нащо? Я люб- лК>: Дитячі голоси. Особливо на тижні, кблй я сама вдома, бо мої йдуть до праці, до школи. Тоді рада, дуже рада дитячим голосам і крикам, що забіга ють у цю кімнату. : 1 — Але може на сьогодні вже досить мйнулого? — питається жартівливо. — Я вам прочитаю листа з Риму. Із гру бої" брунатної течки видобуває листа з &афаничним значком. Таких листів у неї багато. Бо ж листування в неї широке* Щодня приходило кільканад цять листів із різних країн і стільки ж листів, заадресованих широким, зна ним: письмом кидали в червону скрин- ку дочка пані Олени або її знайомі, що проходили. : Олена Кисілевська дуже цінила ли стування. Казала, що кращих прияте лів1 у житті пізнала дорогою листуван ня- & переписувалась із ними довгі pottfoy заки їх особисто пізнала. Писали їй державні мужі, мистці, громадські діячки; студентки. Нераз тих листів було направду забагато. — Та як мені не відписувати на них, коли люди ви казують мені стільки довіря? — го ворила. Що скаже лист із Риму? Молода, талановита українка кінчає Академію Мистецтв. Мала місячна стипендія у- можливила б їй скоро зробити ди плом. Якби то їй помогти? Журилась і вірила, що знайде до того людину жертвенну і доброї волі. А ось знову лист від громадської діячки з Бразилії. Трудно наладнати громадську працю? Зовсім нові умо- вини, нові люди. Але Олена Кисілев ська вміє порадити й тут, хоча у Бра зилії ніколи не була. Бо ж серце укра їнської жінки однакове, а вона його так добре знає! — На одного листа відповідаю не раз аж трьома, каже. Не в одне місце! Лист спонукує мене не тільки відпо- сти авторові, а написати в тій самій справі ще комусь і ще комусь. Пош та — це великий мій союзник! Поволі минає весняне передполудне. З вулиці позникали діти, що їх матері закликали до хат. Приходить час по луденку і я прощаюсь. Чи прийти мені на другу суботу? — Приходіть конче! Ви ж мій пер ший читач і критик. Пишучи, вже ду маю, як то я вам буду читати. А може знов трапиться якийсь цікавий лист? Яка багата, плодотворна старість! думала я, поспішаючи до дому. Му дрість, просякнута добротою! Як ду же її потребує сьогодні світ! Олександра Копач ПОЛІТИЧНЕ ВИХОВАННЯ З ТЕЛЕВІЗІЇ Телевізія увійшла уже в більшість наших хат. Хоч дехто її недолюблює, проте вона є важливим культурним чинником, що його треба пізнати. Про це пише американський журнал “Club woman”. Коментатор Джан Кемерон Свейзі ділиться своїми міркуваннями на тему її виховних прикмет. Джан Кемерон Свейзі реферує в те левізії політичні події. Аж однієї неді лі він мав приготувати щось для роз ваги своїх дітей — оповідання чи гру. (Це так у них з жінкою було встанов лено, що неділю вони проводили зі своїми дітьми). Він не встиг нічого підготувати й пригадав собі свою о- станню гутірку про політичні події. Миттю він вибрав із неї факти, що могли б дітей цікавити. Як постала війна в Кореї? А хто прибув у відві дини до Білого Дому? А хто це такий Пандіт Негру? Відбувши цю „дитячу" політичну гутірку, він здивувався, як живо діти тим цікавились. Синові було тоді 11, а дочці 8 літ. Які дивні питання ста вили вони! Від тоді він мусів щонеділі повторяти свою спробу. — А що далі, тату, сталося в Кореї? А що буде те пер із Формозою? А що скаже на те наш президент? Оттакі питання чекали вже на кінці доповіді. Спершу зда валось, що це трудно пояснити. Та зго дом набраз вправи. Навязував до до вкільного життя, подавав ілизькі при клади, щоб легше було їм зрозуміти. Діти вже так привикли до цього „полі тичного тижневика", що без нього не ділі не могли собі уявити. При цьому каже він, що дочку це цікавило нарівні з сином. Вона була дещо молодша, але як це звичайно в дівчаток буває, скорше розвивалась. Тому зацікавлення її було однаково живе. Коли діти підростали й уже більше розуміли, стали слухати його гутірки на телевізії. Тоді недільні роз мови були вже лиш дискусіями над тією чи іншою проблемою світової по літики. Оцей виховний експеримент відо мого коментатора каже нам призаду- матись. Нашим дітям ще трудніше ро зібратись у проблемах світової полі тики, як американським. Чи не слід би нашим батькам попрацювати над тим? Кожна дитина в школі натрапляє на запити чи завваги відносно своєї мо ви й народности. А пізніш, у середній школі, політичні проблеми входять у матерію навчання. Як добре, коли діти вже змалку привчаються розуміти ці справи. ГОЛОСУВАННЯ У ШВАЙЦАРІЇ Швайцарська суспільність постійно хвилюється тим, що жінка у Швайца рії не має права голосування. Всі пробні голосування, що їх переведено досі в різних кантонах (серед муж чин) дали до тепер негативний вислід. ПОМЕРЛА ІРИНА КЮРІ-ЖОЛІО Видатна французька вчена Ірина Кюрі-Жоліо, дочка славної польської винахідниці Марії Склодкоївської, по мерла у віці 58 літ. За прокомуністичні симпатії її івиключили з французької комісії атомних дослідів. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
