Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ладки-ладоньки в долоні! Узуватись буде Доня. Перше вдягнемо панчішки, От, такі тепленькі! Черевиченьки на ніжки, Гарні і новенькі. Ладки-ладоньки-ладусі! Доня піде до бабусі. А бабуся запитає: Чи не змерзли ніжки? Ні, бабуню, Доня має Ось, які панчішки! Г. Чо. Сніжинка „Срібна Зірка 11 НА НОВИЙ РІК Годі хлопці, годі спати! Швидше встаньмо, геть із хати: Вже ж настав нам Новий Рік, — Швидше йдімо ми на тік. Ви не гнівайтесь, татуню, Що заскочим трохи в клуню: Наберем собі потроху Жита, гречки і гороху, Візьмем трохи і пшениці Та насиплем в рукавиці І шугнемо по хатах Швидко, прудко, як той птах. Хто ще спатиме — ми збудим, Бить горохом того будем, Тарабанить по кожусі, Щоб устати таки мусів, Нам якийсь гостинчик дати, А ми будем посівати: — „Посіваємо на щастя, Посіваєм на здоровя — Сіємо на Новий Рік, Просим Тебе, милий Боже, Роди в полі хлібець гоже, Жито, гречку і пшеницю І усякую пашницю. Сієм, вієм, посіваєм, З Новим Роком вас вітаєм! заїводив свою пісню Північний іВіі.тер. Він ‘поспішав до бабусі Зими. Прилетів тіід віконіце та швидко ізастукаїв. — 'Гей, бабусю, вставайте! Вже 'чаїс посилати іна землю ва ших діток. Таїм чекають снігу! (поспішайте! У-у! Та їй іполєтііів вітер над (поля ми, горами, морями, все далі й далі. Старенька. Зима «почала готувати ово-х діток у дорогу. А хто були її діточки, ви напев не догадаєтесь. Це були чудові маленькі шіжинки-ідіївчатка, 'ідо спали іна сірій мряіці. Коли ба буся збудила їх, воїни почали пр о ти р ати. очка, п о тяігаюч ис ь і нерозухміли, чого вона від них хоче. — Вставайте, дівчатка, час вам летіти- на землю. Це велика й іцїіікаїва подорож! Зможете танцювати, крутитись у повітрі, скільки схочете, а яік .стомитесь, то спуститесь іна землю відпо чивати. Там живуть людиі, тва рини, там є гарні дерева, річки, озера. — От добре, от добре! — зраділи сніжинки. Почали чи стити та розправляти свої сріб листі (білі спіднички, чесати ку чері. Кожна сніжинка хотіла бу ти гарною. Але найкраща з них, що її звали Срібіною Зіркою, сумно дивилась на бабусю-. їй не хотілося покидати рідної хмарки, не (цікавила її подорож на землю. — Бабусю, де ми та^будем о жити, що будемо робити? — тихо запитала Зиму. Зима гля нула ласкаво іна сніжинку і віід- поівіла: — О, там місця досить та й діло знайдеться теж. Де схо чеш, там і іспочинеїш на землі. Можеш разом із другими сні жинками спуститись на поле. Там будеш захищати рослини від холоду, поки не прийде ве сна. (Можеш опуститись на дах якогось будинку або на гілки Коли бабуся збудила їх, вони почали гіротирати очка, потягаючись, і не розуміли, чого вона від них хоче.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
