Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Василь Дядинюк: Портрет дружини Vassil Dadinyuk: A portrait of wife. Мистець і дружина На образотворчій виставці в Домі СУА відвідувачі спиня лись 'Перед одною історичною постаттю. На блідому тлі1 зари совувалась, у золотистій парчі, знісши .молитовно руки до не ба, княгиня Ярослав'на. Довкру ги неї були розсипані елементи її молитви: ясне сонечко, вітер- вихор, Днііпро-річка. І все це опромінене ЇЇ жалем і болем, що донісся до нас через віки. Авторка цієї картини — Оль га Дядинюк. Віднедавна вона живе в Ню Йорку і тому редак ції „Н. Ж .“ -нетрудно її осягну ти. У її невеличкому помешканні соняшно й привітно. Скрізь картини, картини. її власні або покійного її чоловіка. Мистки- ня радо вітає гостей у себе. — Вдома я мало буваю, бо цілий день на праці. Але люблю домашній затишок. Колись на віть дуже дбала про те... Ще як жив чоловік і син був при мені. На мій запит -про сина Ольга Дядинюк вказує на світлину широкоплечого моряка, що стоїть на столику. — Повернувшись із корей ської війни мій син рішив ли шитися при війську. А тому, що йому подобається плавба, він зголосився до фльоти. І дуже вдоволений. А як ним вдоволе ні, скаже вам цей лист, що я ді стала на День Матері в«ід його комаїнданта. На військовому блянку ко роткими, твердими фразами ви- сказано признання для матері такого блискучого моряка, як 'молодий Дядинюк. Пані Ольга посміхається. Вона сама здиво вана цими здібностями, що не успадковлені від батьків, обра зотворчих мистців, а може яко гось пращура — запорожця. Але повертаємось до її твор- чости. Як розбудилось її зами лування до мистецтва? — Це заслуга мого батька. Він малював і був би напевне розвинув свій талант, коли б мав малярську освіту. Але зна єте, яке тоді було упередження до таких студій? Треба було мати „певний хліб" і батько став суддею. Але все своє жит тя цікавився мистецтвом. У нас вдома були всі мистецькі ви дання, своїй чужі. Нам, дочкам, дав дуже дбайливу освіту, ви силаючи нас на науку до ІІІвай- царії. А потім, коли в мене ви- Я'З ил и с ь р исунк о в і здібності, батько піддержував їх. — Я закінчила рисунковий відділ на львівській політехніці, а потім училась у школі Ноіва- ківського малювати. Це були гарні часи! Стільки в нас було запалу й охоти до праці! І по яви лин і на думи додала тихо: — Там я пізнала свого чоло: віка. Перед моїми очима встає п о стать Василя Дядинюка, його виразисті очі й мідяне -волосся. Пригадую собі серію україн ських князів, що їх створила його надхненна уява. — Та мій чоловік довго в Новаківського не вчився, а зав дяки стипендії Митополита міг виїхати заграницю. Коли п о вернувся, тоді ми подружились.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
