Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Світлій п а ш і Марії та Катерини Грушевських Газети принесли сумну вістку про смерть двох видатних жінок України: Марії Сильвестрівни Грушевської, вдо ви М. С. Грушевського та Катерини Михайлівни Грушевської —, їхньої доньки» що померли ще десь у 1953 році. Про це розповідали В, Дорошен ко в „Свободі" та М. Калитовська в „Сучасній Україні** на підставі при ватних листів з України. Ж одних до кладніших вказівок, навіть немае дат смерти матері й доньки. Так овіяна смерть двох видатних українок таєм ницею, яку збільшує нібито одноча- совість загибелі їх. Невідомо, де саме померли вони? Марія Грушевська, народилася біля 1870 року в родині о. Сильвестра Во- яківського, пароха у Богданівці, біля Підволочиськ. Це був старий свя- щеничий рід, в якому плекалися укра їнські культурні традиції, захоплюва лись мистецтвом, літературою. Всі ді ти о. Сильвестра дістали добру освіту. Марія Вояківська закінчила учител- ський семінар у Тернополі, а потім працювала в Інституті СС. Василіянок у Львові: там вона зустрілася з М. С. Грушевським, коли він у 1894 р. при їхав до Львова на катедру історії України. Наприкінці 90-тих років вони одружилися. З того часу Марія Силь- вестрівна стала вірним другом свого чоловіка й поділяла всі його пляни. Вона виступала і з самостійними пра цями з галузі історії мистецтва в За писках НТШ. Добре володіла фран цузькою мовою й вміщала в Науково- Літературному Віснику переклади з французької мови, брала участь в „Артистичному Віснику", що його ви давав Труш. Але все, що робила Ма рія Сильвестрівна відступає на друге місце в порівнянні з тією великою ро- лею, яку відограла, як дружина, по мічниця, друг великого історика Укра їни. Марія Грушевська — дружина, завжди переростала Марію Грушев- ську — наукову робітницю і письмен ницю. Вона поділяла з мужем дні його слави; за висловом Володимира Доро шенка, була вона „першою дамою Львова"; вона поділяла з ним сумні дні „почесного" заслання в Москві, і всю гіркоту розбитих ілюзій. Інше місце в історії української на уки належить Катерині Михайлівній, „Колюні", як любовно називали її в родині, Катрусі — як не менш любов но називали її в Академії Наук. Катерина Михайлівна народилася 1900 р. і була єдиною дитиною в своїх батьків. Вся любов, вся батьківська увага й опіка належали неподільно тільки їй. Всім життям своїм вона од- лаково належала західній і східній Україні. Збруч не існував для неї. Раннє дитинство провела в Галичині, у Львові, у Криворівні. їй було коло 10 років, коли батьки переїхали до Києва. В 1917 році вступила до Київ ського університету, але недовго про була в ньому. Потім деякий час студі- ювала еоціологію в Женеві. Вже тоді вона твердо визначила своє наукове зацікавлення етнографією і етноло гією. їй було 22 роки, коли Віденський Український Соціологічний Інститут кадру кував її перші праці: „Примітив ні оповідання, казки і байки Африки і Америки44 та „З примітивної куль тури44. Року 1924 М. С. Грушевський з ро диною повернувся до Києва, як дій сний член Української Академії Наук. Тут для Катерини Михайлівни від крилось широке поле наукової діяль- ности: вона стала науковою співробіт ницею заснованих М. С. Грушевським установ: працювала в ряді комісій, як Культурно-Історичній, Історичної Пі- сенности, Відділі примітивної культут ри і народної творчости, Кабінеті при-' мітивної культури. Вона працювала не лише, як рядовий науковий робіт-? ник, але як керівник. В цій праці Ка терина Михайлівна виявила надзви чайну працездатність, широку освіту й великий талант. Без перебільшення вона була душею і основою праці цих установ. Крім великого числа власних розвідок, Катерина Михайлівна реда гувала збірники „Первісне громадян ство" і підготовляла до друку велике* розраховане на 6 томів видання „Українські Думи". Року 1928 надру ковано І. том; в ньому надруковано велику студію про збирання дум, та 13 дум із коментарями. Це видання викликало багато рецензій. Академік В. М. Перетц в рецензії пи<5ав, що ця праця Катерини Грушевської була визначнішою подією за останнє деся тиріччя, в галузі фолкльору. У 1930 надруковано II. том, але в звязку з комуністичним наступом на Академію Наук, коли масово нищились рукопи си, видання Академії, знищено і цей том. Решта загинула під час арешту Катерини Михайлівни. Треба згадати серед інших праць її розвідку про становище жінки у примітивних на родів. У 1928 р. Грушевські — мати й донька зробили велику подорож по Європі. Вони були в Відні, Берліні, Па* рижі. Для Катерини Михайлівни це була тріюмфальна подорож. Вона не .цише знайомилася з становищем сту дій етнографії та соціології в західній Европі, але робила сама доповіді, го ловно в Парижі. До неї зверталися по поради керівники вистав, музеїв. Катастрофа, яку пережила на по-< чатку 30-тих років Академія Наук, поклала край праці Катерини Михай лівни. Року 1930 скасовано всі істо ричні установи, якими керував М. Грушевський, а на початку 1931 р. його виселено до Москви. З ним ви їхали дружина і донька. Там Катерина Михайлівна присвятила себе доглядо ві хворих батьків, вела господарство, допомагала батькові, вишукувала для нього потрібні матеріяли в бібліоте-: ках. Я бачила Марію Сильвестрівну й Катерину Михайлівну під час похоро ну М. С. Грушевського. В конференц- Марія Грушевська в молодих літах. M aria H rushevska, w ife of th e re now ned U k rain ian h isto rian , died recen tly at K iev.
Page load link
Go to Top