Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Світлій п а ш і Марії та Катерини Грушевських Газети принесли сумну вістку про смерть двох видатних жінок України: Марії Сильвестрівни Грушевської, вдо ви М. С. Грушевського та Катерини Михайлівни Грушевської —, їхньої доньки» що померли ще десь у 1953 році. Про це розповідали В, Дорошен ко в „Свободі" та М. Калитовська в „Сучасній Україні** на підставі при ватних листів з України. Ж одних до кладніших вказівок, навіть немае дат смерти матері й доньки. Так овіяна смерть двох видатних українок таєм ницею, яку збільшує нібито одноча- совість загибелі їх. Невідомо, де саме померли вони? Марія Грушевська, народилася біля 1870 року в родині о. Сильвестра Во- яківського, пароха у Богданівці, біля Підволочиськ. Це був старий свя- щеничий рід, в якому плекалися укра їнські культурні традиції, захоплюва лись мистецтвом, літературою. Всі ді ти о. Сильвестра дістали добру освіту. Марія Вояківська закінчила учител- ський семінар у Тернополі, а потім працювала в Інституті СС. Василіянок у Львові: там вона зустрілася з М. С. Грушевським, коли він у 1894 р. при їхав до Львова на катедру історії України. Наприкінці 90-тих років вони одружилися. З того часу Марія Силь- вестрівна стала вірним другом свого чоловіка й поділяла всі його пляни. Вона виступала і з самостійними пра цями з галузі історії мистецтва в За писках НТШ. Добре володіла фран цузькою мовою й вміщала в Науково- Літературному Віснику переклади з французької мови, брала участь в „Артистичному Віснику", що його ви давав Труш. Але все, що робила Ма рія Сильвестрівна відступає на друге місце в порівнянні з тією великою ро- лею, яку відограла, як дружина, по мічниця, друг великого історика Укра їни. Марія Грушевська — дружина, завжди переростала Марію Грушев- ську — наукову робітницю і письмен ницю. Вона поділяла з мужем дні його слави; за висловом Володимира Доро шенка, була вона „першою дамою Львова"; вона поділяла з ним сумні дні „почесного" заслання в Москві, і всю гіркоту розбитих ілюзій. Інше місце в історії української на уки належить Катерині Михайлівній, „Колюні", як любовно називали її в родині, Катрусі — як не менш любов но називали її в Академії Наук. Катерина Михайлівна народилася 1900 р. і була єдиною дитиною в своїх батьків. Вся любов, вся батьківська увага й опіка належали неподільно тільки їй. Всім життям своїм вона од- лаково належала західній і східній Україні. Збруч не існував для неї. Раннє дитинство провела в Галичині, у Львові, у Криворівні. їй було коло 10 років, коли батьки переїхали до Києва. В 1917 році вступила до Київ ського університету, але недовго про була в ньому. Потім деякий час студі- ювала еоціологію в Женеві. Вже тоді вона твердо визначила своє наукове зацікавлення етнографією і етноло гією. їй було 22 роки, коли Віденський Український Соціологічний Інститут кадру кував її перші праці: „Примітив ні оповідання, казки і байки Африки і Америки44 та „З примітивної куль тури44. Року 1924 М. С. Грушевський з ро диною повернувся до Києва, як дій сний член Української Академії Наук. Тут для Катерини Михайлівни від крилось широке поле наукової діяль- ности: вона стала науковою співробіт ницею заснованих М. С. Грушевським установ: працювала в ряді комісій, як Культурно-Історичній, Історичної Пі- сенности, Відділі примітивної культут ри і народної творчости, Кабінеті при-' мітивної культури. Вона працювала не лише, як рядовий науковий робіт-? ник, але як керівник. В цій праці Ка терина Михайлівна виявила надзви чайну працездатність, широку освіту й великий талант. Без перебільшення вона була душею і основою праці цих установ. Крім великого числа власних розвідок, Катерина Михайлівна реда гувала збірники „Первісне громадян ство" і підготовляла до друку велике* розраховане на 6 томів видання „Українські Думи". Року 1928 надру ковано І. том; в ньому надруковано велику студію про збирання дум, та 13 дум із коментарями. Це видання викликало багато рецензій. Академік В. М. Перетц в рецензії пи<5ав, що ця праця Катерини Грушевської була визначнішою подією за останнє деся тиріччя, в галузі фолкльору. У 1930 надруковано II. том, але в звязку з комуністичним наступом на Академію Наук, коли масово нищились рукопи си, видання Академії, знищено і цей том. Решта загинула під час арешту Катерини Михайлівни. Треба згадати серед інших праць її розвідку про становище жінки у примітивних на родів. У 1928 р. Грушевські — мати й донька зробили велику подорож по Європі. Вони були в Відні, Берліні, Па* рижі. Для Катерини Михайлівни це була тріюмфальна подорож. Вона не .цише знайомилася з становищем сту дій етнографії та соціології в західній Европі, але робила сама доповіді, го ловно в Парижі. До неї зверталися по поради керівники вистав, музеїв. Катастрофа, яку пережила на по-< чатку 30-тих років Академія Наук, поклала край праці Катерини Михай лівни. Року 1930 скасовано всі істо ричні установи, якими керував М. Грушевський, а на початку 1931 р. його виселено до Москви. З ним ви їхали дружина і донька. Там Катерина Михайлівна присвятила себе доглядо ві хворих батьків, вела господарство, допомагала батькові, вишукувала для нього потрібні матеріяли в бібліоте-: ках. Я бачила Марію Сильвестрівну й Катерину Михайлівну під час похоро ну М. С. Грушевського. В конференц- Марія Грушевська в молодих літах. M aria H rushevska, w ife of th e re now ned U k rain ian h isto rian , died recen tly at K iev.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
