Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
З а с п ів а й , Б о я н е (Закінчення) „Ой, полечу я зозулею, Та помнуся по синім Дунаю, Сяду-впаду край річки Каяли, Та обітру князеві кріваві На хоробрім його тілі рани.“ Ярославна близька нам тим, що в ній живуть вічно не змінні почування з вічного ко ла життя: вірність своєму дру жині і туга за ним і сином, за тими милими її серцю, які ко жну хвилину можуть покласти свою голову за батьківщину. Ця туга всесвітня. Вона поча лась, як почалось життя і три ватиме поки це життя існує. І тому вона близька серця кож ної людини. І тому була, є і бу де завжди близька людям Яро- славна, що несе в собі цю тугу всіх жінок в минулому, сучасно му і майбутньому і світить пе ред нами світом вірности і лю- бови. Бо в ній біль, туга але й покора перед обовязком дру жини і матері. Невідомий автор “Слова о полку Ігореві” чудово описав ці почуття нашої вірної Пенелопи, дружини трагічного ГЕМТРЕМК, МИШ. Вечерок у честь уступаючого уряду Згідно з традицією 26 Відділу СУА ім. Ольги Басараб влашто вано дня 12. лютого вечерок, що є доказом признання й подяки членкам управи, які трудились у Відділі. У шкільній авдиторії нововибрана голова п. Марія Бе режанська привітала присутніх та передала провід гостини п. К. Хомяк. „Товстмастер“ подала коротко, але дуже ясно огляд ці лорічної праці кожної членки. Згадала також про працю Комі тету „Мати й Дитина", що вже пятий рік веде допомогову ак цію, а в тому році зібрав поваж ну суму на допомогу залишен- цям. Згодом покликано до слова всіх присутніх, які висловлюва ли свої думки про корисну пра цю нашого Відділу. У міжчасі подано каву, яку приладила го лова комітету підприємства п. героя нещасливого походу на половців. Це був час, коли ще звучав у серцях людей наших наказ боротьби за батьківщи ну: “За землю руську, за рани Ігореві”. Серед визначних жінок кня зівської доби, імя якої нам збе регла історія, маємо ще один тип ЖІНКИ-ПРАВИТЕЛЬКИ — княгиню Анну Романову, другу жінку князя Романа Галицько- Волинського, про якого пише Галицький Літо-пис“ :Ума муд- ростею ходя по завітам Божим, устремився він на поганих, як лев”. Про походження княгині Анни, так само як і про похо дження княгині Ольги, думки істориків розходяться. Одні вважають її родичкою візантій ських цісарів, другі — сестрою угорського короля Андрія II, треті, що вона з волинського боярства. І, мабуть, це останнє найбільш ймовірне. Князь Ро ман загинув у бою з польським князем Лешком, а вона лиши- Юлія Кульчицька зі своїми член- ками. Навязалась дружня роз мова. Під час того п. Т. Стельмах вказала на теперішній стан жур налу „Нашого Життя", що впро довж кількох літ гарно розвинув ся, але все ще потребує нашої піддержки. Тому пригадала во на, щоб усі членки його перед платили, а одночасно попрохала присутніх зложити на пресфонд. Збірка дала 25 дол., що їх зло жили такі особи: по 1 дол.: К. Кобаса, Т. Стельмах, М. Бере- зюк, К. Хомяк, М. Васько, М. Бе режанська, К. Бук, О. Клими- шин, А. Стецько, М. Шандак, Т. Голенда, А. Демян, Горбусь, М. Федорак, ІО. Прибила, А. Га ниш, Ю. Кульчицька, а Ст. За- плітна і Котович дрібними. Каса доложила 7 дол. Вечір пройшов у гарному настрою, але пізна го дина пригадувала, що треба роз ходитись. Голова п. Бережанська наприкінці подякувала всім за присутність. Т. Стельмах лась у Галичі 24-х літньою у- довою з двома малихми дітьми: 3-х літнім Данилом і 1% річним Васильком. Користаючись її молодістю та недосвідченістю і малолітством її синів, інші кня зі старалися загарбати її землю. На Галич, що був тоді людним, галасливим і багатим містом, до якого зїздилися купці з то варами з Греції, Болгарії, Угрів, Чехії, Німеччині, Італії і ні., пі шов київський князь Рюрик, з другого боку ішов Ігор Новго- родсіверський, чоловік “Яро- славни”. Знову ж бояри, пере лякані численним військом Іго ря, хотіли її з дітьми видати I- горевичам, та вона кидає кня жу палату, уряджену з великою розкішшю, і втікає з дітьми че рез ліси переодягнена за селян ку. В подорожі вони перено сять усякі поневіряння, поки врешті знаходять захист на Во лині, в ВолодимирРВолинеько- му. Є перекази, що Ігор загро жував спалити місто Володи- мир-Волинський, якщо меш канці не видадуть княжат. Тоді Анна з дітьми втікає з Володи мира до Кракова. Волинське князівство розшматували. Кня жило тоді вісім дрібних князів. Але згодом мешканці міста Бе рестя самі попрохали княгиню Анну з дітьми до себе княжити і ціле місто з радістю зустріло її приїзд. Це було 1209 р. Через деякий час княгиня Анна виря дила до Кракова до князя Jle- шка послів зі скаргою, що інші князі мають багато, а вона з двома синами тільки Берестя. Лешко дав Василькові Белз. Потім своєю дипльоматією Ан- ,на добилась того, що сини її дістали Володимир - Волин ський. Коли діти виросли, вона пішла в манастир. Але й далі мала великий втілив на синів. Данило погодився на союз із папою і коронування тільки пі сля того, як “убеди Данила мати його”, як каже літопис. Ця енергійна і відважна жінка добилась того, що визнали пра ва її синів, і без війська і битв поновила державу Романа. Во на користувалась великим авто ритетом в очах бояр, які вірили їй так само, як колись кияни ві рили в мудрість княгині Ольги. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top