Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НАШЕ ЖИТТЯ РІК XII. __________________________________ ГРУДЕНЬ, 1955 ____________________________________ Ч. II Наша коляда Великий чар вливає вона в наші душі! Від її звуків стає ра дісно й тепло на душі. Прига дується засніжене село й звук молодих голосів на морозі. На віває вона, радісні шомийи з дитинства, ідо звязані з Різ двом Христовим. І дає змогу кожній українській людині »від- значити не велике свято. Так, -за це вона нам та:ка рід* на й дорога. В її звуках підно ситься гимн на хвалу Божу. її спів — це немов збірна молитва всіх тих, що вітають 'прихід Бо жого Дитятка. І в красі цієї Різ- двіяїної пісні є також частина нашого почування, що іпливе з радісно піднесеної душі. Так було воно завжди з коля дою. Вона єднала родинний круг за. Різдвяним столом, вона збирала святочну громаду в один тісний гурт, вона підноси ла- вірних у молитовному єд нанні. І тому переносить нас також у святочний настрій і тоді, коли цього есього немає. Коли ми далеко від родинного круга, гурта чи церковної гро мади. Багато є тепер таких святку вань. Багато одиниць живе ві- діовано’ від свого гурта або творить лиш невеличку групу Ті чужому морю. Чужий стиль святкування втискається напе- реможно в їх побут. Одна тіль ки коляда вириває й перено сить їх у давній настрій радіс ного, молитовного піднесення. Наша коляда! Але це ще не все. Отих відір ваних, самітних одиниць вона обеднує з нами на хвилину... Ми раді тому. Але є такий світ, в якому вона кріпить і будує. Стає силою і символом. Щораз більше й більше має мо тепер вісток із-поза залізної заслони. Німецькі іповоротці змалювали нам ясно картину життя-буття наших братів і се стер в концентраційних табо рах. Цілий світ їх страждань, але й незломного завзяття про мінює з тих описі’в. І хоч ми були свідомі цього, проте ми потрясені цією силою, що ви кувалась немов шляхетна сталь у горнилі важкого терпіння. Як там лунає наша коляда! Із яким почуттям співають її наші браття й сестри за- колючими' дротами! Зморені важкою фі зичною працею, 'під тягарем довголітнього з-а-суду, відірвані від рідних і близьких... Проте спаяні в один гурт, що силою волі І віри у свою справу не піддаєть'ся. Тям лунає наша коляда! Пра вда, її може голосно не чути. Невідомо, чи жорстокий режим допускає до такого- вияву в Різ двяний час. Але тихенько від співана в гурті або одинцем во на промінює таким чуттям, як ніодна коляда- у світі. І кріпить душу спомином кращих часів- і сповняє її надією на поміч Бо жу. І там коляда стає символом. Нагадує Різдво Христове, радіє його приходом, підносить ду шу понад сірі, тюремні будні, і дозволяє відсвяткувати' на свій лад оце велике, рокове свято. Бо в сибірській тайзі, серед пі сків Казахстану немає іншого знаку, іншого святкування. Пригадаймо собі це у Свят вечір! Коли- засядем о- до свя точно накритого стола, коли засяють світла ялинки, коли покуштуємо куті. Нехай наша коляда злине з подвійним ото чуванням із наших уст, нехай попливе до неба немов найгаря- чіша молитва! Бо хоч не зможе дорівняти тій, що пливе тихо й нечутно з-поза колючих дротів, проте вкупі вони дістануть голос і силу. Вкупі зможуть напевне пробити холод людської бай- ;іу)ко'сті і стрясти сумлінням сн іту.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
