Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У 70-ліття жіночого руху На нашу анкету У ряді жінок, що користають із здо бутків жіночого руху та яких обхопи ли ми нашою анкетою, відішвідає те пер одна з перших наших правничок. Олена Трофнмовська належить до по коління, то з трудом добувало вищу освіту. Дістаємо вгляд в етап жіночого руху, що пробігав на Наддніпрянщині зовсім іншим шляхом, як на заході України. Олена Трофнмовська Мої юнацькі роки припада ють .на часи першої російської революції 1904/1905 pp. У тому часі молодь .вивчала питання соціального порядку та за/кони економіки і тому я, на ряду з іншими, почала читати попу лярні книжки з ділянки полі тичної економії з 15 рОКІВ, пе реходячи в дальшому до се рйозної літератури в тій галузі. Це й загострило в мене зацікав- л енн я с о ц і о л О'ГІ-чн и м и п и тан - нями. Коли я закінчила гімна зійний курс, тоді не було фа культету політичних наук, а всі суспільні науки викладали на п р авн и ч ом у ф ак у л ьт е ті. А л е туди жінок іде не приймали. У Харкові були в тому часі Вищі Жіночі іКурси з медичним, і- сторичним і приро'довзнавчим; факультетами. І ось після революції відкри лись двері університету й для жінок. Приймали жінок тільки в 1907 і 1908 роках та не на, рівні з мужчинами, а в харак тері вільних слухачів. Рі'знидяї в основному була така, що- сту денти, щоб одержати держав ний диплом, повинні були зда вати іспити в розмірі 5 дисци плін, а вільні слухачі 17. Всі пять років навчання приходи- лось вести постійну боротьбу за спромогу вивчати ці науки. Для цього треба було- іспити1 здавати краще від студентів. Нас правничоїк було на двох курсах небагато і ©сі ми вчи лись, напружуючись зо всіх сил, краще хлопців. Мені вчитись було важко, бо батька я вже не мала і мусіла сама себе утримувати та ще й заробляти гроші на оплату на вчання. Від 4-тої години я пра цювала в бібліотеці, а в день мала ще 2-3-ох учнів, яким до помагала вивчати завдання. Це все забирало в мене час і коли я приступала до державних і- спитів, тоді треба було уривати ночі, бо кинути роботу в біб ліотеці не могла. По закінченні університету і одержанні диплому першого ступня я пішла на роботу в цен тральну кооперативну установу ініструктором-ревїзором і поча ла боротьбу за включення до стану ,,присяжних поверенних”, себто адвокатури. Вкінці мене й прийнято туди. Та ще раніш мені запропонували вести курс кооперативного' права в Торго вельному Інституті та курс ор ганізації кооперативних уста нов. Я'К асистентка і викладач я працювала там 8 років. Коли настала большевицька. влада, яка зліквідувала коопе рацію, я перейшла зовсім на працю економіста, не бажаючи працювати у ділянці права. Бу ла інспектором або' економі- стом-пляновиком. Тут я пригля нулась добре до становища жінки в професійній праці і мо жу про те дещо сказати. Не зважаючи на те, що за со- вєтською конституцією жінка є рівноправна з мужчиною, в дій сності жінки як і всюди ведуть боротьбу за всяке краще місце роботи. Перемагають вони то ді, коли свою галузь краще о- пановують, працюють більш сумлінно і віддають праці біль ше часу. З повною свідомістю можна сказати, що жінкам вда лось затвердитись тільки на менше платних галузях, а саме: вчительству в народніх школах, і допоміжному медичному пер соналі. Також немає в совєт- СЬІКІЙ дійсності мужчині-денти- стів. Медична допомога є на 80-85% у руках жінок-лікарів. У руках чоловіків-лікарів за лишилась в основному хірургія, очолювання лікарень і амбуля- торіій. Великий відсоток жіноц тва є серед хеміків і працюють, як вчителі хемії в середніх шко- яах, ляборантки наукових і при кладних лябораторій. Також багато жінок вивчає біологію на те, щоб пізніше .викладати її чи працювати в біологічних ля- бораторіях, як -при «наукових ін ституціях, так і при радгоспах чи колгоспах. Я сказала б, що жінку спону кує до фахового вишколу не тільки необхідність працювати, бо одна людина не в силі утри мати родини. Але й робота в* милому фаху заступає в люди ни тягу до громадського життя. Дуже багато жінок працює в СОСР на тяжких роботах і цьому дивуються часто чужі подорожні. Жінок бачимо та будівництві, вантаженні, на ма- іпи:новигх роботах у сільському господарстві, навіть у шахтах під землею. Забувають, що' ві „найпередовішій державі світу” праця не є вільна і кожну лю дину можуть перевести на міс це праці, яке їй не подобається. Больше.вики устами Леніна сказали, що „кожна куховарка повинна навчитись керувати державою”. У дійсності до того керівництва її не допускають. В> СОСР нема жінок-міністрів чи- амбасадорів і на міжнародних, конференціях жінок на відпові дальних місцях не буває. Ма буть комуністичні можновладці бояться, що жінка руководить- ся чуттям і не витримує так твердо лінії, як політики-чоло- віки. ІДо. ж до того, що жінок в иб и р а ють членами в ер хо вн ої ради, то це тільки безсловесні, Олена Трофимовська
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
