Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У 70-ліття жіночого руху На нашу анкету У ряді жінок, що користають із здо бутків жіночого руху та яких обхопи ли ми нашою анкетою, відішвідає те пер одна з перших наших правничок. Олена Трофнмовська належить до по коління, то з трудом добувало вищу освіту. Дістаємо вгляд в етап жіночого руху, що пробігав на Наддніпрянщині зовсім іншим шляхом, як на заході України. Олена Трофнмовська Мої юнацькі роки припада ють .на часи першої російської революції 1904/1905 pp. У тому часі молодь .вивчала питання соціального порядку та за/кони економіки і тому я, на ряду з іншими, почала читати попу лярні книжки з ділянки полі тичної економії з 15 рОКІВ, пе реходячи в дальшому до се рйозної літератури в тій галузі. Це й загострило в мене зацікав- л енн я с о ц і о л О'ГІ-чн и м и п и тан - нями. Коли я закінчила гімна зійний курс, тоді не було фа культету політичних наук, а всі суспільні науки викладали на п р авн и ч ом у ф ак у л ьт е ті. А л е туди жінок іде не приймали. У Харкові були в тому часі Вищі Жіночі іКурси з медичним, і- сторичним і приро'довзнавчим; факультетами. І ось після революції відкри лись двері університету й для жінок. Приймали жінок тільки в 1907 і 1908 роках та не на, рівні з мужчинами, а в харак тері вільних слухачів. Рі'знидяї в основному була така, що- сту денти, щоб одержати держав ний диплом, повинні були зда вати іспити в розмірі 5 дисци плін, а вільні слухачі 17. Всі пять років навчання приходи- лось вести постійну боротьбу за спромогу вивчати ці науки. Для цього треба було- іспити1 здавати краще від студентів. Нас правничоїк було на двох курсах небагато і ©сі ми вчи лись, напружуючись зо всіх сил, краще хлопців. Мені вчитись було важко, бо батька я вже не мала і мусіла сама себе утримувати та ще й заробляти гроші на оплату на вчання. Від 4-тої години я пра цювала в бібліотеці, а в день мала ще 2-3-ох учнів, яким до помагала вивчати завдання. Це все забирало в мене час і коли я приступала до державних і- спитів, тоді треба було уривати ночі, бо кинути роботу в біб ліотеці не могла. По закінченні університету і одержанні диплому першого ступня я пішла на роботу в цен тральну кооперативну установу ініструктором-ревїзором і поча ла боротьбу за включення до стану ,,присяжних поверенних”, себто адвокатури. Вкінці мене й прийнято туди. Та ще раніш мені запропонували вести курс кооперативного' права в Торго вельному Інституті та курс ор ганізації кооперативних уста нов. Я'К асистентка і викладач я працювала там 8 років. Коли настала большевицька. влада, яка зліквідувала коопе рацію, я перейшла зовсім на працю економіста, не бажаючи працювати у ділянці права. Бу ла інспектором або' економі- стом-пляновиком. Тут я пригля нулась добре до становища жінки в професійній праці і мо жу про те дещо сказати. Не зважаючи на те, що за со- вєтською конституцією жінка є рівноправна з мужчиною, в дій сності жінки як і всюди ведуть боротьбу за всяке краще місце роботи. Перемагають вони то ді, коли свою галузь краще о- пановують, працюють більш сумлінно і віддають праці біль ше часу. З повною свідомістю можна сказати, що жінкам вда лось затвердитись тільки на менше платних галузях, а саме: вчительству в народніх школах, і допоміжному медичному пер соналі. Також немає в совєт- СЬІКІЙ дійсності мужчині-денти- стів. Медична допомога є на 80-85% у руках жінок-лікарів. У руках чоловіків-лікарів за лишилась в основному хірургія, очолювання лікарень і амбуля- торіій. Великий відсоток жіноц тва є серед хеміків і працюють, як вчителі хемії в середніх шко- яах, ляборантки наукових і при кладних лябораторій. Також багато жінок вивчає біологію на те, щоб пізніше .викладати її чи працювати в біологічних ля- бораторіях, як -при «наукових ін ституціях, так і при радгоспах чи колгоспах. Я сказала б, що жінку спону кує до фахового вишколу не тільки необхідність працювати, бо одна людина не в силі утри мати родини. Але й робота в* милому фаху заступає в люди ни тягу до громадського життя. Дуже багато жінок працює в СОСР на тяжких роботах і цьому дивуються часто чужі подорожні. Жінок бачимо та будівництві, вантаженні, на ма- іпи:новигх роботах у сільському господарстві, навіть у шахтах під землею. Забувають, що' ві „найпередовішій державі світу” праця не є вільна і кожну лю дину можуть перевести на міс це праці, яке їй не подобається. Больше.вики устами Леніна сказали, що „кожна куховарка повинна навчитись керувати державою”. У дійсності до того керівництва її не допускають. В> СОСР нема жінок-міністрів чи- амбасадорів і на міжнародних, конференціях жінок на відпові дальних місцях не буває. Ма буть комуністичні можновладці бояться, що жінка руководить- ся чуттям і не витримує так твердо лінії, як політики-чоло- віки. ІДо. ж до того, що жінок в иб и р а ють членами в ер хо вн ої ради, то це тільки безсловесні, Олена Трофимовська
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
