Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
В е л и к а м а т и „Раз добром налите серце ввік не прохолоне . . Минає десять літ, як нас по кинула жінка великого' серця. Любо© Миколаївна Шульгина, відома старшому поколінню ки ян, що добре пам'ятають цю визначну постать. У часі, коли віддаємо пошану матері, при гадаймо цю матір українку, що все життя опікувалась вбогими й обездоленими. Любов Миколаївна народи лась 1. березня 1865 в с. Бурби- но Хорольського пов. на Пол тавщині. Малою дитиною з ро дичами переїхала в с. Сохвіно. того- ж повіту і там провела своє дитинство і -молодість. її батько Микола Устимович по ходив із артистократичної вер хівки повіту, але був великий ліберал, перейнятий ідеями просвітньої філософії, особли во ідеями Руссо. Любив свій на рід і ,при скасуванні кріпацтіва віддав селянам землю без вику пу, що дуже обурило інших ді дичів. Одружився з селянкою, колишньою кріпачкою. Розум на, енергійна, вона взірцево' вела все господарство. Закла дала майстерні, де дітей-сиріт вчила ремесла, даючи їм повне удержання. Отже в родині бать ків усе сприяло для розвитку в дитині тих ,,іскор Божих”, що змалку заложені в душі лю дини. Юна, чутлива дівчина спри ймала всім серцем українську стихію. У Любов Миколаївни вже в юнацтві позначився той життєвий шлях, яким вона про йшла все життя - ШЛЯХ лю- бови і праці для свого народу. Батько дбав про освіту й вихо вання своїх дітей. Тому Любові Миколаївна закінчила в Москві, ґіміназію, що мала програму хлопячих гімназій, дуже добре знала чужі 'мови і поступила в» Києві на Вищі Жіночі Курси. З ранньої молодости захоп лювалась педагогічною пра цею: приїжджаючи на ферії до дому, молода дівчина весь час із школярами. Вчить їх, читає їм, ходить із ними на прогулян ки. 'Перебування в Москві не вплинуло на неї, навпаки, пере буваючи поза Україною, вона ще більше любила сво-є рідне й тужила за ним. Покінчивши гі мназію, проводить цілі дні у ■школі, що її зорганізував і у- держував її батько. Працює ра зом із вчителькою, але круг її навчання поширюється: в пер шій половині дня — діти, по- тім — селянська молодь, а вве- чорі - ДОрО'СЛІ. І ХО'Ч ‘ПІДР’УЧ'НИ- ки були в той час російські, але вона викладала, пояснювала і рюзмоівляла з уч'нями тільки у- країнською моївою. Де могла, ді став а л а у к р аїнс ь к і книж к и, читала дітям і дорослим. Кли- чі народництва 80-ти-х років; спонукали її залишити науку на Вищих Жіночих Курсах у Києві. Вона їде на село послу жити народові - знов продов жує працю у школі. Зустріч із Яіковом Миколає- вичем ІІІуЛЬГИ’НИМ, С'ВІДО'МИМ у- країнцем, членом Старої Гро мади стає для Любов Мико лаїв™ вирішальна — 1887 р. вона одружується з іним. Тоді підводяться теоретичні основи у її світогляді того, що відчува лось і робилось стихійно. Любов Миколаївна, маючи своїх дітей, стоїть иа висоті у- країнської жінки-матері. Поки діти’ малі і вчились — вона вся. у сфері інтересів і потреб ді тей. Керує їх освітою і створює умовини, що причиняються до- •національного виховання дітей. В її хаті говорять завжди укра- їнськоію мовою, що в ті часи було рідкістю. Багато чита'Є ді тям, коли діти були малі, керує підбором книжок, коли ДІТИ! стали доростати. Знайомить ді тей із українським театром. Скріплює релігійні і моральні, тпдв'алини в дитячих душах. Ко ли діти підросли, не спішить віддавати їх до російської шко ли: підготовляє до 3-4 кляси гімназії. Вкупі з чоловіком, вчать дітей, а до деяких пред метів запрошують учителів- фахівців. Дба!Є про вивчення, чужих мов. Окрім своїх дітей Любов Ми колаївна завжди має учнів — .вчить письма або допомагає в науці учням, що вчаться у шко лі. Під час перебування на. се лі продовжує вчити селян. Зби рає здібніших учнів і підготов ляє ДО вчительських ІСПИТІВ:. Була педагогом із покликання: і це своє вміння завжди вико ристовувала. 'Користає з кожної нагоди., щоб українізувати середовище. Коли в м. Лубнах відбуваються, літні вчительські курси, вона- запрошує курсантів до себе, читає їм ,,Гайдахмаків” Шевчен ка при супроводі чарівного ліх таря. А читати вона вміла по* мистецьки. Від її слів відкри вались зовсім нові вартості у мистецькому творі. Коли її діти стали дорослими; і помочі не потребували, то Любов Миколаївна віддалась із щирістю громадським справам. І. світова війна, 1915 р. Із Га личини починають вивозити1 свідомих українців. З сумом зу стрів золотоверхий Київ своїх, братів-заложників, полонених і ранених. Український Комітет, а в ньому свідоме українське' жіноцтво Києва, на чолі я-кого Любов Миколаївна Шульгина
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
