Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
В е л и к а м а т и „Раз добром налите серце ввік не прохолоне . . Минає десять літ, як нас по кинула жінка великого' серця. Любо© Миколаївна Шульгина, відома старшому поколінню ки ян, що добре пам'ятають цю визначну постать. У часі, коли віддаємо пошану матері, при гадаймо цю матір українку, що все життя опікувалась вбогими й обездоленими. Любов Миколаївна народи лась 1. березня 1865 в с. Бурби- но Хорольського пов. на Пол тавщині. Малою дитиною з ро дичами переїхала в с. Сохвіно. того- ж повіту і там провела своє дитинство і -молодість. її батько Микола Устимович по ходив із артистократичної вер хівки повіту, але був великий ліберал, перейнятий ідеями просвітньої філософії, особли во ідеями Руссо. Любив свій на рід і ,при скасуванні кріпацтіва віддав селянам землю без вику пу, що дуже обурило інших ді дичів. Одружився з селянкою, колишньою кріпачкою. Розум на, енергійна, вона взірцево' вела все господарство. Закла дала майстерні, де дітей-сиріт вчила ремесла, даючи їм повне удержання. Отже в родині бать ків усе сприяло для розвитку в дитині тих ,,іскор Божих”, що змалку заложені в душі лю дини. Юна, чутлива дівчина спри ймала всім серцем українську стихію. У Любов Миколаївни вже в юнацтві позначився той життєвий шлях, яким вона про йшла все життя - ШЛЯХ лю- бови і праці для свого народу. Батько дбав про освіту й вихо вання своїх дітей. Тому Любові Миколаївна закінчила в Москві, ґіміназію, що мала програму хлопячих гімназій, дуже добре знала чужі 'мови і поступила в» Києві на Вищі Жіночі Курси. З ранньої молодости захоп лювалась педагогічною пра цею: приїжджаючи на ферії до дому, молода дівчина весь час із школярами. Вчить їх, читає їм, ходить із ними на прогулян ки. 'Перебування в Москві не вплинуло на неї, навпаки, пере буваючи поза Україною, вона ще більше любила сво-є рідне й тужила за ним. Покінчивши гі мназію, проводить цілі дні у ■школі, що її зорганізував і у- держував її батько. Працює ра зом із вчителькою, але круг її навчання поширюється: в пер шій половині дня — діти, по- тім — селянська молодь, а вве- чорі - ДОрО'СЛІ. І ХО'Ч ‘ПІДР’УЧ'НИ- ки були в той час російські, але вона викладала, пояснювала і рюзмоівляла з уч'нями тільки у- країнською моївою. Де могла, ді став а л а у к р аїнс ь к і книж к и, читала дітям і дорослим. Кли- чі народництва 80-ти-х років; спонукали її залишити науку на Вищих Жіночих Курсах у Києві. Вона їде на село послу жити народові - знов продов жує працю у школі. Зустріч із Яіковом Миколає- вичем ІІІуЛЬГИ’НИМ, С'ВІДО'МИМ у- країнцем, членом Старої Гро мади стає для Любов Мико лаїв™ вирішальна — 1887 р. вона одружується з іним. Тоді підводяться теоретичні основи у її світогляді того, що відчува лось і робилось стихійно. Любов Миколаївна, маючи своїх дітей, стоїть иа висоті у- країнської жінки-матері. Поки діти’ малі і вчились — вона вся. у сфері інтересів і потреб ді тей. Керує їх освітою і створює умовини, що причиняються до- •національного виховання дітей. В її хаті говорять завжди укра- їнськоію мовою, що в ті часи було рідкістю. Багато чита'Є ді тям, коли діти були малі, керує підбором книжок, коли ДІТИ! стали доростати. Знайомить ді тей із українським театром. Скріплює релігійні і моральні, тпдв'алини в дитячих душах. Ко ли діти підросли, не спішить віддавати їх до російської шко ли: підготовляє до 3-4 кляси гімназії. Вкупі з чоловіком, вчать дітей, а до деяких пред метів запрошують учителів- фахівців. Дба!Є про вивчення, чужих мов. Окрім своїх дітей Любов Ми колаївна завжди має учнів — .вчить письма або допомагає в науці учням, що вчаться у шко лі. Під час перебування на. се лі продовжує вчити селян. Зби рає здібніших учнів і підготов ляє ДО вчительських ІСПИТІВ:. Була педагогом із покликання: і це своє вміння завжди вико ристовувала. 'Користає з кожної нагоди., щоб українізувати середовище. Коли в м. Лубнах відбуваються, літні вчительські курси, вона- запрошує курсантів до себе, читає їм ,,Гайдахмаків” Шевчен ка при супроводі чарівного ліх таря. А читати вона вміла по* мистецьки. Від її слів відкри вались зовсім нові вартості у мистецькому творі. Коли її діти стали дорослими; і помочі не потребували, то Любов Миколаївна віддалась із щирістю громадським справам. І. світова війна, 1915 р. Із Га личини починають вивозити1 свідомих українців. З сумом зу стрів золотоверхий Київ своїх, братів-заложників, полонених і ранених. Український Комітет, а в ньому свідоме українське' жіноцтво Києва, на чолі я-кого Любов Миколаївна Шульгина
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
