Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НА СВЯТО МАТЕРІ Свято Матері сьогодні, То й твоє, матусю, свято Я тобі з душі бажаю Щастя і добра багато, Жий матусю довго-довго, Не хоруй і не журись! Буть весела і щаслива З мене помочі діждись! Дякую тобі, матусю, За твою любов і труди! Знай, твоя маленька доня Це ніколи не забуде... А як підросту ще трохи І як вернемось до хати — Відпочинеш ти, матусю, А я буду працювати. ВІВЦЯ Одн-ого дня ідучи в .полі я вгледіла вівцю, що наближа лась просто до- мене. Жалібно мекала і пильно дивилась >на ме не. Я ‘не бачила, щоб тварина так поводилась. Наїсінець вона почала відходити, а все повер тала голову, наче звала мене за собою. З цікаіво-сти я пішла за нею. Так ішли ми через поле. Весь час воїна заглядала чи йду і я. Далі .прийшли -на таке місце, де був ставок. Там у воді поба чила я маленьке ягня. Як воно намагалось видряпатись на бе ріг! Та дарма — було за сла бе. Матичзівця стала — чекала моєї помочі. Мені вдалося лягти на беріг, міцно опертись на «рай, ви тягнути руки і схопити малу тварину. Ягня зараз кинулось до1 мами, що притулила йото до себе, наче вхопила в обійми і почала вилизувати. Яким ща стям блищали її очі, що диви лись на мене з подякою! Знов мала своє мале біля себе. Так врятувала своє ягня ця розумна мати-вівця. З французького Л. Л. Р. ЗА УКРАЇНУ Десь за горами, морями, Де пливе Дніпро могутній, Є країна — Україна — Рідний край наш незабутній. Це за Неї — Україну — Каже мама мені часто, — В битві тато мій загинув, Бо хотів для неї щастя. Каже мама, щоб молилась Я щовечора й щорання, Щоб ту нашу Україну Бог позбавив безталання... Але я собі сама вже — (І нікому не хвалюся) — Кожний день ще й по обіді Гаряче за те молюся. О. К о б е ц ь ВІТЕР Перебіг веселий вітер, Зачепившись рукавом, Розгойдав зелені віти Помаранчів за вікном. А в саду он, трохи далі, — Наче хто його просив! — Здув рожевий цвіт міґдалу І доріжку затрусив. До затоки як підскочив, Прапорцем подав сигнал, Кинув піну білим клоччям, Хвилі з берега зігнав. Хвилі з берега не змили, Не взяли на дно, в глибінь. Перемиту, наче з милом, І таку блискучу рінь. Ну, і де тепер подіти Кольорові камінці? Може гратиметесь , діти? То збирайте — ці і ці. Чорнобицька Г. Австралія ТРИ МИСЛИВЦІ Тихо втрьох вони сиділи На причілку хати: Котик Сірий, котик Білий, Котик Волохатий. Потім раптом затремтіли, Як ловці, з утіхи: Три горобчики злетіли Просто в двір із стріхи. Посідали тут близенько Зерен поклювати: Два гладенькі, чепурненькі, А один Кошлаггий... „Я Кошлатого хапаю!“ — Звузив Білий очі, — „А вам тих обох лишаю: Хто якого хоче!" „Ні, не ти, бо я вже цілюсь — Я його впіймаю!" „А насмілься!" „І насмілюсь — Тебе й не спитаю..." „А, такий ти!" —нявкнув Білий, Рявкнув Волохатий... І таке в дворі зчинили — Хоч тікай із хати! А горобчики тим часом Зерен наклювались — Пурх! — знялись усі три разом, І не попрощались! О. Кобець ЯСМІНЧИК У садочок я погляну: Вже травичка до колін. От із піупянків проглянув і розцвівся наш ясмін. Я з віконечка схилюся: — Ти коли розцвів, коли? Мій ясмінчику, мій дусю, гілочку ти нахили! О. Лятуринська
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
