Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НА СВЯТО МАТЕРІ Свято Матері сьогодні, То й твоє, матусю, свято Я тобі з душі бажаю Щастя і добра багато, Жий матусю довго-довго, Не хоруй і не журись! Буть весела і щаслива З мене помочі діждись! Дякую тобі, матусю, За твою любов і труди! Знай, твоя маленька доня Це ніколи не забуде... А як підросту ще трохи І як вернемось до хати — Відпочинеш ти, матусю, А я буду працювати. ВІВЦЯ Одн-ого дня ідучи в .полі я вгледіла вівцю, що наближа лась просто до- мене. Жалібно мекала і пильно дивилась >на ме не. Я ‘не бачила, щоб тварина так поводилась. Наїсінець вона почала відходити, а все повер тала голову, наче звала мене за собою. З цікаіво-сти я пішла за нею. Так ішли ми через поле. Весь час воїна заглядала чи йду і я. Далі .прийшли -на таке місце, де був ставок. Там у воді поба чила я маленьке ягня. Як воно намагалось видряпатись на бе ріг! Та дарма — було за сла бе. Матичзівця стала — чекала моєї помочі. Мені вдалося лягти на беріг, міцно опертись на «рай, ви тягнути руки і схопити малу тварину. Ягня зараз кинулось до1 мами, що притулила йото до себе, наче вхопила в обійми і почала вилизувати. Яким ща стям блищали її очі, що диви лись на мене з подякою! Знов мала своє мале біля себе. Так врятувала своє ягня ця розумна мати-вівця. З французького Л. Л. Р. ЗА УКРАЇНУ Десь за горами, морями, Де пливе Дніпро могутній, Є країна — Україна — Рідний край наш незабутній. Це за Неї — Україну — Каже мама мені часто, — В битві тато мій загинув, Бо хотів для неї щастя. Каже мама, щоб молилась Я щовечора й щорання, Щоб ту нашу Україну Бог позбавив безталання... Але я собі сама вже — (І нікому не хвалюся) — Кожний день ще й по обіді Гаряче за те молюся. О. К о б е ц ь ВІТЕР Перебіг веселий вітер, Зачепившись рукавом, Розгойдав зелені віти Помаранчів за вікном. А в саду он, трохи далі, — Наче хто його просив! — Здув рожевий цвіт міґдалу І доріжку затрусив. До затоки як підскочив, Прапорцем подав сигнал, Кинув піну білим клоччям, Хвилі з берега зігнав. Хвилі з берега не змили, Не взяли на дно, в глибінь. Перемиту, наче з милом, І таку блискучу рінь. Ну, і де тепер подіти Кольорові камінці? Може гратиметесь , діти? То збирайте — ці і ці. Чорнобицька Г. Австралія ТРИ МИСЛИВЦІ Тихо втрьох вони сиділи На причілку хати: Котик Сірий, котик Білий, Котик Волохатий. Потім раптом затремтіли, Як ловці, з утіхи: Три горобчики злетіли Просто в двір із стріхи. Посідали тут близенько Зерен поклювати: Два гладенькі, чепурненькі, А один Кошлаггий... „Я Кошлатого хапаю!“ — Звузив Білий очі, — „А вам тих обох лишаю: Хто якого хоче!" „Ні, не ти, бо я вже цілюсь — Я його впіймаю!" „А насмілься!" „І насмілюсь — Тебе й не спитаю..." „А, такий ти!" —нявкнув Білий, Рявкнув Волохатий... І таке в дворі зчинили — Хоч тікай із хати! А горобчики тим часом Зерен наклювались — Пурх! — знялись усі три разом, І не попрощались! О. Кобець ЯСМІНЧИК У садочок я погляну: Вже травичка до колін. От із піупянків проглянув і розцвівся наш ясмін. Я з віконечка схилюся: — Ти коли розцвів, коли? Мій ясмінчику, мій дусю, гілочку ти нахили! О. Лятуринська
Page load link
Go to Top