Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Із міжнароднього ґрунту Серед ряду міжнародніх жі ночих організацій нам треба вирізнити' три, що проклали шлях. Це є Міжнародня Жіноча. Рада, Міжнародній Жіночий Союз і Міжнародня Ліга Мира і Свободи. (Вони були перші, іцо> дійшли до .сили і значення і воїни надали зміі-ст і «напрям: дальшим організаціям. Тому їх треба коротко схарактеризува ти, коли хочемо зрозуміти той грунт, -на якому вони діють. Ініціятива до створення Між- народньої Жіночої Ради ви йшла з Америки. Тутешні діяч ки задумали створити пред- став'нитвю, що обєднувало б існуючі організації в різних країнах. їх програма зводилась, до: а рб і тр>а жу -в м і ж на р од н і х конфліктах, рівних політичних прав для жінок і однакової моралі для мужчин і жінок. Засоби діяння МЖР були — мобілізація жіноцтва, домаган ня й петиції, заходи при помочі акцій, допомога урядові в -пе реведенні різних програм, реа гування на кривду і суспільне, лихо. Це все мирні засоби де мократичного світу, яким МЖР ішла повільно', але певно- до ці лі. Та по 15 роках такої праці цей шлях показався за повіль ним певній групі діячок. Ан глійки хотіли приспішити пра во голосування для жінок. Во ни відокремились їв 1902 р. у Міжнародній Жіночий Союз (Суфраж), ідо (постановив со бі Здобути право1 голосування. їх засоби у боротьбі були більш радикальні. Воїни були рішучі і -вимогливі й івидвигали свої домагання «є так умірко- вано й оглядно. Невідомо як пройшла б їх боротьба, коли б їх заходи не перервала перша світова війна. Та не перервала взаємин. У 1915 р. в Газі зїжджаються діяч ки з обох груп і «в протесті про ти цього суспільного лиха — творять третю міжнародню цен тра лю — Міжнародню Ліґу Ми ра і Свободи. Постає жіноча організація, що має реагувати на .всі лиха, що їх приводить із собою війна, має дбати про запобігнення війні, має роз- сліджувати й поборювати всі завогнення, що дають почин війнам. І в повоєнному розбит ті її кличі розростаються до ве ликого значення. Ці три централі постали в короткому відступі кільканад цяти літ із діячок майже тієї самої генерац/ії. Вони -надихані тією самою ідеологією і стану ли на тій самій плятформі — а різнились від себе тільки засо бами, а подекуди й цілями. А що їх ворушили визначні інди- відуальности, що опирались об ширші маси жіноцтва, то вони дійшли вкоротці до великого значення, яке частинно зберіга ють і до1 тепер. Всі дальші ор ганізації, що постали пізніше, мають на собі їх відгіечаток. Війна принесла жінкам право голосування у багатьох країнах. Та показалось, що це право го лосування, до якого так завзя то змагали дві перші міжнарод ні організації — це тільки пер ший .крок до цілі. Щойно тепер розстелилось перед жіноцтвом велике поле праці. Саме пізнан ня тих громадських 'оправ, знай дення свого становища до них, вимагає великої енергії й пере- настаївлення. І в висліді бачимо — поста ють нові жіночі міжнародні ор ганізації. Вони мають за ціль піддержку жіночої освіти, як Т-во Жінок-Унїверсантак, пле кання й оборону станових інте ресів, як Т-во Жінок-Фармерок, поглиблення й оборону інтере сів матері, яік Світовий Рух Ма терей. Наймогутнішою з них є Т-во Жінок-Професіоналісток, що обєднує заробково працю ючих жінок та дбає про оборо ну їхніх інтересів. Деякі з них своєю силою й завзяттям може й перевищують давніше згадані організації. Та всі вони — як вірні дочки своїх матерей — в і д зн а ч аютьс я тим и с ам им и прикметами, бо побудовані на тій самій підставі. 1. Головною рушійною си лою, що спонукала піонерок жіночого руху до обєднання, була тяга до свободи. В імя цієї засади вони клали натискна свобьдний розвій сво їх організацій. Вони памятали, що молодого руху не слід звя- зувати з якоюнебудь іншою су спільною чи політичною течі єю-, яка могла б приглушити його голос чи викривити його шлях. Тому самостійність і пря мота лінії — є одною з засад- ничих прикмет перших м.іжна- родніх організацій. Пізніші ор ганізації в дечому відступили від того, бо часом звязані з я- коїссь сестриною громадською організацією, як папр. Т-во Жі нок-Фармерок. Але впоєне їм у засаді поняття зберігання жіно чих інтересів залишилось їм у великій мірі і його проводять вони у своїй внутрішній спів праці. 2. Тісно з першою прикметою звязана й друга. Це п о н а д- Свою обїздку по осередках ЗДА й Канади Олена Лотоцька, містоголова СФУ ЖО, закінчила дня 5. лютого виступом у Торонті. На світлині: Олена Лотоцька промовляє. На сцені президія Комітету Українок Канади. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
