Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Із міжнароднього ґрунту Серед ряду міжнародніх жі ночих організацій нам треба вирізнити' три, що проклали шлях. Це є Міжнародня Жіноча. Рада, Міжнародній Жіночий Союз і Міжнародня Ліга Мира і Свободи. (Вони були перші, іцо> дійшли до .сили і значення і воїни надали зміі-ст і «напрям: дальшим організаціям. Тому їх треба коротко схарактеризува ти, коли хочемо зрозуміти той грунт, -на якому вони діють. Ініціятива до створення Між- народньої Жіночої Ради ви йшла з Америки. Тутешні діяч ки задумали створити пред- став'нитвю, що обєднувало б існуючі організації в різних країнах. їх програма зводилась, до: а рб і тр>а жу -в м і ж на р од н і х конфліктах, рівних політичних прав для жінок і однакової моралі для мужчин і жінок. Засоби діяння МЖР були — мобілізація жіноцтва, домаган ня й петиції, заходи при помочі акцій, допомога урядові в -пе реведенні різних програм, реа гування на кривду і суспільне, лихо. Це все мирні засоби де мократичного світу, яким МЖР ішла повільно', але певно- до ці лі. Та по 15 роках такої праці цей шлях показався за повіль ним певній групі діячок. Ан глійки хотіли приспішити пра во голосування для жінок. Во ни відокремились їв 1902 р. у Міжнародній Жіночий Союз (Суфраж), ідо (постановив со бі Здобути право1 голосування. їх засоби у боротьбі були більш радикальні. Воїни були рішучі і -вимогливі й івидвигали свої домагання «є так умірко- вано й оглядно. Невідомо як пройшла б їх боротьба, коли б їх заходи не перервала перша світова війна. Та не перервала взаємин. У 1915 р. в Газі зїжджаються діяч ки з обох груп і «в протесті про ти цього суспільного лиха — творять третю міжнародню цен тра лю — Міжнародню Ліґу Ми ра і Свободи. Постає жіноча організація, що має реагувати на .всі лиха, що їх приводить із собою війна, має дбати про запобігнення війні, має роз- сліджувати й поборювати всі завогнення, що дають почин війнам. І в повоєнному розбит ті її кличі розростаються до ве ликого значення. Ці три централі постали в короткому відступі кільканад цяти літ із діячок майже тієї самої генерац/ії. Вони -надихані тією самою ідеологією і стану ли на тій самій плятформі — а різнились від себе тільки засо бами, а подекуди й цілями. А що їх ворушили визначні інди- відуальности, що опирались об ширші маси жіноцтва, то вони дійшли вкоротці до великого значення, яке частинно зберіга ють і до1 тепер. Всі дальші ор ганізації, що постали пізніше, мають на собі їх відгіечаток. Війна принесла жінкам право голосування у багатьох країнах. Та показалось, що це право го лосування, до якого так завзя то змагали дві перші міжнарод ні організації — це тільки пер ший .крок до цілі. Щойно тепер розстелилось перед жіноцтвом велике поле праці. Саме пізнан ня тих громадських 'оправ, знай дення свого становища до них, вимагає великої енергії й пере- настаївлення. І в висліді бачимо — поста ють нові жіночі міжнародні ор ганізації. Вони мають за ціль піддержку жіночої освіти, як Т-во Жінок-Унїверсантак, пле кання й оборону станових інте ресів, як Т-во Жінок-Фармерок, поглиблення й оборону інтере сів матері, яік Світовий Рух Ма терей. Наймогутнішою з них є Т-во Жінок-Професіоналісток, що обєднує заробково працю ючих жінок та дбає про оборо ну їхніх інтересів. Деякі з них своєю силою й завзяттям може й перевищують давніше згадані організації. Та всі вони — як вірні дочки своїх матерей — в і д зн а ч аютьс я тим и с ам им и прикметами, бо побудовані на тій самій підставі. 1. Головною рушійною си лою, що спонукала піонерок жіночого руху до обєднання, була тяга до свободи. В імя цієї засади вони клали натискна свобьдний розвій сво їх організацій. Вони памятали, що молодого руху не слід звя- зувати з якоюнебудь іншою су спільною чи політичною течі єю-, яка могла б приглушити його голос чи викривити його шлях. Тому самостійність і пря мота лінії — є одною з засад- ничих прикмет перших м.іжна- родніх організацій. Пізніші ор ганізації в дечому відступили від того, бо часом звязані з я- коїссь сестриною громадською організацією, як папр. Т-во Жі нок-Фармерок. Але впоєне їм у засаді поняття зберігання жіно чих інтересів залишилось їм у великій мірі і його проводять вони у своїй внутрішній спів праці. 2. Тісно з першою прикметою звязана й друга. Це п о н а д- Свою обїздку по осередках ЗДА й Канади Олена Лотоцька, містоголова СФУ ЖО, закінчила дня 5. лютого виступом у Торонті. На світлині: Олена Лотоцька промовляє. На сцені президія Комітету Українок Канади. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
