Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
По шаблях успіху Сценічне мистецтво тісно звя- зане з життям. Воно' промовляє зрозумілими засобами, воно- відзеркалює те, що- кругом нас. І тому воно найлегше виростає з грунту, і звязане з ним. Такі думки приходять, слід куючи за сценічним шляхом Лі дії Крушельницької. Недавні її креації — Бояриіні, Ельміри у „Тартюфі” і Христини в „Пере саджених квітах” — це немов щаблі у ньому. 1 щоб їх належ но зрозуміти, треба перекину тись думками ще дальше взад. Криниця. Заля Сокола випов нена вщерть. На сцені йде „За порожець за Дунаєм”, постав лений аматорськими силами. На перший плян вибивається О- дарка-Крушельїни'цька, що й бу ла режисером вистави. Темпе рамент, голосовий 'вишкіл, сце нічна рутина зраджують фахо ву акторку. І застановляє гра. Бо з усіх Одарок, які довелось, тут і там бачити й чути, кожна кладе натиск на співучий ви ступ. А тут крізь милозвучність голосу пробивається й нерв по статі, що» відтворена з внутріш ньою силою і переконливістю. А потім — „Бояриіня”! Горда дівчина, яку доля веде з соняш- ного півдня на холодну північ. Та не тільки невзгодини підсон ня підкошують її, а недоля її батьківщини, що здаїна на по талу хижака-сусіда. І ввесь цей шлях — від її сміливого пер шого кроку, аж до хвилини, ко ли вона знеможена відходить із життя — Крушельницька стара лась відтворити по-новому. І по-сво!єму. Бо в складному об разі тієї жінки кожна акторка знайде свою окрему розвязку. Та між цими обома вистава ми лежав шлях довгих шукань. Ліда Крушельницька розказує про те у своїй гардеробі, здій маючи грим. — Первісно я вчилась співу у Львівській консерваторії. Я любила музику й коли мріяла про театр, то тільки у звязку з вокальним мистецтвом. І коли пізніш довелось мені жити у Станиславові, то в тамошньому театрі я й дебютувала. Та війна перешкодила систематичним виступам. Живучи у Криниці, я мала змогу організувати ама торські вистави, з яких Ви й од ну бачили. Правда, я дбала про добрий їх рівень та це не було- те, чого хотілось. — Перелетно я зустрілась із Студією Гіірняка і Доброволь- ської у Відні. Та дальша ман- Лідія Крушельницька дрівка нас розірвала. Вже по війні, живучи в Австрії, я уві йшла у театральний круг Ганни Совачевої. У Зальцбургу ми. ставили „Морозенка”, „Ясні зо рі” та подібні неси. Та там за знала я великого поштовху: я взяла участь у театральній шко лі зальцбурзького фестівалю. Ця велика нагода, що- збирає мистців з усього світу, щоб від творити твори австрійських му зик і драматургів, дала мені ба гато спонук. Я була одинокою українкою між групою студен тів і праця проф. Сальваті над нами та його вказівки відкрили мені погляд на сучаснс драма тичне мистецтво. — А потім .Ню Йорк і Теа тральна Студія. Перші мої ви ступи звязані з ,,Лісовою Піс нею”, де я грала Русалку. Даль ше роля Оришки в „Пошились у дурні”, а потім, коли Студія розвязалась - „Бояриня”, яку згадуєте. А пізніш Український Театр в Америці і Ельміра та Христина. Це вже дальші етапи. Ельмі ра — ота приманлива молодич ка, що повинна відкрити своє му чоловікові справжню вдачу Тартюфа — особливо цікаво вийшла у Крушельницької. О- блудний світ середовища, що все щось (Прикриває! її погляд і рухи говорили більше, як сло ва, але й вони недоговорювали саме стільки, як було потрібно. І довкруги неї згущувалась ат мосфера непорозумінь та ін триг. У „Пересаджених квітах” не було цього одностайного тла, на якому вона могла заблисну ти. Ну, й не було таких май стерних партнерів, як у „Тар тюфі” — Гірняк і Чолган. Але ломимо того Крупіельницька видобула з Христини образ сен тиментальної дівчини, що, не зважаючи на томлиіві діялоги першого акту, все ж таки ви йшла життєво правдивою. — Багато завдячую режисер ській праці Олімпії Доброволь- ської, каже артистка. Щойно під її проводом я усвідомила собі, як глибоко- люблю сцену і що можу видобути з кожної ролі. Коли б не війна та інші життєві умовини, то може й скорше дійшла б я до певних даних. Та й так я вдячна, що* мені пощастило тепер під її проводом працювати. Велику силу має сценічне ми стецтво! Ось який висновок із нашої розмови, що могла ще продовжуватись. Та немає ча су! Бо завтра чекає праця, а потім нові вистави... Л. Бура ОСОБИСТЕ Зприводу важкого горя, що його зазнала господарська ре ферентна СУА п. Анна Сивуляк через смерть свого дружини бл. п. Михайла Сивуляка, вислов лює їй щире співчуття Гол. Управа СУА
Page load link
Go to Top