Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
іманекени, на місце яких мож на б поставити автомата для своєчасних оплесків пропози ціям комуністичної -верхівки. На закінчення хочу додати, що хоч і .користувалась я здо бутками жіночого руху, проте все життя мусіла боротись із людським консерватизмом за: свої досягнення. І надалі допо може нам, як до .визволення У- країни, так і до належного міс ця жінці тільки жіноча освіта. Вона допоможе нам добре ви конати жіночі обов'язки і вихо вати молоде покоління — осно ву нації. Олена Трофимовська Звірі (Закінчення зі стор. 6) СТИ'М 'СКіЛЄіПІ.ННЯ!М скель проне слось грізне гарчання >ведмедів. Луною .вдарило в серце і зані міло. Із-за звороту, з ранкової 'мли висунулись страшні голови З'В ІрІіВ . В очах збентеженої матері блиснув жах. Про:пала! — май нула думка і злякаїно (подиви лась у «прірву. Тікати взагалі неможливо, руки й ноги трем- т і л и, в ід М ОБ л я л ис ь р ух ати с ь. Закаменіло стояла і івперто ди вилась на ведмедів. Міцно при тиснула ідо «себе дитиіну, думкою полетіла до неба. Дитина зойк ну л а, idгтуїти ви о з ак р и ч а л а смертельним голосом. Звірі зупинились і на мить розгубились. Потім ведмідь 0 - скалив гострі зуби і наближав ся до жінки. Раптом (ведмедиця піднялась на задні ноги, перед німи ланами зупинила ведмедя і дивно загарчала. Ведмідь став. П о в-а г ав ш ис ь ліг, в и п р о с т а в - шиїсь уздовж вузької стежки, підібгав під себе хижу морду, прикрив передніми лаіпами при мружені очі. Ведмедиця обе режно лягла на 'його зверху. Жінка заніміло стежила, тепер хвилюючись підійшла, ступила ногою на м:яку спину ведмедиці і перелізла :на протилежний бік. Звірі лежали не «в о рохну впійсь. Піднялась іна стежці, оглянулась на зівірів. Купа лежала наче мертіза. Жінка відійшла за зво рот і оглянулась ще раз. Ведме диця підвелась, за нею ведмідь і обоє пішли далі своєю доро гою. Тіло жінки тіпалось, вона го лосно славила Аллаха, ніжно пригортала дитину, спішила до міста. Материнською щирістю була вдячна -ведмедиці. Це ж бо й у неї прокинулась м*ати від викрику дитини. Той зойк не порочного немовлятка розбу див материнство. Зойком дити ни порозумілись матері, немов особливим звіринно-людським есперанто. І вони пропустили через себе її з дитиною без пе решкоди — думала жінка і те пер із розспіваною душею по спішала до міста. Лікар прийняв її без затримки. Оглянув дити ну і дав упорск. — Щастя ваше, що вчасно прийшли, пів години запізнен ня коштувало б дитячого жит тя, - ствердив лікар після по даної допомоги. — Це сам Аллах мене спря мував короткою дорогою до вас і він* же вдруге івріятував життя, — відповіла жінка і спо кійно (повернулась додому. — Як здоров'я дитини? — на порозі саклі чоловік запитав жінку. — Жиіве, дякуючи ведмедиці, а здорове, завдяки лікареві і з ласки Аллаха, — журно-радіс- і - іи м тоном відповіла. — Що за ведмедиця? Де ти її бачила? — жваво запитав він і в його очах блиснули вогники. —- Двох здибала на вузькому проході біля скелі. Вони не тільки не зачіпили, а навіть пропустили через свої спини і я вчасно прибула в місто, — збурхано-радісним тоном опо відала. Чоловік уже не слухав. — Пусте, — думав він. Хутко одягнув черкеску, причепив го стрий кинджал до пояїса, зняв з гвіздка рушницю, оглянув на бої і спрямувався до дверей... — Ти куди? — збентежено впало з уст жінки. — За ведмедями, — спокійно відповів, ■— хутро на зиму тобі та синові буде. — Не смій! — гостро верес нула і відібрала від нього руш ницю. Чоловік розгублено зупинив ся, покірно схилив голову, мля- НОВІ ВИДАННЯ Докія Гуменна: Багато неба. Збірка нарисів. Обєднання У- країнських Письменників „Сло во”, Ню йорк, 1954. Обкладин ка Любомира -Кузьми. Ст. 236. Ціна 2.50 дол. У ряді нарисів, вільно1 упо рядкованих, Докія Гуменна пре зентує нам Америку. Від пер ших несміливих кроків на зем лі Вашінґтона, де ще навмання, їхалося автобусами („Аби не злочин”) до „безконечної ас фальтової стрічки”, що веде вздовж південного кордону. В різних видах, у різних формах зустрічаємо тут американське життя. Включно до сторінки, ЩО' її ніколи не зрозуміють мешканці великих міст — інді анської резервації Чірокі. А може це й є суттю цієї книжки. Знавці кажуть, що тре ба жити в Америці 15 літ, щоб її збагнути. Отже не можна сподіватись, що 22 нариси від крили нам усі „обличчя велет ня”, що йому на імя ЗДА. Та нарис „Чірокі” ворушить певні струни в нашій душі. Це стра- цальна дорога-племени, що зма галося три століття. Та під на пором залізного віку впав камя- ний. Прекрасна лекція, як істо рія поступає з довірливим на родом, що в своєму розвою зо стається позаду. А поза тим мандруємо з ав торкою по всіх її стадіях. Усю ди вона опирається об україн ську людину і це допомагає нам знайти разом із нею „багато не ба”. Бо всюди — чи та людина Івивчає грунт Солоного Озера, чи студіює в каліфорнійському університеті, вона шукає того неба, іцо. їй ДО' 'прожитку таке потрібне. І в вулицях Вашинг тону вона знаходить шматок; Києва і в ін д іа н с ь к ій „дорозі сліз” ев'ою незавидну долю. Вперше бачимо цей світ, крізь уяву мистця перепуще ний. І ми вдячні авторці за цю спробу, іцо допомагає нам зна йти „багато неба” у нашій сірій дійсності. Л. Б, во відчепив кинджал і скинув черкеску. На цей раз він послу хав жінки. Зосим Домчук Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
