Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У 70-ліття жіночого руху На нашу анкету Д-р Ніна Синявська, Ню йорк Дочка визначного українсько го вченого—Ніна Сиіжвська ма ла корисні умовини для духово го розвитку. Дитячі й юнацькі її роки пройшли у Києві. Пізні ше працювала як інженер-хемік у науково-дослідних інститу ціях у Ленінграді. Свою спе- ціяльну освіту завершила док- торатом у Мюнхені. Коли пере їхала до Канади, зразу ж стала працювати у своєму фаху. Д-р Ніна Синявська цікавить ся також проблемами жіночого руху. Перебуваючи у Вінніпегу, вона належала до сиівоснов- ниць журналу „Жіночий Світ“, що його видає Організація У- мраіно'к Канади. Увійшла у вза ємини з Канадійським Т-вом Жінок-Універсанток, а тепер на- вязує тут подібний контакт. Не можу сказати, щоб під час науки або фахової праці я зустрічала якінебудь труднощі через те, що я жінка. Справа в тому, що часи мого навчання у високій школі і пізнішої праці припадають на 30-ті й 40-ві p.p. отже час, коли вже не робило ся формальної різниці між фа хівцями обох статей. Зате на голос і то дуже гострий робле но на 'моменті партійної чи комсомольської приналежно- сти, соціяльному походженні та на тому, в якій мірі моло да людина просякнута „совєт- ською ідеологією" — себто безкритично сприймає довко лишнє життя та чи не виявляє нахилу до бунту проти холоду, голоду і духового убожества совєтської рутини. Та хоч я користувалася усіми вигодами рівноправя в освіті, проте була свідома того, що во но виборене попередніми поко ліннями. Моя мати була у свій час студенткою Бестужевських курсів, з яких вийшло чимало педагогів і громадських діячок, як Лідія Іванівна Садовська, Марія Сергіївна Лещінська, Ма рія Павловна Юркевич (курси Лесгафта) та інші. Вона й роз казувала мені багато про труд нощі тих часів та запал із яким їх поборювали. Що ж до питання зрівняння прав мужчини й жінки у совєт- ській конституції — то як і в інших пунктах конституції, да лі голосних обіцянок не пішло. В умовинах постійного роздо бування шматка хліба, жінка, як дружина й мати, має подвійне якщо не потрійне навантажен ня, що само собою, поменшує її можливості як фахівця. Тому в совєтських умовинах небагато жінок могло присвятити себе суто технічним чи науковим проблемам. Хіба — коли хтось зрікся особистого життя, або мав якісь виїмкові життєві у- мовини. Друга причина меншої видат- ности жінок-фахівців я вбачаю в основі самої жіночої психіки, що (як правило) має менше на хилу до абстрактного мислення та творчої ініціятиви. Але з тих правил бувають і вийнятки. То му й пишаємось у нашій науці такими іменами, як Олена Ку рило, мовознавець, Наталя Ва- силенко - Полонська, історик, та багато інших. Як виявляють себе жінки у хемії? — питаєтесь. На сучасно- ному степені розвитку хемія яв ляє собою цілий комплекс наук, що охоплює майже всі ділянки реального життя. Теоретична і практична хемія — це невичер- пальна скарбниця чудес, які сподіваймося, в недалекому майбутньому, будуть викори стані у щоденному житті лю дини. В часи штучного розщеп лення атому те, що вчора зда валось чудом, завтра може ста ти звичайним явищем. І в цьому поході можемо відмітити світлі жіночі імена. Одна з перших ви нахідників радіоактивних речо вин — це Марія Склодовська- Кюрі, а при дослідах над роз щепленням атому відзначилась Ліза Майтнер. В експериментальній хемії — на хемічних виробництвах, в на уково-дослідних інститутах за- труднено багато жінок. Техніч- д-р Ніна Синявська ні моменти проведення експери ментів у лябораторних машта- бах дуже добре відповідають фізичним і психічним даним жінки. Там, де ходить про ве лику точність, акуратність і певну рутинність роботи — жін- ки-хеміки далеко перевищають мужчин. Так само це стосується аналітичної хемії, де мужчини виглядають здебільшого до сить безпорадно серед гори тонкого хемічного посуду. Ваше третє питання „Різниця у становищі жінки-фахівця на заході, а в підсовєтських умо винах" каже мені призадума- тись. Правду кажучи, на заході Европи я фахівців-жінок у тех нічних галузях не стрічала, хоч педагогів і медичних робітників там багато. Засадничо можу сказати, що в західній Европі жінка значно міцніше привяза- на до родини моральними і ма- теріяльними моментами. Також і добробут довоєнної Евроии причинився до того, що не було особливого стимулу набувати вищого фахового знання, як засобу заробітку. Одначе тому, що немає правил без вийнятків, і в західній Европі були жінки, що розглядали справу освіти не тільки як реальний шматок хліба — але і як певне духове багатство, що формує широке світосприймання і підносить вартість людської особистости.
Page load link
Go to Top