Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
На Гуцульщині У 1951 і 1952 pp. „Наше Жит тя" подало опис полтавського народнього строю, що став у нас репрезентаційним. Та ви явилось, що зацікавлення на роднім убранням у нас ширше. Покази народньої ноші, що пройшли у великих центрах, показали його у всій красі й різнородності. І тому хочеться тепер зглибити регіональні від міни, що з них кожна має своє окреме обличчя. Перший опис обіймає Гуцуль- щину, як найцікавіший стрій західньої України. Гуцули за мешкують Карпати між рі'ка- ми Солотвиною, Сучавою і Ти сою. Тим самим вони поділе ні між три українські області — Галичину, Буковину й Закар паття. До першої світової вій ни ці три частини удержували з собою живі взаємини і тому їх вбрання виказує лиш невеликі різниці. Перша світова війна поділила гуцулів між три дер жави й це припинило між ними торговельні і товариські звязки. Одначе в тому часі народне вбрання вже було устійне-не, а навіть підо впливом міста по чало занепадати. Найкраще во но збереглось на буковинсько му боці, де були для цього від повідні умовини. Гірський клімат та випасова господарка обумовили сирі вець, з якого робиться цей одяг. Лен, вовна, шкіра та ба раняче хутро — це складові ча стини його. Кожна з них міцна й солідна, щоб хоронити в не году та довго служити. Складові частини одягу та кі ж, як по всій Україні. Це за вій голови, намисто, сорочка, обгортка, взуття і верхнє вбрання. Але при тих самих за- садничих рисах, на Гуцульщині всі ці предмети набирають осо бливих форм, які так дуже від різняють їх від інших. Велике значення має зачіска. Дівчата заплітають волосся у будень в одну косу, що спадає на спину. Святочна зачіска да леко складніша. Тоді ділять во лосся на дві коси, починають заплітати їх понад вухом і зра зу доповнюють їх „уплітками” з кольорової волічки, а зверху прибирають мідяними ґудзика ми (,,пуговицямии). Так штуч но заплетені коси („бовтиці") півколом прикріплюють ззаду. Гуцульська мслодичя у свптзчному вбранні. На голові широко гювяз&на хустка, на шиї багате намисто. „Писаний44 киптар і низом вишивана ссрочка. Хутряна безрукавка „киптар14 багато прикрашена зубцями з кольорової шкіри, волічкою й мідяними ґудзиками. Дівчина-віддаииця повязує го лову ще „чільцем", себто сму гою мідяних бляшок над чолом та доповнює його дальшими пасмами волічки. Так її голова багато й кольорово прикраше на й вона пишною павою виріз- нюється серед гурту жінок. Заміжня жінка зберігає в ос новному цю зачіску. Вона й да лі переплітає коси волічкою, щоб вони добре обійшли голо ву та щоб завязка на них добре лежала. Та вона вже не сміє за чіски показати. Бо коли в ве сільній церемонії їй „покрили" голову, тоді вона вже завжди ходить повязана і тільки зпе- реду кілька кучериків пригаду ють кольор її волосся. Голову заміжня гуцулка по вязує хусткою, а для святочних нагод і білим рушником. Та ці білі завої вже тільки зрідка по дивувались. А в квітчастих ху стках любувалось гуцульське жіноцтво! Великі, шаляновї з червоним, зеленим і помаранче вим тлом були найбільш поши рені. Щоб ця хустка добре ле жала, спершу гуцулка завязу- вала імалу. А щойно потім ішла роскішна, парадна, півтори-ме-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
