Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
На Гуцульщині У 1951 і 1952 pp. „Наше Жит тя" подало опис полтавського народнього строю, що став у нас репрезентаційним. Та ви явилось, що зацікавлення на роднім убранням у нас ширше. Покази народньої ноші, що пройшли у великих центрах, показали його у всій красі й різнородності. І тому хочеться тепер зглибити регіональні від міни, що з них кожна має своє окреме обличчя. Перший опис обіймає Гуцуль- щину, як найцікавіший стрій західньої України. Гуцули за мешкують Карпати між рі'ка- ми Солотвиною, Сучавою і Ти сою. Тим самим вони поділе ні між три українські області — Галичину, Буковину й Закар паття. До першої світової вій ни ці три частини удержували з собою живі взаємини і тому їх вбрання виказує лиш невеликі різниці. Перша світова війна поділила гуцулів між три дер жави й це припинило між ними торговельні і товариські звязки. Одначе в тому часі народне вбрання вже було устійне-не, а навіть підо впливом міста по чало занепадати. Найкраще во но збереглось на буковинсько му боці, де були для цього від повідні умовини. Гірський клімат та випасова господарка обумовили сирі вець, з якого робиться цей одяг. Лен, вовна, шкіра та ба раняче хутро — це складові ча стини його. Кожна з них міцна й солідна, щоб хоронити в не году та довго служити. Складові частини одягу та кі ж, як по всій Україні. Це за вій голови, намисто, сорочка, обгортка, взуття і верхнє вбрання. Але при тих самих за- садничих рисах, на Гуцульщині всі ці предмети набирають осо бливих форм, які так дуже від різняють їх від інших. Велике значення має зачіска. Дівчата заплітають волосся у будень в одну косу, що спадає на спину. Святочна зачіска да леко складніша. Тоді ділять во лосся на дві коси, починають заплітати їх понад вухом і зра зу доповнюють їх „уплітками” з кольорової волічки, а зверху прибирають мідяними ґудзика ми (,,пуговицямии). Так штуч но заплетені коси („бовтиці") півколом прикріплюють ззаду. Гуцульська мслодичя у свптзчному вбранні. На голові широко гювяз&на хустка, на шиї багате намисто. „Писаний44 киптар і низом вишивана ссрочка. Хутряна безрукавка „киптар14 багато прикрашена зубцями з кольорової шкіри, волічкою й мідяними ґудзиками. Дівчина-віддаииця повязує го лову ще „чільцем", себто сму гою мідяних бляшок над чолом та доповнює його дальшими пасмами волічки. Так її голова багато й кольорово прикраше на й вона пишною павою виріз- нюється серед гурту жінок. Заміжня жінка зберігає в ос новному цю зачіску. Вона й да лі переплітає коси волічкою, щоб вони добре обійшли голо ву та щоб завязка на них добре лежала. Та вона вже не сміє за чіски показати. Бо коли в ве сільній церемонії їй „покрили" голову, тоді вона вже завжди ходить повязана і тільки зпе- реду кілька кучериків пригаду ють кольор її волосся. Голову заміжня гуцулка по вязує хусткою, а для святочних нагод і білим рушником. Та ці білі завої вже тільки зрідка по дивувались. А в квітчастих ху стках любувалось гуцульське жіноцтво! Великі, шаляновї з червоним, зеленим і помаранче вим тлом були найбільш поши рені. Щоб ця хустка добре ле жала, спершу гуцулка завязу- вала імалу. А щойно потім ішла роскішна, парадна, півтори-ме-
Page load link
Go to Top