Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НАШЕ ЖИТТЯ РІК XII. ЧЕРВЕНЬ, 1955 Ч. 6 Використаймо вакації! (Матерям під розвагу) Ще кілька днів і скінчиться шкільний рік, а з тим почнуть ся вакації, іна які ждуть і бать ки і діти. Діти вже мають до сить навчання. Хочуть чогось нового. їх іманить сонце, вода свобода. Прагнуть заслуже ного відпочинку. Перед батька ми стає питання, як виповнити дітям час вакацій, щоб відпо чинок не перемітився у безділ- ля, а використаний нляїново приніс усіпіхи і в розвою фізич- ніім і духовім дитини. І перед матірю-уікраїїнкою ви ринають спогади з її дитячих і юнацьких літ. Вона пригадує собі скільки втіхи і вражень приносив їй вакаційний час. У гурті своїх ровесниць відбува ла прогульки й мандрівки. У спільних невигодах вживались. І вчились любити Україну та гартували сили, щоб станути до боротьби за неї. Мимоволі перебігає думками до своїх дітей. Тут щось не так. її діти не є такими, як вона бу ла в тому віці. Може й те, що вони народились на чужині, а може й те, що інший тепер стиль життя. Так, вони інші, як вона була. Але це не звільняє її, матері, від обовязку, дати їм хоч уяву того, що вона колись у дитинстві переживала. А щоб зрозуміти як слід це все, вона лине думками на У- країну. Вже більше тридцяти років ворог виховує молодь без Бога і в (несвідомості свого національного „-я". А тепер зав дає їй найважчого удару, від риваючи її від рідного кореня. Бо молодь, жа вимагає ще б атьк івськ о г о пр о воду, ви в о - зить ген ііз України заселювати дикі степи Казахстану. Не мо гли знищити України поліцій- ними методами, то пробують ще одного способу, жахливі шого в наслідках. По,збавляють її квіту, виривають її -корінь. І в обличчі того ростуть обо- вязки матері-українки на емі грації. Наші діти призначені Богом на збереження фізичне. І враз із тим треба впоїти їм і те духове, що Бог і Україна від них вимагає. Мусимо викори стати кожну нагоду на те, щоб наші діти не забули України. Хто зна, чи не стануть вони ко лись вирішним чинником у бо ротьбі, чи не залежатиме від них відбудова Батьківщини? На це власне й маємо вико ристати двомісячний час вака цій. Вислати дитину на табір, де вона під вмілим оком вихов- ника буде плекати все те, що в ній запалить любов до рідного краю. Де вона заправиться до життя у таборовому гурті. Де воша між своїми ровесниками позбудеться комплексу менше- вартости та засвоїть при гутір- ках чи грах знання у.країно- зн авс тв а. Набере с в ідо м о сти, що вона є членом хоч тепер поневоленої, але великої і слав ної в минуле спільноти. Всі ми пам'ятаємо такі зустрі чі з власного дитинства. Всі, що колись таборували чи ман дрували верхами гір, до нині згадують фрагменти з того життя. Ще й нині маємо друзів, що їх придбали при тій нагоді. Наші виховники ще й нині ма ють місце у наших серцях і глибоку пошану, як ті, що по казали нам шлях у житті. В Америці майже в кожній родині ситуація така, що бать ки працюють. І діти на час ва кацій є властиво без опіки. А ту опіку, получену з вихован ням, із побутом на свіжому по вітрі, сонці та чистій воді да ють літні табори. Не відмов ляймо нашим дітям цієї мож ливосте! Не відмовляймо їм ро мантики у перебуванні з при родою, яка у сполуці з випро буваними засобами виховання школить характери. А Україні тепер, як ніколи треба сильних і мужніх характерів! О. К. .• . шшшш ш
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
