Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ще раз підсумки 70-ліття До статті з ч. З, 1955 п. н. „Підсум ки 70.ліття“ дістали ми відгук нашої співробітниці, що окрім позитивних насвітлює також деякі негативні мо менти нашого жіночого руху. Пода ємо її міркування в порядку ди скусії. Цього рО'ку — за вказівками СФУЖО — весь організований жіночий 'світ (відзначив сімдеся ті роковини постання україн ського жіночого руху. Та ледве чи хггонебудь підрахував наші осяти й втрати за цей довгий час. Як бачимо із ще ненаписа ної історії українського жіно чого руху, від «самих початі в її але до 1939 р. українські жінки досягнули чим'али/х успіхів: до ступ до гімназій, потому до1 уні верситетів, /можливість викону вання всіляких професій, участь у громадській праці, прийняття в світ науки, літератури й ми стецтва, а в часах української державносте — право голосу вання, доступ до державних у- радів, а навіть до парляменту, та до дипломатичної й військо вої служби. Та дивним-дивом, на емігра ції, яку дехто називає „сіллю української землі", а дехто „ам. басадорами України", непоміт но, щоб українське жіноцтво капіталізувало свої досягнення. В правліннях численних наших уїстаноів майже не бачимо жіно чих прізвищ, або ж є вони в сі рому кінці. Правда, часто виби рають жінок секретарками, але тоді, коли секретар чоловік є завжди „генеральним секрета рем" — тобто душею товари ства, жінці переїдають з/вичайно ролю протоколянта довгих і нудних засідань, а переписку й діловодство т-ва бере тоді го лова, чи його заступник. Не більшу ролю в житті установ ві дограють і жіночі секції, яких трактують так же само, як гур ток .молоді, драмгурток чи спортоіву секцію, тобто дають їм повну „автономію", але касу затримують у себе. Мовляв: „робіть собі, що хочете, тільки ми грошей на те не дамо", не дивлячись на те, що каси всіх наших еміграційних тов-ів по повнюються переважно завдя ки праці й заходам жіночих рук. Усі прибуткові імпрези, вечерниці, спільні обіди чи ве чері, фантові льотерії, пікніки, фестини — все це дає т-ву при бутки з цих висміяних буфетів, вареників, голубців, ковбасок з капустою, канапок і тортів. Та мало дого. Чоло/віки, зай няті „високою" політикою, зо всім забувають про таку важ ливу еміграційну справу, як українське шкільництво. Чоло віки подбали про те, щоб полі тичні партії завершити одним проводом у світі. Та досі ще не постала всесвітня „Рідна Шко ла", яка охопила б шкільниц тво ів’ід дошкілля до універси тету, виготовила б одностай ний плян навчання та вишколю вала б учителів. Зате жіноцтво зуміло порозумітись у тому ж часі і створило одну жіночу сві тову центр а лю СФУЖО. О це таки успіх, на який до тепер чолоівіки не спромоглись! І ще одне. По всіх наших по селенням бачимо жіноцтво при праці. Оті згадані (вже Рідні Школи в (великій мірі постали за інціятиівою жінок. Поволі наші поселення покриваються сіткою садків і суботніх чи не дільних шкіл. Пригадаймо хоч би Союз Українок Австралії, що перший дав почин до ство ре і-і 11 я укр аїнс ько г о шкільниц тва, або Обєднання Укр. Жінок у Німеччині, що через свої де- легатури пильнує доживи шкільних дітей. Але коли в цих країнах чи в кожній іншій місцева централя укладає бюджет на черговий рік — у ньому ніколи нема хо ча б невеличкої грошової ПОЗИ ЦІЇ ДЛЯ 'Підтримки якоїнебудь жіночої акції, навіть отої «шкільної. Якщо й дістануть жінки 'якунебудь грошову до помогу, то це тільки від другої жіночої організації в ЗДА чи Канаді, а ніколи ж від „чолові чої". Або коли делегатка СФУ ЖО їде на міжнародній конгрес чи в іншу якусь політичну мі сію — на це мусять роздобути фонди жінки самі, бо в бюдже- Марія Дима НА ЧОЛІ КОМІТЕТУ УКРАЇНОК КАНАДИ Саме десять літ минає, як жі ночі організації Канади обєдна- лись для створення спільної надбудови — Комітету Украї нок Канади. Він включає пред ставниць Організації Українок Канади, Союзу Українок Кана ди і Ліґи Українських Като лицьких Жінок. В останній каденції вибрано головою п. Марію Диму. Укра їнському жіноцтву вона відома з участи в конгресі М.М.М. у ті українських централь нема фондів на такі „смішні" видат ки. (Але вони зовсім не смішні для державних народів, яких делегатки їдуть на кошт дер жави й бувають у даній країні гостями свого амбасадора.) Піри /всьому тому „упослі- дженні" жінки не нарікають. Вони звикли давати собі раду в хаті, мусять даівати її й у жі ночих товариствах та й на між- іііародньому форумі. На це вміння складається саме сімде сят и р і ■ч н и й д осв ід д о м а шн ь о - гос п ода рської, ївихо’вноії, руїс- п і л ьін о - гр ом адськ ої, п о л ітичн ої й військової діяльности україн ської жінки. Л. Вітошинська
Page load link
Go to Top