Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Коли вишивка „росте“ У травневому числі, у статті Л. Демиденко я знайшла своє прізвище у сполуці з міркуван нями про композицію україн ської вишивки. Уважаю за свій обовязок на те відповісти, щоб моє становище у тій справі ста ло ясне і зрозуміле. Першзавсе хочу пояснити у- країнському читачеві, іцо коли я пишу про українську вишив ку, то розумію під цією назвою лиш ті зразки, що їх колись, у давній давнині селянка-мистки- ня переносила з довкільної природи на полотно, стилізую чи ту природу згідно зі своїм відчуттям. Потім зношені ви шиті або ткані шматочки пере ховувались як взірці у старих бабусь у скринях і переходили на нові сорочки з покоління у покоління. На своєму шляху вони поповнювались новими народніми взірцями і таким чи ном дійшли до нас. Тільки такі взори (ніяких рож, гвоздиків, метеликів тощо, себто того всього, що знято з паперових взірці’в нам старовина не пере дала) я вважаю клясикою укра їнської народньої вишивки. У моїй колекції було 92 сорочки, вишитих білим по білому, три чорно-червоних, вишитих хре стиком та одна занизувана, чер вона з північної Київщини. У Віри Болсунової*) була колек ція неперевершених взірців (маленьких вишитих шматків), які придбала в неї Любов Луць ка. У майстернях через руки Ві ри '.Вікторівни та мої перейшло ще багато, багато взірців з му зейних сорочок та ніде, ні на одній із цих тисяч взірців я не бачила стилізованого рослин ного взору, що „вянув би”. Та це не означає, -що всі кві ти та листочки обовязково по винні бути спрямовані зубцями вгору, або грона винограду стреміли б неприродно вгору, *) Віра Вікторівна Болсунова -- знавець народньої вишивки і інструк тор вишивальних майстерень. Прова дила крамницю Земства у Полтаві, а потім діяла у промисловій кооперації України. бо вони важкі й цілком природ но повинні схилятись додолу. Теж цілком логічно, що „огір ковий”, „гарбузовий” та різні виводи „ростуть” поземо, як вони кажуть „стеляться”, бо це є, хоч і стилізована, але копія природи. У виводах листочки розходяться по верх, то вниз, що зовсім не нищить враження ,,росту” рослини. Ніде у кля- сичній вишивці я не бачила, щоб рослина „вянула”. Ці мої спостереження цілком підтвер дила Віра Болсунова, що мала за собою вже 45-літній стаж праці над народніми вишивка ми. Віра Вікторівна може бути і є в цій ділянці великим авто ритетом. Щодо спостережень академі ка Павлуцького про „хвилевий настрій” селянки-мисткині, то дозволю собі не погодитися з тим. Хвилевий настрій є хвиле вим, а сорочку або рушник не шиєте хвилину. Працюючи над українськими взорами я спосте регла, які. точні математичні за кони вишивки на полотні (по нитках). Ніразу я не бачила в них чогось „хвилевого”, що свідчило б про „настрій” виши вальниці, Не маючи ніяких підстав сум ніватись у тому, що поданий редакцією рушник шився, або вірніше копіювався в Сорочин- цях, я все ж таки не бачу ознак того, що на ньому вивід (зни зу) або горішня квітка не ро стуть. Одначе середня квітка на ньому „поламана” й дійсно не має підстави „рости”. Оце й є „хвилевий” настрій маляра. Цей рушник не є для мене прикла дом, бо це малюнок не народ ній, а шитий за проектом маля ра. На одній із Київських ви став були виставлені портієри з цим узором та з прізвищем автора, що його компонував. Нажаль я його призабула. На народньому клясичному руш нику ніколи не було б такого мотиву. А наші малярі, інструк тори та інші „вишивальні” знавці, як земські, так і сучасні, фантазують нераз на шкоду клясичного, народнього ми стецтва. Лідія Ненадкевич КНЯГИНЯ ОЛЬГА І МИ (Докіичення зі ст. 1) змагається за життя нації над Дніпром і над Дністром і ста немо до спільної з ними дії. Коли українське зорганізова не жіноцтво дійсно прагне то го-, щоб Україна встала з руїн і так як пишна княгиня з-перед тисяча літ засяла своєю силою й 'красою, воно мусить скерува ти свій зір на велику Ольгу і своєю невтомною працею ви творити тип української дер- жавнички з душею дійсної хри стиянки. Невмірущий дух кня гині Ольги став запорукою, що- Україна, як могутня імперія Любови стане в ряд із іншими вольними народами світу, а її світло промінюватиме, як у ті часи, коли процвітала Київська! Русь-Україна. Наталя Пазуняк Українська жіноча сорочка з Пол тавщини, вишивана рослинними мотивами. Як бачимо, всі рослини виразно стремлять угору, а на віть вуставка викінчена зубцями. An Ukrainian woman’s shirt of Poltava embroidered in plant motives
Page load link
Go to Top