Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Коли вишивка „росте“ У травневому числі, у статті Л. Демиденко я знайшла своє прізвище у сполуці з міркуван нями про композицію україн ської вишивки. Уважаю за свій обовязок на те відповісти, щоб моє становище у тій справі ста ло ясне і зрозуміле. Першзавсе хочу пояснити у- країнському читачеві, іцо коли я пишу про українську вишив ку, то розумію під цією назвою лиш ті зразки, що їх колись, у давній давнині селянка-мистки- ня переносила з довкільної природи на полотно, стилізую чи ту природу згідно зі своїм відчуттям. Потім зношені ви шиті або ткані шматочки пере ховувались як взірці у старих бабусь у скринях і переходили на нові сорочки з покоління у покоління. На своєму шляху вони поповнювались новими народніми взірцями і таким чи ном дійшли до нас. Тільки такі взори (ніяких рож, гвоздиків, метеликів тощо, себто того всього, що знято з паперових взірці’в нам старовина не пере дала) я вважаю клясикою укра їнської народньої вишивки. У моїй колекції було 92 сорочки, вишитих білим по білому, три чорно-червоних, вишитих хре стиком та одна занизувана, чер вона з північної Київщини. У Віри Болсунової*) була колек ція неперевершених взірців (маленьких вишитих шматків), які придбала в неї Любов Луць ка. У майстернях через руки Ві ри '.Вікторівни та мої перейшло ще багато, багато взірців з му зейних сорочок та ніде, ні на одній із цих тисяч взірців я не бачила стилізованого рослин ного взору, що „вянув би”. Та це не означає, -що всі кві ти та листочки обовязково по винні бути спрямовані зубцями вгору, або грона винограду стреміли б неприродно вгору, *) Віра Вікторівна Болсунова -- знавець народньої вишивки і інструк тор вишивальних майстерень. Прова дила крамницю Земства у Полтаві, а потім діяла у промисловій кооперації України. бо вони важкі й цілком природ но повинні схилятись додолу. Теж цілком логічно, що „огір ковий”, „гарбузовий” та різні виводи „ростуть” поземо, як вони кажуть „стеляться”, бо це є, хоч і стилізована, але копія природи. У виводах листочки розходяться по верх, то вниз, що зовсім не нищить враження ,,росту” рослини. Ніде у кля- сичній вишивці я не бачила, щоб рослина „вянула”. Ці мої спостереження цілком підтвер дила Віра Болсунова, що мала за собою вже 45-літній стаж праці над народніми вишивка ми. Віра Вікторівна може бути і є в цій ділянці великим авто ритетом. Щодо спостережень академі ка Павлуцького про „хвилевий настрій” селянки-мисткині, то дозволю собі не погодитися з тим. Хвилевий настрій є хвиле вим, а сорочку або рушник не шиєте хвилину. Працюючи над українськими взорами я спосте регла, які. точні математичні за кони вишивки на полотні (по нитках). Ніразу я не бачила в них чогось „хвилевого”, що свідчило б про „настрій” виши вальниці, Не маючи ніяких підстав сум ніватись у тому, що поданий редакцією рушник шився, або вірніше копіювався в Сорочин- цях, я все ж таки не бачу ознак того, що на ньому вивід (зни зу) або горішня квітка не ро стуть. Одначе середня квітка на ньому „поламана” й дійсно не має підстави „рости”. Оце й є „хвилевий” настрій маляра. Цей рушник не є для мене прикла дом, бо це малюнок не народ ній, а шитий за проектом маля ра. На одній із Київських ви став були виставлені портієри з цим узором та з прізвищем автора, що його компонував. Нажаль я його призабула. На народньому клясичному руш нику ніколи не було б такого мотиву. А наші малярі, інструк тори та інші „вишивальні” знавці, як земські, так і сучасні, фантазують нераз на шкоду клясичного, народнього ми стецтва. Лідія Ненадкевич КНЯГИНЯ ОЛЬГА І МИ (Докіичення зі ст. 1) змагається за життя нації над Дніпром і над Дністром і ста немо до спільної з ними дії. Коли українське зорганізова не жіноцтво дійсно прагне то го-, щоб Україна встала з руїн і так як пишна княгиня з-перед тисяча літ засяла своєю силою й 'красою, воно мусить скерува ти свій зір на велику Ольгу і своєю невтомною працею ви творити тип української дер- жавнички з душею дійсної хри стиянки. Невмірущий дух кня гині Ольги став запорукою, що- Україна, як могутня імперія Любови стане в ряд із іншими вольними народами світу, а її світло промінюватиме, як у ті часи, коли процвітала Київська! Русь-Україна. Наталя Пазуняк Українська жіноча сорочка з Пол тавщини, вишивана рослинними мотивами. Як бачимо, всі рослини виразно стремлять угору, а на віть вуставка викінчена зубцями. An Ukrainian woman’s shirt of Poltava embroidered in plant motives
Page load link
Go to Top