Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Зїзд Генеральної Федерації Жіночих К любі в ки з відповідними доповідями, іноді запрошувано професорів. Господарська комісія — віда ла їдальнею, укладала страво- пис, обговорювала, які зміни треба ввести в залежності від бажань публіки. Війна припинила цю працю, що гарно розвивалась. Німці розвязали УЖС й передали ї- дальню іншій організації. УЖС продовжував працю нелегаль но, але в дуже скороченому ма- штабі. Збирались по черзі у кожного члена, але найчастіше у 3. Мірної. По відступі німців, прийшли до Праги совєтські війська. По чався загальний розгром укра їнських установ. Вивезено дуже цінну бібліотеку Укр. Вільно го Університету, Технічно-Го сподарського Інституту в Подє- брадах, гімназії в Моджанах, почались арешти окремих лю дей, наступив загальний пере ляк. 3. Мірну викликали кілька разів і допитували. Це дуже зле відбивалось на стані її здо- ровя, яке вже після смерте її чоловіка сильно похитнулось. Коли відійшли совєтські вій ська, прийшла чеська поліція. До 3. Мірної приходили по но чах, і до ранку все переверта ли і шукали паперів. Часто ви кликали її на поліцію і робили довгі допити. Але не дивлячись на це, все ж її мешкання було тим центром, де ми сходилися, бо після всього пережитого1 стан її здоровя погіршився і вона не могла виходити з дому. На її адресу приходили всі ча сописи й листи для Музею Ви звольної Боротьби України ще з того часу, коли Музей збом- бардовано. А тепер, коли їй від раджували приймати це на се бе, бо воно небезпечно, вона казала: — Я вже стара, нікого не маю, а коли й щось станеться — вмерти колись треба! У тому часі Мілена Рудниць- ка, що жила тоді у Швайцарії, запропонувала їй виїхати з Праги. Вона відмовилась від того. У ті тяжкі часи ЗДА й (Кана да старались допомогти нам посилками. Совєти заарешту вали багато чоловіків і жінки, іноді з дітьми лишились без за- Щоріїчний зїзд цієї могут ньої жіночої Федерації відбув ся цього року у днях 23.—27. травня у Филаделфії. Головною промовою зїзду була тема „Святе світло свободи>, яку ви голосив д-р Кеннет Велс, -пре зидент Фундації Свободи з Валлі Фордж. Генеральна Фе дерація (причинилась великою суїмою до віднови і устаткуван ня Залі Незалежносте. І тому всі учасниці зїзду мали огляну ти її. Зїзд зібрав- у Музичній Ака демії около три тисячі учас ниць із усіх закутин ЗДА. У від ділі афіліованих організацій зайняла місце -голова СУА Оле на Лотоцька. Управа Ген. Феде- собів існування. Ці пачки при ходили на адресу 3. Мірної і ми їх розділювали. Постійна загроза з боку вла ди не лишилась без наслідків. 3. Мірна важко захворіла і му- сіла лягти у клініку. Там ми її -відвідували й дивувались, як живо вона всім цікавилась. О- •гірчувалась, коли до неї не на відувались, бо все хотіла знати. Як самітній І хворій людині їй привижались марева: вона роз казувала, що її приходили від відувати її чоловік або Симон Петлюра й інші діячі, що вже не були при житті. У 1949, коли я виїздила з Праги, зайшла на клініку до неї ■попрощатись. Вона сказала мені: — Поїдете до Америки, сво- бідної країни, то ж розкажіть, як ми тут живемо! Прохайте, щоб не забували про нас! Роз кажіть скільки тут є україн ських жінок, що потребують допомоги! Це була моя остання зустріч із Зінаїдою Мірною. Двадцять- пят років ми працювали разом! Сумно було почути вістку, що 1. квітня 1950 вона відійшла від нас назавжди. Вона любила Україну і все життя працювала для неї. Якби в нас було більше таких жінок, може й доля України була б інша! Катерина Антонович рації повітала її сердечно, під креслюючи, що торік, через ви їзд до Гелсінкі вона не могла бути приявна на зїзді в Ден- вері. Осередком нарад була служ ба жінки в громаді. Цілий ряд комісій реферував осяги клю бів у ділянці прикраси міст, здоровної служби, опіки над старшими і доїростом, ме-шка- невого будівництва, суспільної служіби. Промовляли визначні фахівці з кожної галузі. Відбу лись цікаві і змістовні дискусії. Але Ген. Федерація має ще й інші ділянки праці. Це є відділи звязків, радія, виховання, до- ма.ш нь ого го сп о д а'рств а, м и - стецтва, громадянства і міжна- родніх зв'язків. Цей останній відділ мав дуже цікаві висліди. Европейська секція .піддержу вала звязки з жіноцтвом по одиноких країн, азійська секція розглядала іправа жінки в по одиноких країнах Азії й Афри ки. Пан-іАмериканський Відділ тісно співпрацює з Пан-Амери канським Союзом Жінок. Безпосередньо іпо цьому зїз- ді відбувся з початком червня зїзд Міжнар о днь ої Ф е дер а ції Жіночих іКліюбів в Женеві. У- права Ген. Федерації Америки вирушила літаком із Филадел- фіії, щоб узяти участь у цій міжнар одній зустр іч і. Пі с л я конгресу делегатки відбули об- їздку Франції й Італії. Дня 17. червня управа міста Ніцци влаштувала в честь заморських гостей (353 особи) велике при йняття, на якому Євген Деслав в імені українців: Рівієри при вітав американських представ ниць. РАДІОПЕРЕДАЧІ „ГОЛОСУ КАНАДИw Голос Канади використав статтю „Два Ювілеї” з ч. 4 „На шого Життя” для радіопереда чі. З нагоди 25-ліття літератур ної творчосте Оксани Лятурин- ської і Марії іКузьмович-ГолО'- вінської передав короткий о- гляд їх творчосте поза залізну заслону. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
