Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Зїзд Генеральної Федерації Жіночих К любі в ки з відповідними доповідями, іноді запрошувано професорів. Господарська комісія — віда ла їдальнею, укладала страво- пис, обговорювала, які зміни треба ввести в залежності від бажань публіки. Війна припинила цю працю, що гарно розвивалась. Німці розвязали УЖС й передали ї- дальню іншій організації. УЖС продовжував працю нелегаль но, але в дуже скороченому ма- штабі. Збирались по черзі у кожного члена, але найчастіше у 3. Мірної. По відступі німців, прийшли до Праги совєтські війська. По чався загальний розгром укра їнських установ. Вивезено дуже цінну бібліотеку Укр. Вільно го Університету, Технічно-Го сподарського Інституту в Подє- брадах, гімназії в Моджанах, почались арешти окремих лю дей, наступив загальний пере ляк. 3. Мірну викликали кілька разів і допитували. Це дуже зле відбивалось на стані її здо- ровя, яке вже після смерте її чоловіка сильно похитнулось. Коли відійшли совєтські вій ська, прийшла чеська поліція. До 3. Мірної приходили по но чах, і до ранку все переверта ли і шукали паперів. Часто ви кликали її на поліцію і робили довгі допити. Але не дивлячись на це, все ж її мешкання було тим центром, де ми сходилися, бо після всього пережитого1 стан її здоровя погіршився і вона не могла виходити з дому. На її адресу приходили всі ча сописи й листи для Музею Ви звольної Боротьби України ще з того часу, коли Музей збом- бардовано. А тепер, коли їй від раджували приймати це на се бе, бо воно небезпечно, вона казала: — Я вже стара, нікого не маю, а коли й щось станеться — вмерти колись треба! У тому часі Мілена Рудниць- ка, що жила тоді у Швайцарії, запропонувала їй виїхати з Праги. Вона відмовилась від того. У ті тяжкі часи ЗДА й (Кана да старались допомогти нам посилками. Совєти заарешту вали багато чоловіків і жінки, іноді з дітьми лишились без за- Щоріїчний зїзд цієї могут ньої жіночої Федерації відбув ся цього року у днях 23.—27. травня у Филаделфії. Головною промовою зїзду була тема „Святе світло свободи>, яку ви голосив д-р Кеннет Велс, -пре зидент Фундації Свободи з Валлі Фордж. Генеральна Фе дерація (причинилась великою суїмою до віднови і устаткуван ня Залі Незалежносте. І тому всі учасниці зїзду мали огляну ти її. Зїзд зібрав- у Музичній Ака демії около три тисячі учас ниць із усіх закутин ЗДА. У від ділі афіліованих організацій зайняла місце -голова СУА Оле на Лотоцька. Управа Ген. Феде- собів існування. Ці пачки при ходили на адресу 3. Мірної і ми їх розділювали. Постійна загроза з боку вла ди не лишилась без наслідків. 3. Мірна важко захворіла і му- сіла лягти у клініку. Там ми її -відвідували й дивувались, як живо вона всім цікавилась. О- •гірчувалась, коли до неї не на відувались, бо все хотіла знати. Як самітній І хворій людині їй привижались марева: вона роз казувала, що її приходили від відувати її чоловік або Симон Петлюра й інші діячі, що вже не були при житті. У 1949, коли я виїздила з Праги, зайшла на клініку до неї ■попрощатись. Вона сказала мені: — Поїдете до Америки, сво- бідної країни, то ж розкажіть, як ми тут живемо! Прохайте, щоб не забували про нас! Роз кажіть скільки тут є україн ських жінок, що потребують допомоги! Це була моя остання зустріч із Зінаїдою Мірною. Двадцять- пят років ми працювали разом! Сумно було почути вістку, що 1. квітня 1950 вона відійшла від нас назавжди. Вона любила Україну і все життя працювала для неї. Якби в нас було більше таких жінок, може й доля України була б інша! Катерина Антонович рації повітала її сердечно, під креслюючи, що торік, через ви їзд до Гелсінкі вона не могла бути приявна на зїзді в Ден- вері. Осередком нарад була служ ба жінки в громаді. Цілий ряд комісій реферував осяги клю бів у ділянці прикраси міст, здоровної служби, опіки над старшими і доїростом, ме-шка- невого будівництва, суспільної служіби. Промовляли визначні фахівці з кожної галузі. Відбу лись цікаві і змістовні дискусії. Але Ген. Федерація має ще й інші ділянки праці. Це є відділи звязків, радія, виховання, до- ма.ш нь ого го сп о д а'рств а, м и - стецтва, громадянства і міжна- родніх зв'язків. Цей останній відділ мав дуже цікаві висліди. Европейська секція .піддержу вала звязки з жіноцтвом по одиноких країн, азійська секція розглядала іправа жінки в по одиноких країнах Азії й Афри ки. Пан-іАмериканський Відділ тісно співпрацює з Пан-Амери канським Союзом Жінок. Безпосередньо іпо цьому зїз- ді відбувся з початком червня зїзд Міжнар о днь ої Ф е дер а ції Жіночих іКліюбів в Женеві. У- права Ген. Федерації Америки вирушила літаком із Филадел- фіії, щоб узяти участь у цій міжнар одній зустр іч і. Пі с л я конгресу делегатки відбули об- їздку Франції й Італії. Дня 17. червня управа міста Ніцци влаштувала в честь заморських гостей (353 особи) велике при йняття, на якому Євген Деслав в імені українців: Рівієри при вітав американських представ ниць. РАДІОПЕРЕДАЧІ „ГОЛОСУ КАНАДИw Голос Канади використав статтю „Два Ювілеї” з ч. 4 „На шого Життя” для радіопереда чі. З нагоди 25-ліття літератур ної творчосте Оксани Лятурин- ської і Марії іКузьмович-ГолО'- вінської передав короткий о- гляд їх творчосте поза залізну заслону. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
