Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ЗІНАЇДА МІРНА Із Зінаїдою Мірною я зустрі лась вперше у Києві. Тоді я бу ла членом управи Українського Клю'бу, ми влаштовували імпре зу й хотіли, щоб у ній прийня ло участь і допомагало якнай більше жінок. Мені доручили зайти до 3. Мірної і запросити її. Відчинила мені двері вона са ма. Зробила на мене надзвичай не враження. Це тоді була дуже гарна жінка високого росту, із свіжим рожевим обличчям, з великою чорною косою, що мов чорна корона, лежала на її гарній голові. Коли почалась перша світо ва війна, в Укр. Клюбі влашто вано шпиталь для ранених воя- ків-українців. У цій праці 3. Мірна приймала близьку у- часть. Вже тоді виявилась вели ка її працездатність. А про її активність в часи української державности вже багато писа лося. Як відомо, вона вкупі з Людмилою Старицькою-Черня- хівською перевела тоді першу збірку фондів на Українську Центральну Раду. У Камянці Подільському во на стала членом Укр. Жіночої Національної Ради, ціль якої була: О'беднання українських жіночих організацій та взаєми ни з міжнародніми жіночими організаціями. По великих мі стах Европи Укр. Жін. Рада зорганізувала свої філії. Орга нізаторкою і головою філії в Берліні була 3. Мірна. Ця філія співпрацювала з німецькою Жі ночою Нац. Радою, з Лігою Ми ра і Свободи, з Шведським Чер воним Хрестом і інш. Вона ста ралась — окрім національної пропаганди — також добувати допомогу нашим студентам, що знайшлись у важкому матері- яльному становищі. За ініція- тивою 3. Мірної зорганізова но студентську спілку, яка ви брала її почесним членом. Подружжя Мірних переїхало в 1924 р. до Праги. 3. Мірнаї вступила у члени Укр. Жін. Со юзу, що його засновано рік пе ред тим. З 1928 р. аж до тієї хвилини, коли німці Союз роз- вязали, вона була беззмінною його головою. Український Жіночий Союз завдячує свій розвій 3. Мірній. В неї були великі організатор ські здібності і вона вміла згур тувати до праці жінок. У 1929 р. Укр. Жін. Союз став членом Лі ги Мира і Свободи в Женеві, яка, за старанням українських делегаток ухвалила протести: Зінаїда Мірна Zinaida Mirna, prominent Ukrainian public worker проти суду над Союзом Визво лення України у Харкові і про ти „пацифікації” Галичини. Представниці УЖС входили до Чеської Жін. Нац. Ради. УЖС співпрацював із жіночими ор ганізаціями в краю, його деле гатки брали участь в Укр. Жі ночому Конгресі у Станиславо- ві. У 1937 р. увійшов у члени Світового Союзу Українок у Львові, а 3. Мірну обрано до ради Світового Союзу. Пред ставниці УЖС приймали участь як делегатки в міжнародні* жі ночих з’їздах у Женеві, Парижі, ЗДА й Канаді. Союз приймав участь у різних виставках. За виставку в Пільзні УЖС дістав диплом і подяку від чеського уряду. На зборах УЖС звичайно го ловувала 3. Мірна. Вона дуже гарно переводила збори. Спо кійно й рішуче, без зайвих роз мов і суперечок. Після зборів звичайно влаштовували това риський чай. У члени Укр. Жін. Союзу могла вступити кожна українка. Тут не питались, якої релігії чи до якого угруповання хто належить. До вступлення у члени потрібна була тільки ре комендація двох членок Союзу. Згодом при Союзі зоргані зовано майстерню українських вишивок. Замовлення прихо дили з Европи й Америки; це допомагало щось заробити на шим жінкам. Пізніше за ініціа тивою Марії Мартос приступ- лено до організації їдальні, де мали готуватись спеціяльні у- країнські страви. Спочатку ішло, де важко, співробітниці' працю вали кілька місяців без запла ти. Але завдяки їх енергії й під тримці громадянства, справи пішли добре. З маленького і тісного мешкання їдальня пере їхала до великого і стала цен тром громадського життя в Празі; її можна назвати Укра їнським Клюбом. Там відбува лись З'бори різних організацій, читались реферати, улаштову вались літературні вечірки. Це був центр де могли українці зі йтись, погуторити, плекати то вариське життя. Для більш продуктивної пра ці УЖС зорганізував комісії. Допомогова комісія, голо вою якої була 3. Мірна, розгор нула енергійну працю; видава ли безплатні обіди студентам і студенткам і оплачували їм шкільне. Присилали пакунки з їжою і одягом з Канади і Аме рики, які роздавали немаєтним. Крім допомогової комісії, бу ла бібліотечна. Українські уста нови як Університет, Подє-брад- ська Академія, Педагогічний Ін ститут охоче жертвували свої видання і дуплікати кникок, приватні громадяни також. В' скорому часі бібліотека побіль шилась і мала своє коло чита чів. Культурна комісія влаштову вала реферати й доповіді на різні культурні чи наукові теми, іноді приїздили до Праги жін ки з краю чи Канади й Амери
Page load link
Go to Top