Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Родина і держава Родина, останнім часом, на бував все більшої ваги в дер жавному житті демократичних країн. Слідом за Бельгією, Францією, Люксембургом і Зах. Німеччиною — Швеція є пятою європейською країною, що за твердила у себе Міністерство Родинних Справ. Вважаючи матір, за дуже влуч ним опреділенням д-ра Вюрме- лінґа (міністра родинних справ' Зах. Німеччини), серцем ро дини, ці новоутворені міністер ства мають своїм основним за вданням поліпшення, в першу чергу, економічних умов роди ни, щоб жінка могла спокійно і повністю користуватися своїм правом матері і виконувати, тим самим, дані їй Богом і при родою свої основні обовязки. Під цю пору деякі країни мо жуть виявити поважні успіхи в- ється тісне (повяізання україн ської жінки із долею свого на роду. Американська уродженка Марія Бек ставила перші гро мадські 'кроки в Союзі Украї нок і причинилась до його роз будови. Д-р Софія Парфанович поставила своє знання в послу гу українській жі-нці-селян'ці, а Олена Трофимовська вважає жіночу освіту необхідним чин ником нашого національного розвою. Молодші учасниці здо бувають своєю фаховою пра цею іпошану для здібностей у- країнської жінки. Мґр. Олексан дра Копач дбає про формуван ня майбутньої членки україн ського суспільства. Всі .ці оправи, заторкнені ан кетою, можна б розвинути в окремі статті. Як цікаво було б розгорнути їх ширше, обміня тись думками, 'послухати й дум ки загалу! До цього закликає мо тепер учасниць анкети. Тих, що не взяли в ній участи і тих, що тільки читали її. Варто б обгово.рити дотеперішній і дальший шлях української жін ки, її труднощі і вигляди та її місце у ті ох оді народу до волі. JI. Б. галузі родинної допомоги, що починається вже з народжен ням першої дитини; поліпшен ня житлових умов багатодітних родин і т. д. Подекуди (як, нпр. у Бельгії) родина з 4-ма дітьми користується певною знижкою на зал. квитки і ін., навіть, по деяких крамницях, зниження цін; кожна новонароджена ди тина отримує одноразову гро шову допомогу і т. зв. дитячий посаг (пакунок із необхідними: дитячими речами) і т. д. і т. д. Поруч із тим, увага новітньої техніки скерована на винайден ня всіх можливих засобів, щоб полекшити і скоротити домаш ню працю жінки. Зазначені міністерства щиро вітають всі зусилля тих громад ських організацій, що їхні цілі збігаються, і подають їм мо ральну допомогу. Так, Міжна родній Конгрес Світового Руху Матерів у (Брюсселі в 1953 році був позначений активною уча стю двох бельгійських міні стрів — п. Де Таї (міністр ро дини і здоровя) і п. Армель (мі ністр освіти). Обширна допо відь міністра (Родинних Справ. Зах. Німеччини д-ра Вюрмелін- ґа була одною з основних на Студійних Днях МММ у 'Бонні. У своїй цікавій промові він, заторкнув як один із пунктів те, що родина не мусить бути в за лежності від держави, і що — свобода і самостійність роди ни — є її фундаментом. Таке є тверде наставлення де мократичного світу. Діяметрально протилежні їм' є засади комуністичної дикта тури, яка перша і найбільше зачала ,,опікуватись” родиною. Справа йшла про створення до сі незнаної людству, нової фор ми державного устрою, при я- кому кожна людська одиниця, не тільки знайшлася у повній від нього залежності, а й ува жала б цей стан, речей за ціл ком нормальний. На те потрібно було зруйну вати весь попередній устрій, не тільки суспільного, а й особи стого життя, що творилося довгими віками, почавши з о сновної клітини родини і її духового джерела — релігії. Треба було позбавити матір її основної ролі — виховниці сво їх власних дітей і хоронительці родинних і народніх традицій. Оцей наступ на ,,мирному фронті ішов двома шляхами — шляхом економічного і мораль ного тиску. Удержавивши весь промисл і торгівлю, влада уза- лежнила від себе все населення міст. Пізніше прийшла черга на селянство. Похід колективіза ції, включно з штучним голо дом 1932/33 р. всім загально ві домий. А тому, що жінка одержала повну „рівноправність із чоло віком” і мусіла в однаковій мірі з ним турбуватись за існування своє і своєї родини - вона ста ла також „активним будівни чим комунізму на землі”. З ходом років панівними га слами, що несли за собою й мо ральний тиск, стали „Батьків щина кличе” або ,,Дамо країні більше” (вугілля, металу або чогось іншого, в залежності від того, в чому саме совєтський уряд відчував потребу). І жін ку, що на той час являла собою поважний відсоток робітничої маси, спрямовували туди, де потрібні були її робітні руки... Коли потрібен був метал або вугілля, жінка займала місце поруч із чоловіком у гарячих цехах заводів і в темних підзе меллях копалень; коли справа йшла про хліб чи цукор, мати- селянка кидала все, щоб давати рекордні врожаї. А коли друга світова війна спустошила наші землі, зруйну вавши великі міста й промисло ві центри, потреба в робітних руках стала ще гострішою. Вра ховуючи жахливі втрати чоло вічого населення через війну й окупацію-, можна цілком впев нено сказати, що відбудова ці лої України, її промислу й сіль ського господарства в більшій частині здійснена силами укра їнської жінки. Готуючись до остаточної пе ремоги комунізму у цілому сві ті, „батьківщина” зачала тепер Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
