Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Марія Бек, радна м. Дітройту, відгукнулась на нашу анкету У 70-ліття жіночого руху: На нашу анкету Редакція „Нашого Життя" звер нулась із запитом до декількох жі нок, що користають із здобутків жі ночого руху, або пробивають шлях у ньому. Поволі напливають їх від повіді, що дають певний вгляд у цю проблематику. Марія Бек, Дітройт Радна міста Дітройту, ще мо лода й вродлива жінка, має за собою цікавий життєвий шлях. Народжена в ЗДА, вона на ба жаний батьків виїхала до Гали чини, щоб там закінчити серед ню освіту. Повернувшись, вона з усім молодечим запалом ки нулась у вир громадської праці. Була співосновницею Відділу СУА у Дітройті, видавала в pp. 1933-34 журнал „Жіночий Світ”, співпрацювала в Українському Комітеті Світової 'Виставки в Щикаґо. Коли закінчила прав ничу освіту, вступила до суду. У Г949 р. увійшла як перша жін ка до Міської Ради м. Дітройту і зберігав досі це становище. — Правнича освіта дала мені широкий погляд на становище жінки у суспільстві, відповідає Марія Бек на наш запит. Вивча ючи закони, я продумувала над тим, що вони є випливом чоло вічого думання. Тому коли мені прийшлося вибирати ділянку праці у своєму фаху, я рішила піти туди, де потрібно жіночо го серця і жіночої руки — до суду над малолітніми злочин цями. Цих кілька років, що я провела там, дали мені дуже багато. Щоб зрозуміти малі звихнені істоти, я досліджувала тло, шукала за причиною лиха. І знов наткнулась на суворий суспільний лад, що не запобі гає цим нещастям. Я зрозуміла, що без впливу на управу міста не можна буде нічого змінити. Це й спонукало мене кандиду- вати на міську радну. — Перша кампанія не дала успіху. Від хвилини, коли в ЗДА жінки дістали право голосу вання до міської самоуправи, жінки в Дітройті кандидували, але ніколи не мали успіху. І ме ні всі відраджували. Виборча кампанія вимагає великого зу силля і багато жінок знеохо чувалось. Але я не відступила. Як дуже відчула я легковажен- ня жінок у громадському жит ті! Мені не давали голосу, мене не хотіли слухати, а коли я до билась виступу, то мене стави ли завжди на останнє місце. Та я не знеохочувалась. Я вивчала середовище, шукала дороги, підходу і старалась завжди ді йти до серця своїх слухачів. І коли в листопаді 1949 р. по пів ночі я довідалась, що я пере йшла, тоді знала, що шлях мій і надалі не буде легкий. — І я не помилилась. Перший раз у раді м. Дітройту засіла жінка! І то не на те, щоб тут за сісти, але щоб перевести певні реформи, щоб вказати на за грозу, що висить над молодим поколінням Америки. І в тому ж році я цю працю почала. — Які мої осяги? О, вже зро блено багато. Є вже комісія о- піки над молоддю, а тепер у проекті будинок для молоді. У праці міської ради я співпра цюю в різних акціях і проек тах. Я все напоготові! Показу ється, що всюди потрібно жі ночої руки — не тільки в опіці над молоддю. Та тепер є ще одна жінка в Міській Раді і ми ділимось завданнями. — Моє відношення до жіно чих організацій відоме. Я ж бу ла співосновницею Г6 Відділу, першою секретаркою Філії СУА. Я є дальше членкою СУА і коли тільки мене потребують, я все готова допомогти. Також належу до американських жі-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
