Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Марія Бек, радна м. Дітройту, відгукнулась на нашу анкету У 70-ліття жіночого руху: На нашу анкету Редакція „Нашого Життя" звер нулась із запитом до декількох жі нок, що користають із здобутків жі ночого руху, або пробивають шлях у ньому. Поволі напливають їх від повіді, що дають певний вгляд у цю проблематику. Марія Бек, Дітройт Радна міста Дітройту, ще мо лода й вродлива жінка, має за собою цікавий життєвий шлях. Народжена в ЗДА, вона на ба жаний батьків виїхала до Гали чини, щоб там закінчити серед ню освіту. Повернувшись, вона з усім молодечим запалом ки нулась у вир громадської праці. Була співосновницею Відділу СУА у Дітройті, видавала в pp. 1933-34 журнал „Жіночий Світ”, співпрацювала в Українському Комітеті Світової 'Виставки в Щикаґо. Коли закінчила прав ничу освіту, вступила до суду. У Г949 р. увійшла як перша жін ка до Міської Ради м. Дітройту і зберігав досі це становище. — Правнича освіта дала мені широкий погляд на становище жінки у суспільстві, відповідає Марія Бек на наш запит. Вивча ючи закони, я продумувала над тим, що вони є випливом чоло вічого думання. Тому коли мені прийшлося вибирати ділянку праці у своєму фаху, я рішила піти туди, де потрібно жіночо го серця і жіночої руки — до суду над малолітніми злочин цями. Цих кілька років, що я провела там, дали мені дуже багато. Щоб зрозуміти малі звихнені істоти, я досліджувала тло, шукала за причиною лиха. І знов наткнулась на суворий суспільний лад, що не запобі гає цим нещастям. Я зрозуміла, що без впливу на управу міста не можна буде нічого змінити. Це й спонукало мене кандиду- вати на міську радну. — Перша кампанія не дала успіху. Від хвилини, коли в ЗДА жінки дістали право голосу вання до міської самоуправи, жінки в Дітройті кандидували, але ніколи не мали успіху. І ме ні всі відраджували. Виборча кампанія вимагає великого зу силля і багато жінок знеохо чувалось. Але я не відступила. Як дуже відчула я легковажен- ня жінок у громадському жит ті! Мені не давали голосу, мене не хотіли слухати, а коли я до билась виступу, то мене стави ли завжди на останнє місце. Та я не знеохочувалась. Я вивчала середовище, шукала дороги, підходу і старалась завжди ді йти до серця своїх слухачів. І коли в листопаді 1949 р. по пів ночі я довідалась, що я пере йшла, тоді знала, що шлях мій і надалі не буде легкий. — І я не помилилась. Перший раз у раді м. Дітройту засіла жінка! І то не на те, щоб тут за сісти, але щоб перевести певні реформи, щоб вказати на за грозу, що висить над молодим поколінням Америки. І в тому ж році я цю працю почала. — Які мої осяги? О, вже зро блено багато. Є вже комісія о- піки над молоддю, а тепер у проекті будинок для молоді. У праці міської ради я співпра цюю в різних акціях і проек тах. Я все напоготові! Показу ється, що всюди потрібно жі ночої руки — не тільки в опіці над молоддю. Та тепер є ще одна жінка в Міській Раді і ми ділимось завданнями. — Моє відношення до жіно чих організацій відоме. Я ж бу ла співосновницею Г6 Відділу, першою секретаркою Філії СУА. Я є дальше членкою СУА і коли тільки мене потребують, я все готова допомогти. Також належу до американських жі-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
