Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Поїздом, автом і літаком стровом. Ситуація була трудна. Від Тернополя натискали поля ки, а за Збручем були больше- виїки. Наїм дано наказ: перейти Збруч і зайняти большевицькі позиції .по той бік річки. Піді йшли ми до річки і, чекаючи на. казу йти далі, полягали на пра ві. Настрій був якийсь по-ганий, а це не сприяє в таїкому ділі. Знали, що нас мала горстка, що резервів немає і .розвідки про кількість ворога теж. Я лежала трохи осторонь від усіх і нама галась -проаналізувати свої но чування. Щось то було не в по рядку. Та що ж це, я боюся, чи що? сказала ія собі й тоді від чула такий іпорив, що коли в той -мент упала .команда: „Ши куйсь !“ — я .зірвалася і з кри ком „Слава Україні!“ перша ки нулась у воду. І ми своє завдан ня виконали! По павзі додала: А на другий день ми .відкрили шляїх на Проскуїріїв... — От, Тіно, ви герой! — ска зала я. — Який там герой, — запро тестувала вона з засоромленою усмішкою. — Хвала Богу, що в газарді ніхто не помітив, що це я вихопилась! А то хлопці за сміяли б мене! Така була „козак Тетя!на“. І хоч сама до себе ставилась із долею і р о н і ї , то всі її товариші по збоої з великим признанням, а підтвердив це й сам команд арм. Таке відношення до себе треба заслужити. Я певна, що таких „козаків Тетян" в армії не було багато. Вони були одиничним явищем, ставляючи великі івимо-ги до ви- тпивалости й фізичних та пси- хЧних сггаомог жінки. Але й тих небагатьох уже прикрила поволока забуття й тому хочу сппобувати тут відтворити їх постаті, щоб знайти звяізок із геройською жінкою, шо сього дні бореться в рядах УПА. Ганна Совачева ЗОРГАНІЗОВАНЕ ЯПОНСЬКЕ ЖІНОЦТВО Жіночі організації Японії начислю- ють около 8 міліонів членок. Від 1946 року жінки мають право голосувати й користають із того права до 80%. Поміж американськими жур налістами вибилась на одне з перших місць молода рухлива бльондинка. Маргарита Гиґґінс це прізвище вже загально відо ме. Вона почала писати під час другої світової війни. Та свою популярність здобула властиво в Кореї. У військовому одно строю, з блокнотом під пахою, вона виринала там, де „кипі ло”. І зараз після бою, в яко мусь окопі, стукала на машинці свій звіт до газети. Допущення її на корейський фронт коштувало багато захо дів. Воєнні кореспонденти пе ребувають тепер у передових лініях, беруть участь у розві- дочних стежах, обсервують ар тилерійський вогонь. Де ж до пускати туди жінку, у ці „кіт- ли” і „засідки”? Та Маргарита Гиґґінс не уступила й аж коли перейшла ціло й неустрашимо кілька „гарячих” днів на фрон ті, їй признали рівне там місце. З того часу Маргарита Гиґ ґінс в погоні за такими „гаря чими” місцями світової політи ки. При недавніх заворушеннях у Єгипті виринула вона там. її звідомлення звязкі й короткі. Але за ними криється солідна й поважна праця. Бо ця молода журналістка вивчає наперед усі проблеми країни, пізнає її про відних людей, провадить безліч розмов із стрічними людьми, приглядається до життя-буття і щойно розваживши все — пи ше кілька статтей. Американ ський читач дістає легко і зро зуміло подане насвітлення кож ної справи. Недавно тому здивувала вона світ своєю поїздкою до СССР. Пробула там два і пів місяця і відбула три подорожі автом, поїздом і літаком. Та до них вона знов уважно приготува лась. Передусім рішила вивчи ти мову, щоб не залежати від випадкових і кермованих пере кладачів. Коли вже говорила так, щоб могла порозумітись, вона забезпечилась у всі роз порядки, що торкаються подо рожі по СССР. Уоружена доб рим словником пустилась у до рогу. І по її повороті дала пе регляд її в 14 статтях. Та помилкою було б шукати в них широкої аналізи підсо- вєтського життя. Перша й о- стання статті дають загально політичні міркування, які вона вложила в уста зустрічних ди пломатів. А поміж тим ідуть її помічення, враження й розмо ви. Стан комунікації, поширен ня телевізії, розквіт спорту, за непад мистецтва, релігійне жит тя, чужі радіопередачі, житло пересічного мешканця, полегші режіму по смерти Сталіна, „о- піка” над чужинецькими подо рожніми, право на фотогра фію — ось „фільма”, яку вона презентує у своїх 12 статтях. Немов на екрані переплітається одне з одним і себе доповнює. Із цих коротких, звязких кар тин можна догадуватись бага то дечого, а дещо і зрозуміти. Для непоінформованого чита ча вони кидають жмут світла. А той, хто знає підсовєтську дійсність, знайде в них підтвер дження фактів, що їх так би стро й відважно підмітила мо лода американка. іреба подивляти оце журна- лістичне вміння, що так зручно орудує здобутими відомостя ми. ьони подані ділово й без- претенсійно, знаючи на що са ме кладе вагу американський читач. Хоч одна з її подорожей про вадила через Україну (Москва- Київ-Крим), а друга частинно (Москва - Сталінград - Донбас- Кавказ), проте немає в її стат тях окремої згадки про те. Між її світлинами біліють привітні хатки українського села, але немає словечка про її мешкан ців, з якими мусіла зустрічатись і говорити. Між численними проблемами підсовєтського життя бракує національна. Маргарита Гиґґінс не вміла чи не бажала схопити її так, як це сталося коротко, але дуже влуч но в американської дипломатки Перли Места, що відвідувала пів року тому СССР. Ст. П. Подаємо у скороченні звідомлення з подорожі Маргарити Гиґґінс, що було обговорено на товариській гу- тірці Окр. Ради СУА дня 2. січня у Филаделфії. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
