Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Поїздом, автом і літаком стровом. Ситуація була трудна. Від Тернополя натискали поля ки, а за Збручем були больше- виїки. Наїм дано наказ: перейти Збруч і зайняти большевицькі позиції .по той бік річки. Піді йшли ми до річки і, чекаючи на. казу йти далі, полягали на пра ві. Настрій був якийсь по-ганий, а це не сприяє в таїкому ділі. Знали, що нас мала горстка, що резервів немає і .розвідки про кількість ворога теж. Я лежала трохи осторонь від усіх і нама галась -проаналізувати свої но чування. Щось то було не в по рядку. Та що ж це, я боюся, чи що? сказала ія собі й тоді від чула такий іпорив, що коли в той -мент упала .команда: „Ши куйсь !“ — я .зірвалася і з кри ком „Слава Україні!“ перша ки нулась у воду. І ми своє завдан ня виконали! По павзі додала: А на другий день ми .відкрили шляїх на Проскуїріїв... — От, Тіно, ви герой! — ска зала я. — Який там герой, — запро тестувала вона з засоромленою усмішкою. — Хвала Богу, що в газарді ніхто не помітив, що це я вихопилась! А то хлопці за сміяли б мене! Така була „козак Тетя!на“. І хоч сама до себе ставилась із долею і р о н і ї , то всі її товариші по збоої з великим признанням, а підтвердив це й сам команд арм. Таке відношення до себе треба заслужити. Я певна, що таких „козаків Тетян" в армії не було багато. Вони були одиничним явищем, ставляючи великі івимо-ги до ви- тпивалости й фізичних та пси- хЧних сггаомог жінки. Але й тих небагатьох уже прикрила поволока забуття й тому хочу сппобувати тут відтворити їх постаті, щоб знайти звяізок із геройською жінкою, шо сього дні бореться в рядах УПА. Ганна Совачева ЗОРГАНІЗОВАНЕ ЯПОНСЬКЕ ЖІНОЦТВО Жіночі організації Японії начислю- ють около 8 міліонів членок. Від 1946 року жінки мають право голосувати й користають із того права до 80%. Поміж американськими жур налістами вибилась на одне з перших місць молода рухлива бльондинка. Маргарита Гиґґінс це прізвище вже загально відо ме. Вона почала писати під час другої світової війни. Та свою популярність здобула властиво в Кореї. У військовому одно строю, з блокнотом під пахою, вона виринала там, де „кипі ло”. І зараз після бою, в яко мусь окопі, стукала на машинці свій звіт до газети. Допущення її на корейський фронт коштувало багато захо дів. Воєнні кореспонденти пе ребувають тепер у передових лініях, беруть участь у розві- дочних стежах, обсервують ар тилерійський вогонь. Де ж до пускати туди жінку, у ці „кіт- ли” і „засідки”? Та Маргарита Гиґґінс не уступила й аж коли перейшла ціло й неустрашимо кілька „гарячих” днів на фрон ті, їй признали рівне там місце. З того часу Маргарита Гиґ ґінс в погоні за такими „гаря чими” місцями світової політи ки. При недавніх заворушеннях у Єгипті виринула вона там. її звідомлення звязкі й короткі. Але за ними криється солідна й поважна праця. Бо ця молода журналістка вивчає наперед усі проблеми країни, пізнає її про відних людей, провадить безліч розмов із стрічними людьми, приглядається до життя-буття і щойно розваживши все — пи ше кілька статтей. Американ ський читач дістає легко і зро зуміло подане насвітлення кож ної справи. Недавно тому здивувала вона світ своєю поїздкою до СССР. Пробула там два і пів місяця і відбула три подорожі автом, поїздом і літаком. Та до них вона знов уважно приготува лась. Передусім рішила вивчи ти мову, щоб не залежати від випадкових і кермованих пере кладачів. Коли вже говорила так, щоб могла порозумітись, вона забезпечилась у всі роз порядки, що торкаються подо рожі по СССР. Уоружена доб рим словником пустилась у до рогу. І по її повороті дала пе регляд її в 14 статтях. Та помилкою було б шукати в них широкої аналізи підсо- вєтського життя. Перша й о- стання статті дають загально політичні міркування, які вона вложила в уста зустрічних ди пломатів. А поміж тим ідуть її помічення, враження й розмо ви. Стан комунікації, поширен ня телевізії, розквіт спорту, за непад мистецтва, релігійне жит тя, чужі радіопередачі, житло пересічного мешканця, полегші режіму по смерти Сталіна, „о- піка” над чужинецькими подо рожніми, право на фотогра фію — ось „фільма”, яку вона презентує у своїх 12 статтях. Немов на екрані переплітається одне з одним і себе доповнює. Із цих коротких, звязких кар тин можна догадуватись бага то дечого, а дещо і зрозуміти. Для непоінформованого чита ча вони кидають жмут світла. А той, хто знає підсовєтську дійсність, знайде в них підтвер дження фактів, що їх так би стро й відважно підмітила мо лода американка. іреба подивляти оце журна- лістичне вміння, що так зручно орудує здобутими відомостя ми. ьони подані ділово й без- претенсійно, знаючи на що са ме кладе вагу американський читач. Хоч одна з її подорожей про вадила через Україну (Москва- Київ-Крим), а друга частинно (Москва - Сталінград - Донбас- Кавказ), проте немає в її стат тях окремої згадки про те. Між її світлинами біліють привітні хатки українського села, але немає словечка про її мешкан ців, з якими мусіла зустрічатись і говорити. Між численними проблемами підсовєтського життя бракує національна. Маргарита Гиґґінс не вміла чи не бажала схопити її так, як це сталося коротко, але дуже влуч но в американської дипломатки Перли Места, що відвідувала пів року тому СССР. Ст. П. Подаємо у скороченні звідомлення з подорожі Маргарити Гиґґінс, що було обговорено на товариській гу- тірці Окр. Ради СУА дня 2. січня у Филаделфії. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top