Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НАШЕ ЖИТТЯ РІК XII. ЛЮТИЙ, 1955 Ч. 2 Велике зобовязання Цьогорічне свято державно сте стало великою подією в на шому громадсько-політичному житті. Вже зарання ми готува лись до факту, що американ ська суспільність відмітить йо го. У більших наших скупчен нях ішли заходи вручення у- країнського прапору міським управам, а враз із тим поважна освідомна акція. І справді — у цей великий наш день замаяв український прапор на ратушах Ню-Гейве- ну, Джерзи Ситі і Ню-ійорку. Всюди, де є активна україн ська громада, де вона діє серед американського суспільства, там її зусилля знайшло при знання й оцінку. І є всі дані на те, що цей вияв признання й пошани закріпиться у нашій прибраній батьківщині. Так ши роко вона відкриває двері для кожного свободолюбного по риву своїх громадян. Найбільший доказ того дав нам день 22. січня в американ ському конгресі й сенаті. Тоді то пролунала там молитва за самостійність і соборність У- країни, яку вислухали й піддер жали своєю увагою вибрані представники американського народу. Цю молитву провели ієрархи обох українських цер ков. Наше змагання до свободи знайшло собі найвище при знання провідних кругів ЗДА. Факт цей являється світлим променем, що зненацька освіт лив нашу емігрантську дій сність. Запряжені в нашу бу денну працю, ми не маємо змо ги бачити самих себе. Не відчу ваємо питомої ваги нашої на ціональної спільноти у світі. А дрібна освідомна праця, яку проводимо роками в наших ор ганізаціях, — оті виставки, зу стрічі, покази, доповіді й кон церти — не дає нам ясного по гляду на реальний її вислід. Аж тут — по роках такої не видної, дрібної, невсипущої праці, — бачимо врешті наяв ний успіх. Довголітні зусилля української громади, зоргані зованої в У'КК, а в тому й Сою зу Українок Америки, який є його членом, дали підставу до того, що так піднесено пролу нала наша молитва у свінах 'Ка- пітолю, так радісно залопотіли наші прапори на ратушах вели ких американських міст. Ця радісна й піднесла хви лина й надалі зобовязує нас. Ми допомогли її створити, цього ми свідомі. Але тепер встає перед нами чи не труд ніше завдання. Закріпити й роз будувати те, що ми осягнули, як у нашому власному, так і в американському суспільстві. Щоб поглибити оте фор мальне признання наших ви звольних змагань, на те потріб но також велетенської праці. Не лиш освідомних матеріялів, не лиш виявів нашої культури. А передусім великої внутріш ньої сили цілої нашої спільно ти. Сили, що обумовлена зрілі стю та громадським вироблен ням широких мас нашої емі грації. Недавно тому, з нагоди 70- ліття українського жіночого руху, СФУЖО закликала в сво їх резолюціях політичні партії до занехання взаїмного побо рювання та очорнювання, що рівночасно деморалізує незак- тивізовані ще ряди суспільства. Завданням українського зор ганізованого жіноцтва стає те пер протиставитись цій ворож нечі. Плекаючи добрі форми організованого життя Союз У- країнок Америки у своїй влас ній організації дає приклад ви- розуміння й толеранції. Гурту ючи жінок різних політичних переконань, старається знайти для всіх можливість спільної дії, шануючи шлях і переконан ня кожної членки. Цю увагу й вирозуміння Союз Українок А- мерики старається перенести й на ціле суспільство, показуючи приклад та поборюючи прояви засліпленої ворожнечі. До тепер це випливало з тра диції та душевної доброти у- країнської жінки. Вона прагну ла діяти гармонійно у суспіль стві, будуючи в ньому окремі вартості. А тепер воно повин но увійти у плян кожної кліти ни СУА. Загладжувати ворож нечу, усувати застереження — ось початкові кроки на цьому шляху. Довести до співпраці всіх організацій на місцях так, щоб вона була якнайбільш у- спішна, це наша найближча мета.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
